ГМ як система організаційно-ек-их форм включає такі підсистеми: •планування; • стимулювання; •організація; • регулювання. Кожна з цих форм, у свою чергу, виступає у безлічі інших форм, що виконують свої функції і в своїх взаємозв’язках створюють відповідні системи ГМ. Підсистема планування включає прогнозування, довгострокове, середньострокове і поточне планування, директивне й індикативне планування тощо; підсистема стимулювання – ек-ні важелі і стимули ек-ої д-сті, прискорення науково-технічного прогресу, кредитно-фінансову систему; підсистема організації – форми організації й управління виробництвом з відповідною регламентацією прав і обов’язків економічних суб’єктів. Найважливіша функція господарського механізму — забезпечення процесу відтворення та ефективного розвитку суспільного вир-ва на основі динамічної рівноваги між вир-вом та споживанням, попитом і пропозицією. Сус-не відтворення – ек-ий процес, в якому власне вир-во, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат вир-ва - продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлюваними, та залучення нових невідновлюваних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів організації праці.
Основною проблемою відтворення є дотримання пропорцій в усьму.
Виражаючи сутнісні риси ек-их законів, взаємозв’язки в їх системі, ГМ в той самий час виступає як інтегративна форма їх виявлення. ГМ являє собою сукупність організаційно-ек-их форм, за допомогою яких держава здійснює функцію управління, регулювання ек-ки. Але з цієї точки зору ГМ – це не проста сума організаційно-економічних форм, а явище, що відбиває взаємозв’язок між ними, взаємодію, взаємопереходи, тобто являє собою систему
24. Сутність та форми зайнятості. Основні характеристики зайнятості
З – д-сть громадян, пов'язана із задоволенням особистих і сус-их потреб, що не суперечить законодавству і, як правило, приносить заробіток (трудовий доход). Вона х-ся с-ою ек-их відносин з приводу забезпечення громадян робмісцями та визначення форм участі в суспільному господарстві з метою одержання засобів до існування. Форми З класиф. за с-но-ек-ми (за формами власності та господарювання, соціальним складом населення) та організаційно-ек-ми критеріями (тривалість і режим робочого часу, характер зайн-ті): постійна чи тимчасова; повна або часткова; основна (первинна) і додаткова (вторинна). У розвинених країнах світу -гнучка З (якою охоплена 1/3 робсили і означає нестабільність, відхилення від нормативного робчасу, нестандартні умови праці, високу профкваліфікаційну мобільність працівників, гнучку оплату праці) і традиційну (якою охоплено 2/3 робсили і яка х-ся повним робднем, стабільністю праці, регламентуванням роб. часу). У межах гнучкої З виокремлює такі форми:тимчасова робота, надомництво, скорочений робочий тиждень тощо. Повна З означає використання всіх придатних для цього ресурсів і х-ся достатністю роб місць для тих хто потребує оплачуваної роботи, тобто має бути забезпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатний працювати. Ця форма зайнятості є ознакою справедливого демократичного суспільства. Раціональна З наявна в суспільстві при оптимальній структурі народного господарства з урахуванням доцільності перерозподілу та використання трудових ресурсів відповідно до потреб технологічного способу вир-ва, адекватності структури робмісць і трудових ресурсів, їх статево-вікової та освітньо-кваліф. структури. Капіталістичному типу суспільства найбільшою мірою відповідає ефективна З, тобто зайнятість, що здійснюється відповідно до вимог основного ек-го закону, інтенсивного типу відтворення, а отже, критеріїв ек-ої доцільності найефективнішого використання основних типів капіталістичної власності і капіталу. ЗУ "Про З": до зайнятих належать особи, що працюють за наймом, працюють самостійно; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах держвлади, громадських об'єднаннях; які проходять дійсну службу у збройних силах; які одержують професійну підготовку або перепідготовку з відривом від вир-ва, учні та студенти денних форм навчання; направлені на виконання громадських оплачуваних робіт, ті, що виховують малолітніх дітей, доглядають за хворими та людьми похилого віку; громадяни інших країн, які працюють у н/гос-тві. Відтворення сукупної робсили заходиться у прямій та опосередкованій залежності від З. Пряма залеж. проявляється у тому, що зі зростанням чисельності зайнятих збільшується обсяг ЧНП, який йде на споживання, поступово зростає величина з/п, вдосконалюється якість робсили. Опосередков. залеж. виявляється у тому, що зі зростанням к-сті та з/п зайнятого населення збіл-ся сума податків до держ. бюджету, значна частина яких спрямовується.
