Негнучкість номінальної зарплати означає, що зростання рівня цін в економіці знижує реальну зарплату, а це здешевлює працю. Нижча реальна зарплата стимулює ділові підприємства до наймання більшої кулькості працівників, які виробляють більший обсяг продукції. Ця пряма заледність між рівнем цін і обсягом виробництва приводить до того, що з перебігом часу за незмінної номінальної зарплати крива AS підніматиметься вгору [7].

3.2 Теорія неправильних уявлень працівників

Ця концепція, як і попередня, зосереджується на ринку праці, але на відміну від неї припускає, що зарплата може легко змінюватися для зрівноважування пропозиції та попиту. Згідно з концепцією неправильних уявлень працівників, останні тимчасово плутають рівні номінальної й реальної зарплати, внаслідок чого в короткостроковому періоді обсяг національного виробництва відхиляється від природного.

Прихильники цієї концепції вважають, що кількість праці, пропонованої найманими працівниками, залежить від реальної зарплати, на яку вони сподіваються. Працівникам відома їхня номінальна зарплата, але невідомий майбутній загальний рівень цін. Щоразу, коли рівень цін зростає, реакція національної економіки злежить від того, чи правильно працівники передбачили цю зміну. Якщо їхнє передбачення правильне, то не відбувається жодних змін ні в попиті на працю, ні в її пропозиції, і зайнятість залишиться на попередньому рівні.

Однак якщо в національній економіці відбулося непередбачене зростанння цін, то рівень реальної зарплпти знижується. Оскільки фірми володіють ширшою і точнішою інформацією, ніж працівники, то, виявивши зниження реальної зарплати, вони наймають більше працівників і виробляють ширший обсяг продукції. Працівники ж вважають, що рівень цін нижчий, а реальна зарплата вища, хоча це насправді не так. Подібне неправильне уявленння спонукає їх пропонувати більше праці, тому обсяг національного продукту збільшується.

Загалом із теорії неправильних уявлень працівників випливає, що відхилення цін від очікуваного рівня змушує їх змінити пропозицію своєї праці. Відтак ця зміна впливає на обсяг продукції, який виробляють фірми. Ось чому, згідно з цим поглядом, крива короткострокової сукупної пропозиції має додатній нахил [6].

3.3 Теорія недосконалої інформації

Ця теорія виходить із того, що кожен виробник продукує одне благо, а споживає багато благ. Оскільки кількість товарів і послуг у розвинутій економіці дуже значна, виробники не спроможні пильнувати всі ціни одночасно. Вони уважно стежать за цінами на ті блага, які виробляють, і менш пильно – на ті, які споживають. Унаслідок недостатньої інформації вони можуть плутати зміни загального рівня цін зі змінами відносних цін. Ці помилки впливають на їхні уявлення про величину пропозиції благ і ведуть до виникнення в короткостроковому періоді прямої залежності між рівнем цін і обсягом національного продукту.

У ринковій екооміці, як відомо, виробники ухвалюють рішення щодо виробництва конкретного блага на підставі його ціни порівняно з іншими благами. Якщо відносна ціна блага висока, то у продуцентів є добрі стимули до виробництва більшої його кількості. Якщо відносна ціна блага низька, виробники працюватимуть менше, віддаючи перевагу, наприклад, дозвіллю. Для прикладу візьмімо фермерів, які вирощують цукрові буряки. Коли фермери ухвалюють виробничі рішення, вони ще не знають відносної ціни свого продукту. Припустімо, що наші фермери зауважили зниження ціни на свою продукцію до того, як усвідомили, що водночас відбулося зниження цін на низку інших виробів, котрі вони купують як споживачі. Продуценти цукрового буряка можуть дійти висновку, що виробництво цього продукту є тепер невигідним, і скоротять посіви під ним [3].

Інший випадок – відбулося зростання загального рівня цін, якого фермери не очікували. Тому, спостерігаючи підвищення цін на цукрові буряки, вони не впевнені, чи підвищилися ціни на інші товари. Фермери можуть вирішити, що зростання номінальної ціни цукрового буряка свідчить і про певне підвищення його відносної ціни. Тому вони збільшать обсяги виробництва своєї культури. За несподіваного зростання цін так поводяться всі виробники, котрі раціонально, але помилково вважають, що відносні ціни благ, які вони виробляють зросли. Тому вони працюють наполегливіше й виробляють інший обсяг продукції. Звідси можна зробити висновок про те, що короткострокова крива AS має додатний нахил.

