Порівняльний аналіз рівня безробіття у Дніпропетровській області та Україні (стр. 1 из 3)

Порівняльний аналіз рівня безробіття у Дніпропетровській області та Україні

Зміст

Вступ

1. Методологічні пояснення щодо понять, пов'язаних з безробіттям

2. Статистично-аналітичний огляд безробіття та його аналіз в Україні і у Дніпропетровській області

Висновки

Література

Вступ

Економічний розвиток будь-якої країни світу, включаючи Україну, визначається досягнутим рівнем і якістю життя населення. Рівень життя населення визначається, з одного боку, складом і величиною потреб у різних життєвих благах, з іншого боку - можливістю їхнього задоволення, виходячи з пропозицій на ринку товарів і послуг і реальної можливості мати заробітну плату.

Актуальність обраної теми дослідження: «Порівняльний аналіз рівня безробіття у Дніпропетровській області та Україні» обумовлена необхідністю прогнозування росту безробіття в умовах розвитку світової кризи та можливостей підняття рівня працевлаштування населення і попиту на робочу силу на зареєстрованому ринку праці.

Об’єкт дослідження – рівень безробіття.

Предмет дослідження – кількісні показники безробіття у Дніпропетровській області та Україні.

Мета дослідження полягає у проведенні аналізу рівня безробіття у Дніпропетровській області та Україні та зведенні і групуванні матеріалів статистичного спостереження безробіття.

Для досягнення поставленої мети в роботі передбачалось розв'язання таких завдань:

- вивчити фактори, що впливають на рівень безробіття у Дніпропетровській області та Україні впродовж останніх років життя;

- проаналізувати причини економічної неактивності населення;

- здійснити порівняльний аналіз рівня безробіття у Дніпропетровській області та Україні 2008 - 2007 р.р.

Для вирішення поставлених завдань були комплексно використані статистичні методи, що складають 3 стадії: збір первинної статистичної інформації, статистичні зведення і обробка первинної інформації, узагальнення та інтерпретація статистичної інформації.

В роботі використовувались статистичні дані Державного комітету статистики України, в тому об'єму, в якому вони запропоновані на офіційному сайті Державного комітету статистики України та офіційному сайті Головного управління статистики в Дніпропетровській області в Інтернеті.

1. Методологічні пояснення щодо понять, пов'язаних з безробіттям

Безробітні (за методологією Міжнародної Організації Праці (МОП) – особи (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); впродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу [6, С.111]. До категорії безробітних також відносяться особи, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді; зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу; навчаються за направленням служби зайнятості.

Зареєстровані безробітні згідно з чинним законодавством - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи [6, С.112]. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу

Кількісні та якісні характеристики цієї категорії безробітних, а також інформація про потребу в працівниках, працевлаштування незайнятого населення тощо, підготовлені на основі адміністративних даних державної служби зайнятості.

Рівень безробіття (за методологією МОП) визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки [6, С.108].

Рівень зареєстрованого безробіття визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості (на кінець звітного періоду), до середньорічної кількості населення працездатного віку [6, С.110]. З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності проводиться розрахунок середньої за період (за місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік) чисельності зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня безробіття визначається по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період.

Економічно неактивне населення (поза робочою силою) - особи, які не можуть бути класифіковані як «зайняті» або “безробітні [2, С.87]. До складу цієї категорії населення належать учні та студенти; пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах; особи, які зайняті в домашньому господарстві; особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; особи, які мали роботу сезонного характеру; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, та також ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом через хворобу, навчання тощо.

Рівень економічної неактивності визначається як відношення (у відсотках) кількості економічно неактивного населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою [2, С.90].

Середня тривалість безробіття ( за методологією МОП) населення віком 15-70 років - розраховується за матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності [2, С.93]. Розрахунок показника здійснюється на основі формули середньої арифметичної зваженої, яка застосовується до інформації, повідомленої безробітними респондентами про фактичну тривалість пошуків ними роботи за станом на момент проведення опитування.

Рівень працевлаштування визначається за адміністративними даними державної служби зайнятості як відношення (у відсотках) кількості працевлаштованих цією установою незайнятих осіб до загальної кількості незайнятих, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж певного періоду [6, С.114].

