У роботі визначені основні напрями державного регулювання інвестиційного процесу у сільському господарстві та на рівні підприємства (рис.1.)
Таким чином ми вважаємо, що на державному рівні необхідно здійснювати регулювання не інвестиційної діяльності, а у цілому інвестиційного процесу на різних стадіях його протікання.
У другому розділі «Стан інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств» обґрунтовано необхідність залучення інвестиційних засобів сільськогосподарськими підприємствами. Проаналізовані показники залучення інвестицій в сільськогосподарське виробництво. Визначена результативність інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств.
За результатами аналізу наявності основних засобів у сільському господарстві визначено, що дана галузь знаходиться на критичній межі забезпеченості сільськогосподарських підприємств основними засобами і вимагає невідкладних і значних капіталовкладень. Темпи щорічного зменшення наявності основних видів техніки сільськогосподарських підприємств є досить стабільними і знаходяться у межах для: тракторів – 7-8%; зернозбиральних комбайнів – 6-7 %; бурякозбиральних комбайнів – 7,5-8,5%; картоплезбиральних комбайнів – 8-9%, а також, що практично за всіма видами техніки її потреба згідно технологічних норм покрита в середньому на 40%. Негативною є тенденція старіння основних засобів сільськогосподарських підприємств, так якщо у 2000 р. коефіцієнт придатності був на низькому рівні і становив майже 0,53, то у 2006 році він ще знизився і рівнявся вже 0,42. При цьому тривалість періоду експлуатації основних фондів перевищує нормативні терміни, не відповідає технічним та експлуатаційним вимогам. Тому для забезпечення оновлення існуючого технічного парку та його поповнення необхідно залучати у сільськогосподарські підприємства приватний капітал.
Основним стримуючим чинником розвитку сільськогосподарського виробництва є незадовільний фінансовий стан підприємств, які не в змозі самостійно, без участі держави вирішити проблеми матеріально-технічного забезпечення та виробничого обслуговування. Також за період з 2000 до 2006 рр. спостерігається чітка тенденція до зменшення питомої ваги власних інвестицій - з 68,6% до 57,4%; значне збільшення частки кредитів банків – з 1,7% до 14,8%; незначна тенденція до збільшення державних асигнувань - з 5,1 до 5,5%. У 2006 році спостерігалося вкладення інвестицій в основний капітал сільського господарства і мисливства більшими темпами ніж в середньому по країні (табл. 1.).
Як видно з таблиці в 2006 році суми вкладень розподілені досить не рівномірно між підприємствами, що мають різну спеціалізацію за галузями - в рослинництво вкладено у 2,2 рази більше, ніж у тваринництво. На сьогодні підприємства де ще збереглося тваринництво знаходяться у стані занепаду і вимагають пильної уваги та значних капіталовкладень, але інвестори зважаючи на тривалий термін окупності даної галузі вкладають кошти у швидко окупаємі проекти рослинництва. На прикладі СПП «Чумаки» Дніпропетровської області доведено, що інвестиції у скотарство можуть бути вигідними для інвесторів. Так у 2003 р дане підприємство сумісно з концерном «Санрайз» почало освоювати інвестиційний проект «Молочне скотарство», загальна сума якого склала – 700 тис. грн.
Розрахунковий термін окупності проекту - 5 років, проте вже у 2006 р. дохід від реалізації молока склав 3328,2 тис. грн. та від реалізації м’яса ВРХ – 1149,4 тис. грн., або 35,7 % і 12,3% від загальної суми доходу підприємства відповідно.
Таблиця 1
Стан інвестицій вкладених у основний капітал
| Показники | Інвестиціїв 2006 р., млр.грн. | В % до | Загаль-на | в т.ч. за рахунок бюджету,млн. грн. | В % до загальної суми | |
| 2005 р. | питома вага, % | |||||
| Всього по Україні | 125, 25 | 119,0 | 100,0 | 6845,8 | 5,5 | |
| в т.ч. в сільське господарство і мисливство | 7,19 | 134,6 | 5,7 | 197,87 | 2,9 | |
| з них в : рослинництво | 4,72 | 128,8 | 3,8 | 146,77 | 3,1 | |
| тваринництво | 2,19 | 155,0 | 1,7 | 3,92 | 0,2 | |
| змішане сільське господарство | 0,15 | 0,0 | 0,1 | 2,92 | 2,0 | |
Чистий прибуток від реалізації продукції скотарства тільки у 2006 р. сягнув 487,2 тис. грн., а якщо врахувати прибуток отриманий на протязі 2004 і 2005 рр. (95,3 тис. грн. і 216,7 тис. грн.), то можна стверджувати, що даний проект повністю окупився і приніс 99,2 тис. грн. прибутку вже на 4-й рік його реалізації. Отже, враховуючи досвід СПП «Чумаки» щодо освоєння інвестиційних коштів у молочному скотарстві можна стверджувати, що за існуючих умов господарювання даний напрям інвестиційної діяльності у сільському господарстві є ефективним.
