Предмет:
"Економічний аналіз"
Тема:
"Предмет, об'єкт і завдання економічного аналізу"
1. Зміст і предмет економічного аналізу
Аналіз (від грецького analysis) означає розчленовування, розкла-дання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньо властиві цьому об'єкту складові. Аналіз виступає в діалектичній єдності з поняттям «синтез» (від грецького synthesis) – з'єднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле.
У науці і на практиці застосовуються різні види аналізу: фізичний, хімічний, математичний, статистичний, економічний і ін. Вони відрізняються об'єктами, цілями і методикою дослідження. Дослідження природних явищ, технічні дослідження дозволяють знаходити зв’язки між різними складовими частинами цих явищ, факторами, що на них впливають за допомогою технічних засобів, приладів, теоретичних залежностей. Економічний аналіз, на відміну від інших, відноситься до абстрактно-логічного методу дослідження економічних явищ.
Економічним аналізом у більш широкому змісті займається теорія економічного аналізу, у професійному – економічний аналіз господарсько-фінансової діяльності у відповідних галузях: у промисловості, будівництві, сільському господарстві, торгівлі і т.д.
Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу як на макрорівні так і на мікрорівні – на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці низові ланки при будь-якій формі власності, складають основу ринкової економіки. Народногосподарські дослідження, узагальнення необхідні для виявлення тенденцій і змін макропоказників і виявлення напрямків подальшого розвитку.
Предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів.
Об'єктами економічного аналізу є економічні результати господарської діяльності. Наприклад, на промисловому підприємстві до об'єктів аналізу відносяться виробництво і реалізація продукції, її витрати, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства і т.ін.
Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Разом з тим, наука знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення.
Для підприємств нашої країни одним із найактуальніших питань стає проведення теоретичних досліджень і розробка методології вивчення і аналізу кон’юнктури ринку, попиту на продукцію, що виробляється на підприємстві, стратегій ціноутворення, каналів розповсюдження товару, формування системи попиту і т.ін.
До термінологічних понять, що застосовуються в економічному аналізі, відносяться, насамперед, поняття: метод, технічні прийоми, фактори, причини і резерви.
Метод економічного аналізу – це наукове дослідження або підхід до вивчення аналізу, тобто те основне, що властиво йому як науці. Він має конкретні особливості або риси, що характеризують окремі його елементи.
Технічними прийомами економічного аналізу є різноманітні засоби обробки джерел інформації, їх систематизації, оцінки впливу тих чи інших факторів на показники, що досліджуються, порівняння показників, приведення їх у порівняний вид й т.ін.
Фактори – це явища, сили, або умови, що визначають величину і якісні характеристики того чи іншого показника.
Причини – це явища, що призвели до зміни показника.
Резерви в економічному аналізі застосовуються для визначення невикористаної частини ресурсів внаслідок неефективного і неповного використання потенціалу підприємства. У цьому випадку виникає задача використання резервів шляхом здійснення заходів щодо усунення причин перевитрати ресурсів.
Метою економічного аналізу є виявлення резервів подальшого підвищення ефективності виробництва в результаті детального аналізу техніко-економічних і фінансових показників господарської діяльності підприємства і його підрозділів, вивчення і аналіз факторів зовнішнього середовища, кон’юнктури ринку, попиту на продукцію, що виробляється на підприємстві; обґрунтування планів підприємства і сприяння їх виконанню; обґрунтування заходів реалізації виявлених резервів.
2. Види економічного аналізу
Економічний аналіз, що досліджує різноманітні економічні явища на підприємствах, у його підрозділах підрозділяється на види.
По аспектах дослідження виділяють:
фінансово-економічний аналіз;
техніко-економічний аналіз;
функціонально-вартісної аналіз;
аналіз ефективності організації управління.
Фінансово-економічний аналіз розкриває зміст фінансових показників і їхнього зв'язку з виробничими (реалізація, прибуток, рентабельність, оборотність оборотних засобів і ін.). Однак його характер і зміст не дозволяє довести аналіз до детального розкриття і виміру впливу факторів техніки, технології й організації виробництва, кваліфікації робітників, якості продукції на динаміку фінансових показників.
