Організація матеріально-технічного забезпечення промислових підприємств (стр. 4 из 6)
- з фіксованим розміром замовлення;
- фіксованим інтервалом між замовленнями (з постійним рівнем запасу).
Решта систем є собою різновидами цих двох систем.
Розглянемо докладно систему з фіксованим розміром запасу. Вона є простою, класичною. У цій системі розмір замовлення є постійною величиною, і повторне замовлення подають у разі зменшення наявних запасів до певного критичного рівня "точки замовлення".
Ця система ґрунтується на виборі розміру партії, який мінімізує загальні витрати управління запасами, що складаються з витрат виконання замовлення й витрат зберігання запасів.
Витрати виконання замовлення — це накладні витрати, які пов’язані з реалізацією замовлення й залежать від розміру замовлення. Якщо ВВзам — витрати виконання замовлення, а РП — розмір партії, то витрати виконання замовлення на одиницю товару будуть ВВзам/РП.
Для визначення річних затрат виконання замовлення витрати виконання замовлення, які припадають на одиницю товару, необхідно помножити на ТР — кількість товару, реалізованого за рік, тобто ВВзам/РП ∙ ТР. Залежність річних витрат виконання замовлення від його розміру показано на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Витрати виконання замовлення залежно від розміру партії поставки
Річні витрати виконання замовлення зменшуються в разі збільшення розміру партії, також змінюються витрати виконання замовлення, які припадають на одиницю товару (рис. 2.1).
Витрати зберігання запасів охоплюють витрати, пов’язані з фізичним зберіганням товарів на складі, та можливі відсотки на капітал, укладений у запаси. Ці витрати виражають у відсотках від закупівельної ціни за певний час.
Якщо ЦЗ — закупівельна ціна одиниці товару, ВЗб — витрати зберігання, виражені як частка цієї ціни, то ЦЗ ∙ ВЗб — річні витрати зберігання товару.
Витрати зберігання визначаються середнім рівнем запасів. За постійної інтенсивності збуту річні витрати зберігання запасів становлять:
. (1.9)На рис. 2.2 видно, що витрати у разі збільшення розміру партії поставок зростають лінійно.
Рис. 2.2. Залежність витрат на зберігання запасу від розміру партії поставок
Загальні річні витрати управління запасом
— це сума річних витрат виконання замовлення та річних витрат зберігання запасів, тобто 
.Застосовують і іншу форму розрахунку річних витрат:
, (1.10)де ЦЗ1 — закупівельна ціна одиниці товару.
Залежність річних витрат управління запасами від розміру замовлення подано на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Залежність річних витрат на управління запасами від розміру замовлення: 1 — витрати на зберігання запасів; 2 — витрати на виконання замовлення; 3 — загальні витрати на управління запасом
Крива загальних річних витрат є пологою близько точки мінімуму. Це свідчить про те, що біля точки мінімуму розмір запасу може коливатися в деяких межах без їх істотної зміни. Значення розміру партії, яка мінімізує річні витрати управління запасами, називають найбільш економним розміром замовлення й позначають РЗек. Оптимальний розмір партії (РПопт) розраховують виходячи із загальних витрат, за формулою Уілсона:
(1.11)За системи з фіксованим інтервалом між замовленнями витрат на управління запасом немає. Через постійні інтервали часу з’ясовують стан запасів і залежно від цього подають замовлення. Інтервали поставок матеріалів на підприємство та інтервали їхнього використання, за рідкісними винятками, не збігаються: багато з них поступають у виробництво безперервно, тобто щоденно. Тому виникає потреба в запасах матеріалів. За призначенням запаси поділяються на поточні, підготовчі й страхові. Зберігаються вони на складах разом, але нормативні величини обчислюються окремо. Поточний запас забезпечує роботу підприємства в період між двома черговими надходженнями партій матеріалів. Він є величиною змінною: досягає максимуму в момент надходження партії матеріалів, поступово зменшується внаслідок їхнього використання і стає мінімальним безпосередньо перед черговою поставкою (рис. 2.4).
Рис. 2.4. Схема запасів матеріалів на підприємстві.
Максимальний поточний запас (Мз.пт.max) дорівнює партії поставки матеріалів, яка залежить від інтервалу між двома поставками та середньодобових витрат матеріалів, тобто.
Мз.пт.max = Мд ∙ tн, (1.12)
де Мд — середньодобові витрати матеріалу в натуральному вимірі; tн — інтервал між надходженням чергових партій матеріалів у днях.
