Предмет та методи вивчення статистики (стр. 5 из 6)
Таблиця 3 – Розподіл сімей в населеному пункті за кількістю дітей на початок року
| Кількість дітей, X, | Кількість сімей, | В% від загальної кількості сімей, |
| 1 | 63 | 56,2 |
| 2 | 48 | 42,8 |
| 3 | 1 | 1,0 |
| Всього | 112 | 100 |
Таблиця 4 – Розподіл комерційних банків у населеному пункті за величиною прибутку на 01.01.2008 року
| Розмір капіталу, млн. грн, | Прибуток, млн. грн, /і | В% до загального прибутку, Фі |
| 3–6 | 9 | 34,6 |
| 6–9 | 13 | 50,0 |
| 9–12 | 4 | 15,4 |
| Всього | 26 | 100 |
До основних елементів варіаційних рядів розподілу відносяться: варіанти – це числові значення кількісної ознаки в групуванні (перша графа таблиць), які можуть бути додатними, від'ємними, абсолютними, відносними; частоти /{– значення окремих варіантів (друга графа); частки фі (третя графа).
Статистичні таблиці
Результати статистичного зведення та групування, як правило, оформлюють у вигляді статистичних таблиць. Статистична таблиця – це форма раціонального та наочного представлення числових даних, які характеризують досліджувальні явища і процеси. В статистичній практиці використовують таблиці різної складності в залежності від мети дослідження, особливостей об'єкта дослідження, обсягу наявної інформації.
Таблиця за своїм логічним змістом розглядається як «статистичне речення», що має свій підмет і присудок. Підмет таблиці характеризує об'єкт дослідження, а присудок – це система показників, що відображує підмет як об'єкт.
Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на прості, групові та комбінаційні.
Підмет простої таблиці являє собою перелік одиниць явища чи процесу і в присудку відсутнє групування статистичних даних. Такі таблиці можуть бути переліковими, хронологічними, територіальними. Прикладом простої переліскової таблиці є інформація про наявність будівельних машин в будівельних управліннях регіону.
Таблиця 3.5 – Наявність будівельних машин у будівельних управліннях регіону за станом на 01.01.2008 року
| Вид машин | Кількість машин даного виду, тис. шт. |
| Екскаватори | 32,6 |
| Скрепери | 8,7 |
| Бульдозери | 31,6 |
| Крани пересувні | 40,3 |
| Всього | 113,2 |
Підметом таблиці є вид машин, присудком – кількість різних їх видів.
У групових статистичних таблицях підмет групується за однією ознакою (табл. 3.7), а у комбінаційних за двома і більше ознаками (табл. 3.8). У наведеній груповій таблиці підметом є магазини міста, які поділені на групи за рівнем продуктивності праці, присудком – показники цих організацій (кількість магазинів, фондовіддача, рентабельність). У прикладі комбінаційної таблиці підметом є магазини, розподілені на групи та підгрупи за часткою площі торгівельного зала та тривалістю робочого дня, у присудку наведено показники, які найбільш повно характеризують ефективність роботи магазинів.
Складання статистичної таблиці здійснюється в два етапи. На першому етапі розробляється макет таблиці, на другому – заповнюється статистичними даними.
Таблиця 3.6 – Групування магазинів за рівнем продуктивності праці робітників за звітний період
| Рівень продуктивності праці магазинів, тис. грн | Кількість магазинів | Фондовіддача на 1 грн активної частки основних фондів, грн | Рентабельність активної частки основних фондів, % |
| А | 1 | 2 | 3 |
| ДобО | 4 | 40,42 | 2,3 |
| 60–70 | 4 | 43,1 | 2,8 |
| 70–80 | 7 | 75,8 | 4,7 |
| 80–90 | 7 | 65,9 | 4,0 |
| 90–100 | 3 | 93,1 | 5,1 |
| Більше 100 | 7 | 109,3 | 6,4 |
| Всього | 32 | X | X |
| В середньому | X | 75 | 4,4 |
Макет таблиці – це комбінація горизонтальних рядків та вертикальних граф (стовпців), на перетині яких утворюються клітини для запису відповідної інформації. Ліві бічні та верхні клітини призначені для словесних заголовків підмета та системи показників присудка. Інші клітини таблиці передбачені для числових статистичних даних. Основний зміст таблиці вказується у її назві.Під час розробки і заповнення макетів таблиць необхідно додержуватись певних технічних правил, а саме:
1. Назва таблиці, заголовки рядків та граф повинні бути чіткими, локанічними, без скорочень і зайвої та другорядної інформації.