У роботі доведено, що розподіл інвестиційних коштів за різними напрямами їх використання є не зовсім раціональним. Так, загальна сума інвестицій в основний капітал, що направлена у 2006 році в сільське господарство розподілялася на підприємствах за відтворювальною структурою наступним чином: 67,7% - на технічне переснащення і реконструкцію; 29,1% - на нове будівництво; 3,2% - на підтримання діючих потужностей. Тобто кошти вкладаються в основному в технічні засоби виробництва, які в основному використовуються в рослинництві, і в незначній мірі, в капітальне будівництво, в тому числі на будівництво тваринницьких ферм (переважно для вирощування свиней та птиці). Виявлено, що на протязі останніх п’яти років в Дніпропетровській області постійно інвестуються роботи з будівництва та введення в дію ферм для вирощування свиней, а в 2005-2006 рр. деяка частина інвестованих коштів була направлена у скотарство та птахівництво. Рослинництво займає незначне місце в освоєнні інвестицій за весь досліджуваний період, тільки у 2000 та 2006 роках частина інвестиційних засобів була направлена на будівництво зерносховищ та овочесховищ.
Існує певний зв'язок між динамікою інвестицій та результатами господарювання. Обсяги інвестицій безпосередньо залежать від частки валового внутрішнього продукту, що використовується на нагромадження. Аналіз впливу інвестиційного процесу на економічний стан сільськогосподарських підприємств України показав, що можна виділити три основні етапи його розвитку: перший етап (1991-1996 рр.) - спад інвестиційної активності, скорочення капіталовкладень у підприємства галузі, обсяг сільськогосподарського виробництва скоротився на 50,9%; другий етап (1997 – 2000 рр.) - стабілізація та пожвавлення інвестиційної діяльності у формах лізингу та надання підприємствам товарного кредиту, в цей період спостерігається призупинення спаду виробництва на межі 20 - 21 млрд. грн.; третій етап (з 2001 р.) – зростання вкладення інвестиційних засобів у сільськогосподарські підприємства, загальний обсяг сільськогосподарської продукції зріс на 19,9%. Поступове оновлення виробничих потужностей сільськогосподарських підприємств регіону дозволяє нарощувати темпи сільськогосподарського виробництва. Незважаючи на те, що в інвестиційній політиці області сільське господарство займає другорядні позиції, галузь розвивається достатньо високими темпами. Починаючи з 2000 р. у регіоні спостерігається тенденція до збільшення виробництва майже всіх видів продукції тваринництва, і особливо продукції птахівництва, виробництво якої у 2006 р. в порівнянні з 2000 р. зросло - по м'ясу в 4,7 рази, а по яйцям - в 2,2 рази. Позитивні зміни спостерігаються і у свинарстві, де визначилася тенденція до збільшення валової продукції за рахунок двох основних факторів – збільшення поголів’я на 41,4% та росту продуктивності на 15,1 %. Небезпечним для економіки регіону є становище з розвитком скотарства. За останні 7 років поголів’я великої рогатої худоби по області скоротилося майже вдвічі, що призвело до зниження показників валового виробництва молока на 9,2%, а м’яса на – 52,5%.
За результатами дослідження впливу інвестицій на ефективність сільськогосподарського виробництва визначені узагальнені показники по господарствам Дніпропетровській області (табл. 2).
Таблиця 2
Ефективність інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області
| Показники | 2004 | 2005 | 2006 | 2006 до2004,% |
| Площа сільськогосподарських угідь, тис. га | 1015,7 | 914,7 | 904,6 | 89,0 |
| Середньорічна чисельність працівників, чол. | 42827 | 37383 | 34130 | 796,12 |
| Середньорічна вартість основних засобів, млн. грн. | 1930,3 | 1819,4 | 2454,8 | 127,1 |
| Інвестиції в основний капітал сільського господарства, млн.грн. | 227,0 | 389,0 | 452,9 | 199,5 |
| Вартість валової продукції в порівняних цінах 2000 р., млн.грн. | 3927,0 | 4199,0 | 4251,8 | 458,6 |
| Чистий прибуток, млн.грн. | 240,8 | 501,0 | 528,2 | 219,3 |
| Рівень рентабельності реалізації, % | 14,1 | 21,1 | 12,4 | - |
| Припадає інвестицій, грн. на: 1 га сільськогосподарських угідь | 223 | 425 | 501 | 224,6 |
| 1 грн. вартості основних засобів | 0,12 | 0,21 | 0,18 | 150 |
| 1 працівника | 5300 | 10406 | 13270 | 250,3 |
| 1 грн. чистого прибутку | 0,94 | 0,78 | 0,85 | 90,4 |
| Фондозабезпеченість, грн. | 1900 | 1989 | 2714 | 142,8 |
| Фондоозброєність, грн. | 45072 | 48669 | 71925 | 159,5 |
| Фондовіддача, грн. | 2,03 | 2,31 | 1,73 | 85,2 |
| Фондомісткість, грн. | 0,49 | 0,43 | 0,58 | 84,4 |
У Дніпропетровській області показник інвестування на 1 га сільськогосподарських угідь зріс в 2006 році до рівня 500 грн. і є достатньо високим, проте зважаючи на те, що сума інвестицій, яка приходиться на 1 грн. вартості діючих основних засобів складає тільки 0,18 грн. можна говорити про недостатні інвестиції та необхідність пошуку нових шляхів збільшення інвестиційного потенціалу в сільськогосподарському виробництві.