Різновидом поточного є сезонний запас, який утворюється за умов сезонного використання, сезонної заготівлі або сезонного транспортування матеріалів.
Підготовчий запас створюється тоді, коли перед використанням матеріали потребують спеціальної підготовки (сушіння, розкрою, правки тощо). Він визначається за формулою
Мз.пд = Мд tп (1.13)
де tп — час на підготовку матеріалів у днях.
Страховий запас потрібний на випадок можливої затримки надходження чергової партії матеріалів. Його обчислюють за формулою
Мз.стр. = Мд tт (1.14)
де tт — час термінового поповнення запасу в днях або за стандартних інтервалів постачання — середнє відхилення від нього.
Таким чином, загальний запас матеріалів становить:
максимальний
Мз.max = Мд (tн + tп + tт) (1.15)
мінімальний
Мз.min = Мд (tп + tт) (1.16)
Середній
Мз.ср = Мд (
+ tп + tт) (1.17)Важливе значення для підтримування поточних запасів на належному рівні має система регулювання запасів. На вибір системи регулювання впливає багато факторів і передовсім величина потреби в матеріалах, регулярність запуску у виробництво, форма постачання тощо. Регулювання запасів може здійснюватися за системами "максимум-мінімум", "стандартних партій", "стандартних інтервалів" тощо.
У нас найбільш відома система "максимум-мінімум", згідно з якою запаси поповнюються до рівня не нижчого за їхню мінімальну величину, а після надходження чергової партії не бувають більшими за встановлену максимальну кількість. Для забезпечення цих умов замовлення на чергову поставку матеріалів видається за такої величини поточного запасу, якої вистачить для роботи аж поки замовлений матеріал надійде. Ця величина запасу називається "точкою замовлення" (Мз.з) та обчислюється за формулою
Мз.з = Мз.пд + Мз.стр + Мдtз (1.18)
де tз — час в днях від моменту оформлення замовлення до надходження чергової партії матеріалів.
Інші системи регулювання запасів, як це видно з їхніх назв, жорстко регламентують величини партій поставок або інтервал між ними.
Величина запасів матеріалів істотно впливає на ефективність роботи підприємства і вплив цей неоднозначний. З одного боку, збільшення запасів унаслідок постачання великими партіями потребує більших оборотних коштів, додаткових витрат на зберігання матеріалів, компенсацію можливого псування та втрат. Ці втрати й витрати можна вважати пропорційними величині запасу, тобто партії поставки. З іншого боку, постачання великими партіями зменшує кількість поставок і, відповідно, транспортно-заготівельні витрати, бо останні відносно мало залежать від величини партії поставки, а в більшій мірі обумовлені кількістю цих партій (витрати на оформлення, пересилання документів, роз’їзди агентів, транспортування тощо). Зменшення величини партії поставок спричиняє зворотний ефект: втрати й витрати, зв’язані зі зберіганням запасів, зменшуються, а транспортно-заготівельні витрати зростають (рис. 2.5).
Рис. 2.5 Графік залежності річних витрат на придбання і зберігання матеріалів від величини партії поставки.
Оптимальною є така партія поставки (пм), яка забезпечує мінімальні сумарні витрати (См.с) на придбання (См.п) і зберігання (См.з) матеріалів, тобто коли
См.с = См.п + См.з → min (1.19)
Підставивши у складові цієї функції відповідні значення, одержимо
(1.20) 
(1.21)де Мр — річна потреба у матеріалах;
Сп — транспортно-заготівельні витрати на одну партію поставки;
Цм — ціна одиниці матеріалу без урахування транспортно-заготівельних витрат;
Рн — коефіцієнт, що враховує втрати від відволікання коштів у запаси й витрати на зберігання матеріалів.
Звідси оптимальна партія поставки обчислюється за формулою
(1.22)2.3 Особливості визначення потреби цехів у матеріальних ресурсах в різних типах виробництва
У своїй діяльності підприємство використовує різноманітні матеріально-технічні ресурси (сировину, матеріали, паливо, енергію, комплектуючі вироби тощо). Вони в процесі виробництва перетворюються на продукцію (послуги) і підлягають постійному поповненню. Для цього організується матеріально-технічне забезпечення, яке включає: визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, пошук і купівлю ресурсів, організацію доставки, зберігання й видачі окремим споживачам на підприємстві. Постачання матеріально-технічних ресурсів має бути своєчасним, комплектним і з мінімальними витратами. Виконує цю роботу відділ матеріально-технічного постачання.