Таке поглиблення аналізу досягається при техніко-економічному аналізі. Для виявлення впливу цих показників на вартісні і більш повного розкриття резервів застосовують техніко-економічні показники, що характеризують використання техніки і матеріалів, якість продукції і сировини і т.ін. Ці показники характеризують технічні особливості різних видів устаткування, етапи виробничого процесу, властивості матеріалів і готових виробів. Часто вони не піддаються узагальненню по підприємству в цілому. Тому цей вид аналізу проводиться найчастіше по окремих цехах, ділянках. Потім результати аналізу узагальнюються по підприємству в цілому.
Функціонально-вартісної аналіз являє собою метод виявлення резервів, що базується на функціях, які виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їхньої реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу (науково-дослідні роботи, конструювання, виробництво, експлуатація, утилізація). Його основне призначення в тім, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів і т.ін.
Аналіз ефективності організації управління вивчає управляючу систему – організаційні форми управлінського апарату з метою виявлення можливостей посилення його позитивного впливу на господарську діяльність шляхом удосконалювання його структури і підвищення кваліфікації працівників. Оцінка ефективності організації управління здійснюється на основі стратегії розвитку підприємства, даних про кінцеві результати діяльності керованого об'єкта.
По галузевій ознаці аналіз поділяється на галузевий і міжгалузевий.
По ознаці часу економічний аналіз підрозділяється на попередній (перспективний) і наступний (ретроспективний).
Ретроспективний аналіз у свою чергу поділяється на оперативний (ситуаційний) і підсумковий (заключний).
Призначення оперативного аналізу зводиться до того, щоб встановити причини виникаючих відхилень від розрахованого ходу виробництва, запланованого забезпечення підприємства матеріальними ресурсами, обсягу відвантаженої і реалізованої продукції і своєчасності розрахунків по платежах за реалізовану продукцію, а також визначити їхні можливі наслідки і необхідні заходи для усунення негативних факторів. Оперативний аналіз безпосередньо зв'язаний з функціями оперативного управління постачанням, виробництвом, збутому продукції, фінансовим розрахунком і т.ін.
Підсумковий аналіз вивчає фактори, що впливають на виконання річних планових завдань і ефективний розвиток підприємства. Результати, отримані на підставі цього аналізу, є вихідними для планування діяльності підприємства.
По ступеню охоплення об'єктів вивченням аналіз може бути суцільним і вибірковим.
Суцільний аналіз проводиться тоді, коли вивченню підлягає уся виробничо-господарська діяльність підприємства.
При вибірковому аналізі вивчаються окремі питання діяльності підприємства, що є важливими для управління виробництвом на кожен визначений момент.
По змісту аналіз підрозділяється на комплексний і локальний (тематичний).
Комплексний (повний) аналіз припускає вивчення всіх сторін діяльності підприємства і його підрозділів у взаємозв'язку. Він охоплює процес підготовки виробництва, організацію технологічного процесу, використання виробничого устаткування і т. ін.
Локальний (тематичний) аналіз здійснюється при вивченні якого-небудь окремого питання діяльності підприємства або якої-небудь відособленої сторони його роботи.
По широті порівняння аналіз поділяється на внутрішньогосподарський і міжгосподарський (внутрішньогалузевий або порівняльний). Порівняльний аналіз досліджує роботу підприємств шляхом міжгосподарських порівнянь різних показників з іншими однотипними або родинними підприємствами, в результаті чого визначається конкурентоспроможність підприємства і продукції.
По суб'єктам (користувачам аналізу) розрізняють зовнішній і внутрішній аналіз. Ринкова економіка потребує диференціації аналізу на внутрішній управлінський і зовнішній фінансовий аналіз. Першою ознакою поділу аналізу господарської діяльності підприємства на внутрішній і зовнішній є характер використовуваних для аналізу джерел інформації. Зовнішній аналіз базується на звітних даних, що публікуються, тобто на тій досить обмеженій частині інформації про діяльність підприємств, що є доступною для зовнішніх користувачів. Внутрішній аналіз використовує всю достовірну інформацію про стан справ підприємства, доступний лише обмеженому колу осіб, що здійснюють керівництво діяльністю підприємства.