2. У назві таблиці вказується її порядковий номер, об'єкт дослідження, його часова та географічна ознаки (див. табл. 3.6–3.8). Якщо назви окремих граф чи рядків повторяються, то їх доцільно об'єднати спільним заголовком.
3. У верхніх і бічних заголовках вказуються одиниці вимірювання з використанням загальноприйнятих скорочень (грн., т, м тощо). Якщо одиниця вимірювання спільна для всіх даних таблиці, її вказують у назві таблиці.
4. Для складних за побудовою таблиць рядки та графи доцільно нумерувати: графу з назвою підмета позначають літерою алфавіту, а інші графи – цифрами (див. табл. 3.7, 3.8).
5. Узагальнена інформація граф таблиці містяться у підсумковому рядку з позначкою «Разом» (проміжний підсумок), «Всього» (остаточний підсумок), «В середньому».
6. Значення показників у клітинах таблиці слід округляти у межах одного рядка чи графи з однаковим ступенем точності (до цілих; 0,1; 0,01 і т.д.).
7. Якщо немає відомостей про будь-який показник, ставиться три крапки (…). Відсутність будь-якої ознаки в таблиці позначається тире (–). У тих випадках, коли клітина таблиці не підлягає заповненню, або бракує осмислення змісту, ставлять знак (х):
8. До таблиці у разі потреби додають примітки, в яких вказують джерела даних, дають докладне тлумачення змісту окремих показників та інші пояснення.
3. Абсолютні і відносні величини
Абсолютні величини, їх значення і види
Абсолютними величинами в статистиці називають кількісні показники, які визначають рівень, обсяг, чисельність вивчаємих суспільних явищ (наприклад, капітал фірми на початок року, посівна площа сільськогосподарських підприємств на даний момент часу, чисельність робітників підприємства у звітному періоді тощо).
За способом вираження вивчаємого явища абсолютні величини розподіляються на індивідуальні та загальні (сумарні). Індивідуальні величини характеризують ознаки окремих одиниць сукупності. Вони є основою зведення та групування статистичних даних (наприклад, розмір заробітної плати окремого робітника, кількість заявок та обсяги попиту на купівлю товару товарної біржі та ін.) Загальними величинами є такі абсолютні показники, які виражають розміри кількісних ознак у всіх одиниць сукупності. їх знаходять при сумуванні індивідуальних абсолютних величин (наприклад, фонд заробітної плати робітників підприємств району, вартість основних фондів сільськогосподарських підприємств області тощо).
Абсолютні показники можуть виражати розміри, обсяги та рівні суспільних явищ на певний момент або період часу (наприклад, на 01.01.2008 р. чисельність працюючих на підприємстві становила 1380 осіб; виробництво молока у господарстві за 2007 рік дорівнювало 26100 т).
Абсолютні величини – це іменовані числа і в залежності від характеру явища або процесу можуть мати різні одиниці вимірювання: натуральні (кг, м, шт. і т.д.); умовно-натуральні (одна умовна банка консервів, одна умовна одиниця мінеральних добрив і т.д.); трудові (людино-година, людино-день); вартісні (грн., руб., дол. США, євро та ін.).
Абсолютні показники відіграють важливу роль у системі узагальнюючих статистичних показників. В той же час вони не можуть дати достатньо повного уявлення про досліджуване явище. Тому виникає потреба в обчисленні інших узагальнюючих показників – відносних та середніх величин, підґрунтям для яких є абсолютні величини.
Форми відносних величин
- коефіцієнт: база порівняння = 1 (результат порівняння округляємо до тисячних одиниці).
- відсоток: база порівняння = 100% (результат порівняння округляємо до десятих одиниці).
- проміле: 1000‰ (результат порівняння округляємо до цілого).
Відносні величини – це узагальнюючі кількісні показники, які виражають співвідношення порівнюваних абсолютних величин.
В залежності від величин чисельника та знаменника цього дробу відносні величини можуть бути виражені у таких формах: коефіцієнтах (частках), процентах (%), проміле (%о), продеціміле, коли за базу порівняння приймають відповідно 1, 100, 1000, 10000 одиниць.
Різноманітність співвідношень у реальному житті потребує різних за змістом і статистичною природою відносних величин. В залежності від своїх функцій, що виконують відносні величини при проведенні аналізу, ці величини можна класифікувати так:Відношення однойменних показників:
1) відносні величини динаміки;
2) відносні величини структури;
3) відносні величини координації;