- середні – визначається на основі усереднення декількох норм, які діяли за період
- сезонні – залежно від сезону
- оперативні – розраховано на кожну партію сировини залежно від її властивостей.
Методи встановлення норм:
1. Звітно-статистичний – на основі звітних даних попередніх років вибирають найкращі показники, враховується досвід нормувальника.
2. Експериментальний – проводяться конкретні виміри чи експерименти
3. Аналітично-розрахунковий – проводяться спеціальні розрахунки за формулами, проводиться глибокий аналіз, оцінюється вживання чинників.
Норми витрат (виходу) встановлюються на кожному підприємстві залежно від умов його роботи, видів устаткування, особливостей продукції, зберігання у відділі техніко виробничої документації у начальників цехів, у бригадирів, затверджується директором.
Норми використання(виходу) використання:
1. Для дотримання технологій
2. Для контролю витрачання сировини, матеріалів, палива
3. Для визначення потреби в сировині
- при наявності норм виходу
Якщо визначена потреба в сировині, матеріалах, паливі в натуральному вимірі, вартість можна визначити шляхом множення кількості на ціну сировини.
3. Ефективність використання оборотних коштів показує, який результат отриманий підприємством при певній сумі оборотних фондів.
Вона вимірюється двома групами показників:
1. Натуральний показник ефективності
- коефіцієнт виходу готової продукції із вихідної сировини
- витрати сировини на одиницю готової продукції
-
- коефіцієнт використаних матеріалів
-
2. Витратні показники
- матеріаломісткість
-
показує скільки грн. сировини міститься в одній грн.
- матеріаловіддача
-
показує скільки грн. продукції віддає 1 грн. сировини
- матеріальні витрати на одиницю продукції
- рентабельність матеріальних витрат
-
показує скільки прибутку віддають метеріальні витрати.
Джерела економії матеріальних ресурсів
1. Скорочення втрат відходів сировини
2. Закупівля якісної сировини
3. Збагачення сировини, заміна натуральних видів – штучними
4. Комплексна переробка сировини, використання відходів
5. Вдосконалення нормування і нормативної бази
4. Суть і склад оборотних коштів.
Для свого функціонування підприємство формує певну суму коштів, яку вона вкладає в оборотні засоби. Слкад оборотних засобів підприємства може бути зображеним на схемі
Рис.1 Склад оборотних коштів підприємств
Обслуговує процес Обслуговує процес реал.
Виробництва і розрах.
Оборотні кошти підприємства увесь час витрачаються і відшкодовуються після реалізації продукції, тобто обертаються. Від швидкості обертання оборотних
5. Для оцінки використаних оборотних коштів під-ва використовують систему показників обортних коштів.
- оборотність оборотних коштів: в разах
- - показує скільки разів обертаються оборотні кощти, щоб отримати товарну продукцію.
- В днях
Цей показник показує за скільки днів обертається середній залишок оборотних коштів.
Наприклад: оборот в разах = 6 раз, то оборот в днях за рік становить = 365/6=61день
- коефіцієнт закріплення оборотних коштів
- Показує з якою частотою оборотних коштів отримана певна сума ТП; чим менше – тим краще.
- рентабельність оборотних коштів.
- показує яка сума отримана завдяки оборотним коштам
6. Нормування оборотних коштів – це встановлення необхідної, оптимальної, допустимою їх величини, яку прийнято називати нормативом оборотних коштів.
Норматив оборотних коштів встановлюється у двох показниках: в днях, в сумі.
1. Виробничі запаси.
Розмір виробничих запасів залежить від обсягів виробництва і єдності складів сировини і матеріалів. Щоб задовольнити ці дві умови, підприємство вибирає періодичність поставки сировини. Тоді виробничі запаси формуються у такій послідовності:
- встановлення нормативів у днях, який складається з таких частин:
· запас транспортування – час транспортування сировини
· запас приймання – час на розгрузку, приймання, складування сировини
· запас лабораторний – час на аналіз сировини
· запас робочий – це половина інтервалу поставки
· запас страховий – 30%-50% від робочого запасу.
Такі розрахунки проводяться по кожній складовій виробничих запасів:
- сировинні
- матеріальні
- паливо
- запчастини
2. Незавершене виробництво
Норматив незавершеного виробництва визначається за такою формулою:
= тривалість циклу * добовий обсяг виробництва * коефіцієнт наростання витрат
а – витрати на виробництво у перший день циклу
b – решта протягом всього циклу
Іноді для спрощення розрахунків Н витрати моди
3. Витрати майбутніх періодів.
Сума витрат майбутніх періодів визначають звичайними балансовими методами.
Залишена на початок року + витрати, які треба зробити в плановому періоді – сума погашених витрат за рахунок собівартості продукції = сума витрат майбутніх періодів
Погашення витрат майбутніх періодів здійснюється щомісяця у розмірі 1/12 від їх планової суми.
4. Готова продукція.
Норматив готової продукції залежить не тільки від підприємства але і від покупців продукції, від її придатності на ринку. Однак підприємство повинне мати необхідний запас готової продукції для проведення її реалізації. Цей норматив встановлюється в днях і в сумі.
- це час на пакування, сортування, макетування, комплектування партії готової продукції та виписки платіжних документів. Це мінімальний норматив, який повинен бути на складі готової продукції.
= Н(у днях)* однод. Виписка ТП(в грн.)
Встановлення нормативів оборотних коштів завершується складанням їх елементів і визначенням загальної суми норм. оборотних коштів.
ТЕМА: 5 ТЕХНІЧНО-ТЕХНОЛОГІЧНА БАХА ВИРОБНИЦТВА (ТТБ)
1. Поняття і склад ТТБ
2. Виробнича потужність підприємства
3. Технічний розвиток, його форма і показники.
1. Техніко-технологічна база (ТТБ) – це сукупність найактивніших елементів підприємства, яка відображає техніку і технологію виробництва, спосіб отримання готової продукції. Вона складається з таких двох складових. (див.рис.1.)
Рис.1. Елементи ТТБТТБ відрізняється від поняття основні засоби і за складом і за сумою. Вона також відрізняється від поняття „мат. технічна база , бо остання включає також сировину і матеріали.
Напрямки розвитку ТТБ
1. Зростання масштабів і найменувань обладнання, які використовуються.
2. Підвищення наукомісткості засобів праці (точність, високий рівень технологій, висока продуктивність, складність управління).
3. Всебічна автоматизація виробництва.
4. Створення технологічних універсальних систем.
2. Виробнича потужність підприємства – максимально можливий обсяг виробництва продукції певного асортименту і якості за певний період часу (день, місяць, квартал, рік) при найкращому використанні обладнання і передовій діяльності виробництва.
Виробнича потужність вимірюється:
- у натуральних одиницях(шт., одиниці, т.)
- в умовно-натуральних одиницях(декалітри, тис. умовних банок, пагінні метри)
Виробнича потужність підприємства може бути таких видів:
1. Добова – випуск за день
2. Місячна – випуск за місяць
3. Річна – випуск за рік
4. Вхідна – випуск на початку року
5. Вихідна – випуск на кінець року
6. Середня – (вхідна + вихідна)/2
7. Проектна
8. Резервна – на випадок зміни ринкової кон єктури
Для визначення виробничої потужності підприємства необхідно мати такі дані:
- про підприємство і склад обладнання
- про режим роботи підприємства
Залежно від режиму роботи визначать фонд робочого часу обладнання, який може бути: