Основним законодавчим актом щодо охорони праці є Закон України “ Про охорону праці”, прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року [35,36].
Основні його положення полягають у наступному [36]:
· визначена сфера чинності Закону й основні принципи державної політики в області охорони праці, головне місце серед яких належить пріоритетові життя і здоров'я працівників над результатами діяльності підприємств;
· визначені гарантії прав громадян на охорону праці, на пільги і компенсації;
· визначено керування охороною праці як на державному, так і на рівні підприємств і об'єднань;
· передбачено використання економічних методів керування умовами і безпекою виробництва;
· встановлені обов'язки власника щодо забезпечення безпечних умов роботи робітників, а також обов'язку працівника щодо забезпечення охорони праці на підприємстві;
· передбачено проведення навчання й інструктажу працівників, медичних оглядів;
· визначені основні функції і відповідальність органів державного і контролю за дотриманням законодавства про охорону праці, визначені органи, організації й особи, що повинні здійснювати суспільний контроль за охороною праці;
· визначено відповідальність власника за шкоду, заподіяна здоров'ю працівника, у випадку ушкодження його здоров'я, відповідальність підприємств за невиконання вимог щодо створення здорових і безпечних умов роботи, відповідальність власника і працівника за порушення законодавства про охорону праці.
Відповідальність за створення системи охорони праці покладена на керівництво ВАТ ДЛФЗ. Їхній обов'язок по забезпеченню умов і охорони праці передбачено в колективному договорі і Положенні ВАТ ДЛФЗ про охорону праці[36].
Положення визначає основні норми щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови роботи, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни роботи і виробничого середовища.
У Положенні зазначено, що воно розроблено і діє на підставі Закону “Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що послужило причиною втрати працездатності” і прийнятих відповідно них нормативно- правових актів[36,38].
Положенням визначено, що Охорона праці на ВАТ ДЛФЗ базується на таких принципах:
· працівники підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що послужило причиною втрати працездатності;
· умови роботи на робочому місці, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства;
· проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
· працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його чи життя здоров'я або для людей, що його оточують, або для виробничого середовища або навколишнього середовища. Він зобов'язаний негайно сповістити про це керівникові.
Положенням також визначені деякі вимоги, (на підставі Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин «Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 р. № 7), для тих, хто працює з комп’ютерами:
· віконні прорізи в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні бути обладнані регульованими пристосуваннями(жалюзі, фіранки, зовнішні козирки);
· покриття стелі повинне бути матовим, а його поверхня — рівної і неслизької. Крім того, поверхня статі повинна мати антистатичні властивості;
· при приміщеннях з комп'ютерами повинні бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімнати психологічного розвантаження, оснащені пристроями для готування і роздачі тонізуючих напоїв, а також пристосовані для занять фізкультурою ;
· у приміщеннях з комп'ютерами повинні бути забезпечені оптимальні параметри мікроклімату — температури, відносної вологості і руху повітря .
Керівник зобов'язаний створити на кожнім робочому місці умови роботи відповідно нормативно-правовим актам, а також забезпечити дотримання вимог законодавства відносно правий працівників в області охорони праці.
З цією метою керівник забезпечує функціонування системи керування охороною праці, а саме:
· створює (Наказом по підприємстві) відповідну комісію з питань охорони праці і призначає посадових осіб, що забезпечують рішення конкретних питань охорони праці;
· забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно обставинам, що змінюється;
· упроваджує засобу автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці і т.п.;
· забезпечує належне утримання виробничого оснащення й устаткування, моніторинг за їхнім технічним станом;
· забезпечує усунення причин, що приведуть до нещасливих випадків і здійснення профілактичних заходів, визначених комісією з підсумків розслідування цих причин;
· організовує проведення аудита охорону праці, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам по охороні праці в порядку і терміни, що визначаються законодавством, і за їхніми підсумками вживає заходів до усунення небезпечного і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
· здійснює контроль за виконанням працівником робіт відповідно вимогам з охорони праці;
· організовує пропаганду безпечних методів роботи і співробітництво з працівниками в області охорони праці;
· уживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідністю професійні аварійно-рятувальні формування у випадку виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.
Керівництво несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Однак безпека охорони праці, як складена повсякденної діяльності на робочих місцях – справа не тільки роботодавця і служби охорони праці. Свої обов'язки повинні також знати всі працівники і нести відповідальність за дотримання цих правил.
Так, ст. 139 Кодексу законів про працю України зобов'язує них дотримувати вимога нормативних актів про охорону праці. А в ст. 159 цього Кодексу містяться більш детальні вимоги по обов'язковому виконанню працівниками нормативних актів про охорону праці. Зокрема, кожного з них зобов'язаний[35,36]:
· знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила звертання з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного й індивідуального захисту;
· дотримувати зобов'язання по охороні праці, передбачені колективним договором (угодою, трудовий договором) і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;
· проходити у встановленому порядку попередні і періодичні медичні огляди;
· співробітничати з власником або уповноваженим їм органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов роботи, особисто вживати посильних заходів по усуненню якої-небудь виробничої ситуації, що створює погрозу для його життя або здоров'ю або навколишнім її людям і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеці свого безпосереднього керівника.
У випадку відмовлення або відхилення працівника від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань по охороні праці і протипожежної охорони ст.46 Кодексу законів про працю України передбачає право роботодавця відсторонити такого працівника від роботи.
Працівники під час прийняття на роботу й у процесі роботи проходять навчання з питань охорони праці, по наданню першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у випадку виникнення аварії.
Керівники під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці [40].
У Положенні зазначено, що за порушення законів і інших нормативно-правових актів, про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної і матеріальної відповідальності відповідно до закону.
5.2 Оцінка умов, в яких проводилася дипломна робота
Дипломна робота на тему “Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ “Дніпропетровський лакофарбовий завод ім. Ломоносова”” виконувалася у відділі цін та економічного аналізу ВАТ «ДЛФЗ».
Дана робота розроблялась з використанням персональної електроно-обчислювальної машини (ПЕОМ) та іншої оргтехніки.
Приміщення даного відділу знаходиться на третьому поверсі. Площа цього приміщення складає 32 кв. м., у ньому розміщується шість робочих місць, п’ять з яких забезпечені ПЕОМ. Також у відділі знаходиться копіювальний апарат.
До небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що можуть виникнути при використанні ПЕОМ, відносять відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 “Небезпечні та шкідливі виробничі фактори”. Їх класифікація:
- статична електрика на конструктивних елементах пристроїв ПЕОМ;