3.4 Теорія негнучких цін

Окремі економісти пропонують ще одну версію пояснення висхідної траекторії кривої короткострокової сукупної пропозиції – негнучкість цін. Згідно цієї версії, фірми не одразу змінюють ціни на свої товари і послуги у відповідь на зміну попиту. Іноді ціни визначаються довгостроковими угодами між фірмами і споживачами. Нерідко навіть без формальних угод фірми не змінюють цін на свою продукцію, щоб не відштовхнути покупців. Таке явище зумовлене почасти й тим, що зміна цін пов’язана з так званими витратами меню – витратами на підготовку, передрук каталогів і т. ін. Унаслідок цього ціни можуть бути негнучкими в короткостроковому періоді [7].

Для з’ясування впливу негнучких цін на сукупну пропозицію припустімо, що фірми заздалегідь повідомили про свої ціни виходячи з наявних економічних умов. Відтак у національній економіці відбулося несподіване зменшення пропозиції грошей, що знижуватиме загальний рівень ціну довгостроковому періоді. У відповідь на зміну економічних умов одні фірми одразу знизять ціни на свої товари і послуги. Інші фірми, щоб уникнути додаткових збитків, пов’язаних із витратами меню, відкладають зниження цін. Проте обсяг продажу цих фірм скорочується, бо їхні ціни надто високі. У результаті ці фірми зменшують обсяг виробництва і зайнятість. Інакше кажучи, негнучкість частини цін у національній економіці веде до того, що в короткостроковому періоді існує пряма залежність між рівнем цін і обсягом виробництва [1].

РОЗДІЛ 4. ДИНАМІКА СУКУПНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ В УКРАЇНІ: ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЇХ АНАЛІЗ.

4.1 Валовий внутрішній продукт

За попередньою оцінкою ВВП за ІІ квартал 2010 р. (у постійних цінах 2007 р.) порівняно з відповідним періодом 2009 р. зріс на 6,0 %.

Реальний ВВП за I квартал 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зріс на 4,9%, номінальний ВВП за звітний період склав 218,1 млрд.грн.

Зростання виробництва валової доданої вартості у I кварталі 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року відбулося у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (на 12,6%), переробній промисловості (на 12,4%), сільському господарстві (на 6,1%), транспорті та зв’язку (на 3,6%), добувній промисловості (на 2,6%), торгівлі (на 2,2%). Разом з тим суттєве скорочення виробництва валової доданої вартості зафіксовано у будівництві (на 19,2%).

За темпами росту ВВП Україна знаходиться у групі країн світу, в яких відбувається поступове відновлення економічного зростаня. В цілому за даними Євростату у ІІ кв. сезонно скоригований ВВП ЄС-27 порівняно з відповідним періодом 2009р., збільшився на 1,7%, а по відношенню до І кв. 2010р. – на 1%, що також свідчить про поступовий вихід із рецесії європейських країн, якому сприяла виважена економічна політика урядів [8].

Динаміка ВВП по кварталах,

кумулятивно, у % до відповідного періоду попереднього року

Мал. 4.1

За підсумками січня-серпня 2010р. відбулось уповільнення динаміки зведеного індексу виробництва товарів та послуг за основними видами економічної діяльності з 107% у січні-липні до 106,3% проти (за 8 міс. 2009р. падіння – на 26,4%). Це було в основному пов’язано з комплексом несприятливих погодних умов, що призвело до скорочення обсягів виробництва у сільському господарстві, а також з ефектом порівняльної бази минулого року [9].

Динаміка зведеного індексу виробництва товарів та послуг за основними видами економічної діяльності за 2009-2010 роки, кумулятивно, приріст у % до відповідного періоду попереднього року

Мал. 4.2

Темпи зростання/зниження випуску основних видів економічної діяльності,кумулятивно, у % до відповідного періоду попереднього року

Мал. 4.3

4.2 Сільськогосподарський сектор

Виробництво сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств за січень-серпень 2010 р. скоротилось на 4,1% порівняно з відповідним періодом попереднього року, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – на 9,0%, у господарствах населення – на 0,3%.

Обсяги виробництва у рослинництві за січень-серпень 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зменшились на 10,0%, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 21,6%, а в господарствах населення залишився на рівні минулого року. У тваринництві виробництво сільськогосподарської продукції збільшилось на 3,1%, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 8,3%, а в господарствах населення скоротилось на 0,6%.

За січень-серпень 2010 р. порівняно з відповідним періодом 2009 р. в усіх категоріях господарств обсяги виробництва м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) збільшились на 6,3%, яєць – на 5,4%. Разом з тим, обсяги виробництва молока зменшились на 3,6%.

Загальний обсяг реалізації сільськогосподарської продукції, виробленої аграрними підприємствами, за січень-серпень 2010 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року зменшився на 9%, у тому числі продукції рослинництва – на 21%, а продукції тваринництва збільшився на 9%.

Середні ціни продажу аграрної продукції сільгосппідприємствами за січень-серпень 2010 р. зросли на 23% порівняно з відповідним періодом 2009 року. Ціни на продукцію рослинництва зросли на 34%, на продукцію тваринництва – на 12% [9].