Попит на робочу силу на зареєстрованому ринку праці - кількість вільних робочих місць і вакантних посад, про які повідомили підприємства, установи, організації державну службу зайнятості [6, С.116].

Навантаження не зайнятих трудовою діяльністю громадян на одне вільне робоче місце, вакансію розраховано як відношення кількості зареєстрованих у державній службі зайнятості громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до кількості вільних робочих місць, вакантних посад, заявлених підприємствами, установами та організаціями [2, С.97].

Середній розмір допомоги по безробіттю розраховано шляхом ділення суми допомоги по безробіттю, виплаченої за звітний місяць, на середньооблікову чисельність безробітних, які її отримували [6, С.118].

2. Статистично-аналітичний огляд безробіття та його аналіз в Україні і у Дніпропетровській області

Основні тенденції, що були притаманні ринку праці України в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. – це збільшення рівня економічної активності з 71,6% до 72,4% населення працездатного віку; незначне збільшення рівня зайнятості з 66,5% до 67,5% населення відповідного віку; зниження рівня безробіття економічно активного населення відповідного віку: визначеного за методологією МОП з 7,1% до 6,8%; зареєстрованого з 3,7% до 3,0%; зростання рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості з 36,8% до 41,0%

Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15–70 років у цілому по країні у І півріччі 2008р., порівняно з відповідним періодом 2007р., скоротилася на 66,6 тис. осіб, або на 4,5% та становила 1,4 млн. осіб [7]. Серед безробітних майже три чверті складали мешканці міської місцевості (1,0 млн. осіб), решту – сільські жителі (384,8 тис. осіб). Загальне скорочення безробіття населення віком 15–70 років відбулося в основному за рахунок осіб працездатного віку (на 67,3 тис. осіб, або на 4,6%).

Рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією МОП) у цілому по Україні знизився на 0,4 в.п. та становив 6,2% економічно активного населення зазначеного віку і був нижчим, ніж в середньому по країнах Євросоюзу (6,9%).

Серед населення працездатного віку рівень безробіття (за методологією МОП) у І півріччі 2008р. знизився на 0,3 в.п. та становив 6,8%. Більш суттєве зниження цього показника спостерігалося серед чоловіків, на відміну від жінок, та серед сільського населення ніж серед міського населення (діаграма 1).

Діаграма 1. Рівень безробіття населення (за методологією МОП).

Найвищий рівень безробіття (за методологією МОП) спостерігався серед молоді віком 15-24 роки. У порівнянні з відповідним періодом 2007р. спостерігалось зниження цього показника майже по всім віковим групам (таблиця 1).

Таблиця 1. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, місцем проживання та віковими групами.

(% до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)

	Всього	У тому числі за віковими групами, років						Працездатного віку
		15–24	25–29	30–39	40–49	50–59	60–70
І півріччя 2008р.
Все населення	6,2	13,2	6,9	5,1	6,1	4,0	0,0	6,8
жінки	5,9	14,4	6,7	4,3	6,1	3,2	0,0	6,6
чоловіки	6,6	12,2	7,1	5,8	6,0	4,8	0,1	6,9
міське населення	6,6	14,7	7,2	4,9	6,3	4,0	0,1	7,0
сільське населення	5,5	10,2	6,2	5,4	5,5	4,1	-	6,3
І півріччя 2007р.
Все населення	6,6	11,5	7,1	6,3	6,2	5,3	0,0	7,1
жінки	6,1	10,8	7,4	5,9	6,4	4,0	0,0	6,9
чоловіки	7,0	12,0	7,0	6,5	6,0	6,5	0,0	7,3
міське населення	6,9	12,1	7,3	6,3	6,5	5,6	0,0	7,3
сільське населення	5,8	10,2	6,7	6,2	5,6	4,8	0,0	6,7

Слід відмітити, що рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) в 2,3 рази перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (у жінок – у 1,7 раза, чоловіків – у 3 рази, міського населення – у 3,5 раза, сільського населення – у 1,2 раза більше) (діаграма 2).