Підприємство. Повна характеристика діяльності (стр. 5 из 11)

В залежності від періоду функціонування, способу перенесення своєї вартості на вартість продукції, робіт, послуг, характеру зміни натурально-речовинної форми, виробничі фонди підприємства діляться на: основні виробничі фонди та оборотні.

У відповідності з П(С)БУ 7 "Основні засоби" основні виробничі фонди – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік).

Основні фонди діляться на основні виробничі фонди і основні невиробничі фонди. Основні виробничі фонди - це частина виробничих фондів підприємства, які беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речову форму і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, виконаних робіт та послуг, частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.

Основні невиробничі фонди - жилі доми, дитячі садки, об'єкти охорони здоров'я, культурно-побутового обслуговування, які знаходяться на балансі підпри-ємства. Основні невиробничі фонди як і основні виробничі фонди експлуатуються на протязі тривалого періоду часу, не змінюють своєї натурально-речовинної форми, проте не беруть участі у виробничому процесі і тому не переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (робіт, послуг). Основні невиробничі фонди зникають в процесі споживання (на них нараховуються не амортизація, а знос). Основні виробничі фонди діляться на: основні виробничі фонди основного виду діяльності; основні виробничі фонди інших галузей (сільськогосподарське виробництво, громадське харчування і т.д.). Відомості про наявність основних фондів, про їх склад наводяться в формі 11-ОФ (статистична звітність "Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію, знос."). Відомості про наявність основних фондів по первинній і залишковій вартості на звітні дати наводяться в балансі підприємств. Основні виробничі фонди (засоби) в залежності від їх функцій в процесі виробництва, а також однотипності технічних характеристик в статистичному і бухгалтерському обліку діляться на наступні групи (у відповідності з П(С)БУ 7):

1. Земельні ділянки.

2. Капітальні витрати на покращення земель.

3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

4. Машини та обладнання.

5. Транспортні засоби.

6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

7. Робоча і продуктивна худоба.

8. Багаторічні насадження.

9. Інші основні засоби.

Будинки - сюди входять будівлі, в яких проходять процеси основного, допоміжного, підсобного виробництва (цехи, гаражі, склади, майстерні, адміністративно-побутові корпуси).

Споруди - інженерно-будівельні об'єкти: тунелі, мости, естакади, нафтові і газові свердловини, очисні споруди.

Передавальні пристрої - сукупність об'єктів призначених для передачі електричної, теплової і інших видів енергії, а також переміщення рідких та газо-подібних речовин (ЛЕП, кабельні лінії, телефонна мережа, радіозв'язок, водопровід, газопровід).

Машини та обладнання - силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання, обчислювальна техніка, вимірювальні та регулюючі пристрої.

Транспортні засоби - це пересувні засоби залізничного транспорту (в т.ч. вагони) вантажний, легковий транспорт, автонавантажувачі.

Інструменти - це механізовані та немеханізовані засоби праці (тески).

Виробничий і господарчий інвентар - робочі столи, конторське обладнання, офісні меблі.

Інші - протипожежний інвентар і т.ін.

Співвідношення перерахованих дев'яти груп основних виробничих фондів в їх загальній вартості називають технологічною структурою або видовою структурою. Структура різна для підприємств різних галузей промисловості, рівня технологічної озброєності

За роллю у виробничому процесі основні виробничі фонди ділять також на: активну і пасивну частину. Активна частина приймає безпосередню участь у вироб-ничому процесі і визначає рівень технічної озброєності праці. Пасивна частина створює умови для виробничого процесу, непрямо бере участь у виробничому процесі.

Розподіл основних виробничих фондів на активну і пасивну частини неодно-значне і залежить, перш за все, від галузевої приналежності підприємства. Основні фонди, окрім приведеної класифікації можуть також поділятися на такі групи (ознакам):

1. Наприклад за приналежністю: власні і орендовані.

2. По тривалості строку використання.

3. По використанню в процесі виробництва (діючі, які находяться в запасі, а також ті, що знаходяться на консервації).

В податковому обліку з метою нарахування податку на прибуток всі основні фонди класифікують на три групи (в ці групи не входять земльні ділянки): 1. Будинки, споруди, передавальні пристрої

2. Автотранспорт, офісні меблі, електронне, оптичне, електро-механічне обладнання, інструменти, електронно-обчислювальна техніка.

Інші об'єкти основних фондів, які не ввійшли в 1 і 2 групи. За данними підприємства про наявність основних фондів на початок періоду, а також дані про надходження і вибуття основних фондів складають баланс наявності і руху основних фондів. Доля і-го показника основних фондів (у %) на початок року визначається відношенням вартості ОФ на початок року до сумарної вартості ОФ на початок року, помноженим на 100%.

*100% (%)

Аналогічно визначаємо структуру ОФ на кінець року, відповідно вартість ОФ беремо на кінець року. Отримані результати відобразимо у вигляді таблиці 1. Джанні беремо з додатку 2.

Таблиця 1.

Розрахунок технологічної структури основних фондів на початок і кінець року

Вартість, грн.	Питома вага, %	Вартість, грн.	Питома вага, %
1	Земля	12170	3,64	10950	3,19
2	Капітальні витрати на поліпшення землі	12700	3,79	14220	4,14
3	Будівлі, споруди, передавальні пристрої	104610	31,25	110960	32,30
4	Машини та устаткування	144000	43,01	145800	42,43
5	Транспортні засоби	51000	15,23	49800	14,50
6	Інструмент, інвентарь	1350	0,40	2970	0,86
7	Робоча та продуктивна худоба	3250	0,98	3250	0,96
8	Багаторічні насадження	1700	0,51	2560	0,74
9	Інші основні фонди	4000	1,19	3000	0,87

Всього 334780 100,00 343510 100,00

Отримані дані характеризують технологічну структуру основних фондів.

Будь-яке підприємство повинне прагнути до збільшення активної частини фондів за рахунок відновлення і ліквідації зайвого і маловикористовуваного обладнання, більш ефективного використання виробничих площ і впроваджання прогресивного обладнання.

3.2 Визначення показників руху основних виробничих фондів

За даними підприємства про наявність руху і зносу основних фондів складають баланс наявності і руху основних фондів, розраховують ряд коефіцієнтів – надходження, оновлення, вибуття, ліквідації.

Рух основних фондів характеризують наступні показники:

- Коефіцієнт надходження:

*100%, ( % )

Коефіцієнт оновлення:

*100%, ( % )

Коефіцієнт вибуття:

*100%, ( % )

Коефіцієнт ліквідації:

*100%, ( % )

Стан основних фондів характеризують наступні показники:

Коефіцієнт придатності визначається відношенням залишкової вартості до початкової:

*100%, ( % ) , де

Со – залишкова вартість;

Сп – початкова вартість.

2. Коефіцієнт зносу:

*100%, ( % ) , де

Со – залишкова вартість;

Сп – початкова вартість.

Відношення вартості вибувших основних фондів через зношення до вартості основних фондів введених в експлуатацію (нових) характеризує інтенсивність заміни основних фондів.

*100%, ( % )

Наведемо розрахунки основних показників за вихідними даними додатку 3.

Розрахуємо коефіцієнт надходження та коефіцієнт вибуття ОФ у звітному періоді:

1)

*100 = 3,94%

2)

*100 = 1,41%

Для розрахунку інших показників данних недостатньо.

Аналізуючи динаміку надходження і вибуття ОФ у звітному періоді, видно, що частина ОФ, які надійшли в загальному об’ємі на кінець року складають 3,94% , тоді як вибуття ОФ у загальному їх об’ємі – 1,41%. Значить, основних фондів надійшло на 2,53% більше ніж вибуло.

3.3 Визначення середньорічної вартості основних фондів, розрахунки показників, які характеризують ефективність їх використання

Наявність основних фондів в цілому і за окремими групами визначаються на дату (моментні показники наявності) і як середні за визначений період часу (інтервальні показники наявності).