25. Безробіття: види і соціально-економічні наслідки. Проблема вимушеного та добровільного безробіття
Безробітні - непрацюючі особи, що входять до складу робсили, які активно шукають роботу за наймом (зареєстровані на ринку праці) і готові почати працювати в будь-який момент. Існує два види безробіття: вимушене і добровільне. Добровільне б-тя пов'язане з вільним волевиявленням особи, яка входить до складу робсили, утриматись від пропозиції праці за неприйнятних для неї умов. Вимушене б-тя не пов'язане з вільним волевиявленням особи, яка входить до складу робсили, а зумовлене чинниками, що перебувають поза її вибором. Форми б-тя: фрикційне, структурне і циклічне, — саме ці форми важливі для визначення природного рівня безробіття.
Фрикційне б-тя виникає у зв'язку з тим, що встановлення рівноваги між кількістю та якістю найманих працівників, з одного боку, і кількістю та якістю робочих місць - з іншого, потребує певного часу. Ця форма, таким чином, пов'язана з пошуком та очікуванням роботи, що відповідає певній кваліфікації, уподобанням і рівню винагороди. Воно є добровільне і короткострокове. Структурне б-тя зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих у зв'язку зі змінами структури ек-ки. Ця форма б-тя виникає у зв'язку з тим, що певні професії "старіють" і потреба в них значно зменшується або й зовсім зникає. Воно є вимушеним і тривалим. Фрикційне та структурне безробіття становлять природне безробіття.
Природним вважають таке б-тя, за якого: спостерігається повна зайнятість, тобто така зайнятість, за якої зберігається конкуренція на ринку праці та забезпечується ефективне використання найманої праці; досягається потенційний обсяг національного вир-ва (спостерігається за повного та раціонального використання всіх видів ресурсів); немає інфляції. Повна зайнятість - зайнятість за природного рівня б-тя, величина якого становить5-6%.
Циклічне б-тя - відхилення фактичного б-тя від природного в той чи інший бік. У період рецесії відбувається падіння обсягів нац-го вир-ва нижче потенційного рівня, фактичне б-тя перевищує природний рівень. У період буму, коли має місце інфляційне зростання ек-ки, фактичний обсяг ВВП перевищує потенційний рівень, а фактичний рівень б-тя буде нижчим від природного рівня. Сезонне б-тя - вимушена форма б-тя, зумовлена специфічними умовами вир-ва в певних галузях (с/г (рослинницькі галузі), цукроваріння, лісництво, риболовецькі галузі тощо). Технологічне б-тя - вимушена форма б-тя, пов'язана з вивільненням працівників у зв'язку з запровадженням нової високопродуктивної техніки та технології. Молодіжне б-тя стосується молоді, яка вперше виходить на ринок праці й не може отримати роботу. Відкрите б-тя - така ситуація на ринку праці, за якої індивід визнає, що він позбавлений роботи, та офіційно реєструється у службі зайнятості.
Приховане безробіття пов'язане з наявністю людей, які припинили пошук роботи, втративши надію її знайти.
25 Рівень безробіття визначається за формулою
U = F/R*100%. U = F/(F + L)*100%
U – рівень безробіття, F – чисельність безробітних, R – чисельність робочої сили, L – чисельність зайнятих.
Конструктивний вплив б-тя на ек-ку:стимулювання ефективної зайнятості та конкуренції на ринку праці. Пристосування найманих працівників до вимог ринку праці. Забезпечення мобільності ресурсів у часі та просторі. Резервування частини трудових ресурсів у різні періоди ек-ої кон'юнктури в одних сегментах для можливості використання їх в інших. Вільне волевиявлення найманого працівника щодо перерви в ек-ій діяльності з метою зміни роботи та ін. Стихійне регулювання попиту і пропозиції праці в територіальному, галузевому, професійному та кваліфікаційному аспектах.
Деструктивний вплив б-тя на ек-ку: Кожний процент перевищення фактичного рівня б-тя над природним зменшує обсяг ВВП на 2,5%. Зменшення рівня доходів та добробуту в суспільстві. Посилення тиску на державний бюджет. Посилення негативних психологічних тенденцій у суспільстві. Порушення суспільного спокою тощо.
26. Соціалістична економічна система та її еволюція
Найбільше послідовно всі ознаки такої системи у XX сторіччі сформувалися в СРСР. Їх згодом він наполегливо насаджував і в інших соціалістичних країнах. Основні риси соціалістичної економічної системи: