Підвищення платоспроможності підприємств України з позиції ТОВ "Таргет" (стр. 4 из 7)
КА.Л.= | № | Види показників | На початок періоду, тис.грн. | На кінець періоду, тис.грн. | Зміни за звітний період |
| 1. | Коефіцієнт абсолютної ліквідності (А1/(П1+П2)) | 0,007 | 0,008 | 0,001 |
| 2. | Коефіцієнт загальної ліквідності (А1+А2)/(П1+П2) | 0,45 | 0,21 | -0,24 |
| 3. | Коефіцієнт покриття (А1+А2+А3)/(П1+П2) | 1,36 | 1,24 | -0,12 |
Виходячи з даних таблиці можна сказати, що коефіцієнти абсолютної та загальної ліквідності не відповідають визначеним нормам, однак цьому є пояснення: у підприємства великий обсяг кредиторської заборгованості виник в результаті договірних відносин з постачальниками, у відповідності до яких їх продукція реалізується на умовах відстрочки платежу, а у випадку її непродажу може бути повернена постачальнику. Підприємство буде вважатися повністю ліквідним, коли значення коефіцієнту абсолютної ліквідності сягатиме встановлених теоретичних норм, і в таких випадках розрахунки коефіцієнтів загальної ліквідності і коефіцієнта покриття не проводять, але виходячи з даної ситуації, такі розрахунки просто необхідні, і вони показують, що: коефіцієнт загальної ліквідності за звітний період зменшився і на кінець звітного періоду становить 21,0%. Це означає, що підприємство при надходженні в строк дебіторської заборгованості, що відображена на балансі, може погасити свої боргові зобов’язання на 21,0%. Коефіцієнт покриття на протязі звітного періоду зменшився на 0,12. Це зумовлено тим, що все-таки темпи зростання ліквідних коштів менші, ніж темпи росту короткострокових зобов’язань.
На основі коефіцієнта покриття можна визначити питому вагу власних коштів у оборотних активах. Для цього необхідно із одиниці виключити її відношення до значення коефіцієнту покриття, тобто
(1,0-(1,0/1,24)=1,0-0,801=0,199)
Отже, в оборотних активах доля власних коштів складає 19,9%.
Теоретичне значення коефіцієнта покриття повинно знаходитися в межах 1,7-2,0. Виходячи з наших розрахунків можна сказати, що підприємство здійснює діяльнвсть за рахунок власних коштів лише на 20 відсотків.
Таким чином, незважаючи на покращення фінансового стану підприємства за звітний період фінансовий стан, можна сказати, що підприємство знаходиться в передкризовому стані, тому виникає необхідність застосування заходів щодо фінансового оздоровлення.
Фінансовий стан підприємства характеризується мірою фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування своєї діяльності, можливістю у необхідні строки сплачувати свої фінансові зобов'язання, тобто платоспроможністю.
Обчислюючи співвідношення між окремими статтями та підсумком балансу можна розрахувати показники фінансової стабільності.
Важливішим показником фінансової стабільності підприємства є коефіцієнт автономії. Він обчислюється як співвідношення загальної суми джерел власних коштів до підсумку балансу.
У нашому прикладі коефіцієнт автономії становить:
на початок періоду
10,7 / 25,2 = 0,43
на кінець періоду
60,1 / 115,4 = 0,53.
Цей коефіцієнт характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Чим вище значення коефіцієнту, тим краще фінансовий стан. В нашому прикладі значення коефіцієнту автономії на кінець звітного періоду підвищилося, тобто відбулося деяке покращення фінансового стану. Вважається, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування. Таким чином, якщо це співвідношення становить менше 0,5, то фінансування за рахунок залучених коштів здійснюється в допустимих межах.
Фінансування діяльності підприємства за рахунок довгострокових кредитів і позик дозволяє значно розширювати масштаби виробництва і отримувати більший прибуток.
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів обчислюється як питома вага довгострокових позикових коштів у загальному обсязі власних джерел фінансування і прирівняних до них довгострокових позикових коштів.
У нашому прикладі залучення довгострокових позикових коштів не було, тому цей коефіцієнт відсутній.
Фінансова стабільність підприємства залежить як від складу джерел фінансування, так і від напрямків розміщення коштів в активах підприємства. Для визначення мобільності використання власних коштів підприємства обчислюється коефіцієнт маневреності, якій характеризує питому вагу власних оборотних коштів у загальному обсязі джерел власних коштів. За рахунок власних коштів покривається основна частина виробничих запасів і розрахунків з дебіторами. Тому, чим вище коефіцієнт маневреності, тим більше можливостей для підприємства у використанні власних коштів.
Сума власних оборотних коштів дорівнює сумі власного капіталу і довгострокових пасивів за вирахуванням позаоборотних активів:
на початок періоду складає 3,8 тис. грн. =(10,7 – 6,9),
а на кінець періоду, 32,6 тис. грн. = (60,1 – 27,5)
Коефіцієнт маневреності власних коштів
на початок звітного періоду дорівнює 0,151 = (3,8 / 25,2),
а на кінець періоду: 0,282 = (32,6 / 115,4)
Збільшення коефіцієнту на звітну дату на 0,131 слід оцінити хоч і позитивно, але не досить суттєво.
Стабільність структури оборотних коштів, які змінюються в процесі господарської діяльності, характеризується коефіцієнтом співвідношення власних оборотних коштів до загальної суми оборотних коштів.
Значення цього коефіцієнту складає
на початок періоду: 0,207 = (3,8 / 18,3),
на кінець звітного періоду: 0,371 = (32,6 / 87,9)
Збільшення коефіцієнту на 0,164 свідчить про зміну структури оборотних коштів у напрямку збільшення частки власних оборотних коштів у сумі оборотних засобів підприємства.
Важливим економічним показником фінансової стійкості є коефіцієнт накопичення амортизації, який характеризує інтенсивність вивільнення коштів, які вкладені в основні засоби підприємства і нематеріальні активи. Цей коефіцієнт обчислюється як співвідношення суми нарахованої амортизації основних засобів і нематеріальних активів, до первісної вартості цих активів.
На початок звітного періоду він дорівнював: 0,042 = (0,3 / 7,2)
на кінець аналізуємого періоду: 0,052 = (1,5 / 29,0)
Збільшення значення даного коефіцієнту свідчить про поступове оновлення існуючого на підприємстві обладнання та впровадження в дію нових технологій та устаткування.
За звітний рік значно зросли запаси товарно-матеріальних цінностей товариства, які на кінець року становлять 72,8 тис. грн. (табл. 2.3).
З наведених даних видно, що на кінець 2002 р. не змінилися виробничі запаси, вле значно збільшилися обсяги готової продукції та товарів, які разом займають понад 95% загальної вартості запасів.
Таблиця 2.3.
Запаси товарно-матеріальних цінностей
за 2001-2002 рр. (тис. грн.)
| Назва | На кінець 2001 р. | На кінець 2002 р. | 2002 р. в % до 2001 р. | 2002 р. питома вага в % |
Виробничі запаси | 3,0 | 3,0 | 100,0 | 4,2 |
| Готова продукція і товари | 9,0 | 69,8 | 775,6 | 95,8 |
| Разом | 12,0 | 72,8 | 606,7 | 100,0 |
В зв’язку з цим збільшились і обсяги оборотів по взаєморозрахункам з постачальниками та покупцями та розміри дебіторської та кредиторської заборгованості на кінець року (див. таблиці 2.3, 2.4).
Таблиця 2.4.
Аналіз дебіторської заборгованості за 2001 – 2002 рр. (тис. грн.)
| Показники | На кінець 2001 р. | На кінець 2002 р. | 2002 р. в % до 2001 р. | 2002 р. питома вага в % |
| Дебіторська заборгованість: - за відвантажені товари | 6,0 | 13,2 | 220,0 | 90,4 |
| - по розрахункам з бюджетом | 0,2 | 0,9 | 450,0 | 6,2 |
| - за виданими авансами | - | 0,5 | - | 3,4 |
| Разом | 6,2 | 14,6 | 235,5 | 100,0 |
Показники таблиці 2.4 свідчать, що в загальній сумі дебіторської заборгованості найбільшу питому вагу займає заборгованість за відвантажені товари, яка за рік збільшилась майже у 2,2 разів. За звітний період збільшилася також і дебіторська заборгованість по розрахункам з бюджетом, яка відображає заборгованість по відшкодуванню бюджетом податку на додану вартість.