Обсяги виробленої промислової продукції за січень-серпень 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшились на 10,9%. Випуск промислової продукції на підприємствах переробної промисловості зріс на 12,8%, добувної промисловості – на 4,2%, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – на 11,6%.
У серпні 2010 р. порівняно з липнем 2010 р. загальний обсяг випуску промислової продукції збільшився на 1,5%.
У переробній промисловості обсяги виробництва збільшились на 1,1%. Суттєво збільшено обсяги випуску промислової продукції на підприємствах металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів – на 5,5%, хімічної та нафтохімічної промисловості (на 4,0%), з виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення (на 1,4%), оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів (на 0,5%). Разом з тим зменшено виробництво у легкій промисловості (на 3,6%), машинобудуванні (на 1,9%), у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 1,3%), целюлозно-паперовому виробництві, видавничій справі (на 0,8%) та у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (на 0,5%).
У добувній промисловості обсяги випуску промислової продукції зменшились порівняно з липнем 2010 р. на 0,5%, у тому числі у добуванні паливно-енергетичних корисних копалин зменшились на 1,7%, у добуванні корисних копалин, крім паливно-енергетичних зросли на 1,0%.
У виробництві та розподіленні електроенергії газу та води обсяги виробництва зросли на 7,5% [8].
Динаміка промисловості та сільського господарства визначила розвиток суміжних галузей.
Так, зростання обсягів вантажообороту уповільнилось до 9,4% проти 10,9% за 7 міс. (за 8 міс. 2009р. падіння на 30,9%), обсягу оптового товарообороту – до 2,8% проти 5% за 7 міс.(падіння на 23,8% за 8 міс. 2009р.).
На фоні деякого уповільнення зростання експортних виробництв та видів діяльності, що безпосередньо пов’язані з ними, відбувалося поступове покращення у внутрішньоорієнтованих видах економічної діяльності, зокрема у будівництві та роздрібній торгівлі. Так, хоча, у січні-серпні і тривало падіння обсягівбудівельних робіт – на 14%, проте,динаміка у галузі суттєво покращилась (у січні падіння становило 24,1%, у І кв. – 21,4%, 7 міс. – 16,7%; за 8 міс. 2009р. – 53,6%), що свідчить про подолання критичної межі падіння у будівництві.
Зростанняза 8 міс.(порівняно з відповідним періодом 2009р.) обороту роздрібної торгівлі на 4,6% (за 7 міс. – на 4%, за січень-серпень 2009р. – “-” 15,9%,) є головним підтвердженням поступового відновлення споживчого попиту.
Поглибилось падіння обсягів пасажирообороту з “-” 1,5%за 7 міс. до “-” 1,9% за 8 міс. (за 8 міс. 2009р. – “-” 10,3%), що більшою мірою пов’язано з падінням пасажирообороту в автомобільному транспорті на 6,7% та з уповільненням зростання пасажирообороту залізничного транспорту з 3,8% за 7 міс. до 2,4% за 8 міс., частка яких у загальному обсязі пасажирообороту складає 39,4% та 40,3% відповідно [8].
Отже, в макроекономіці існує чотири теорії, які пояснюють висхідну траекторію кривої короткострокової сукупної пропозиції. Всі вони виходять із того, що обсяг національного виробництва відхиляється від його природного рівня, коли рівень цін відхиляється від очікуваного. Однак додатний нахил кривої AS спостерігається не завжди, бо економічні агенти коригують свої неправильні уявлення, ціни стають гнучкими, інформація – повною, номінальна зарплата змінюється, і тому крива довгострокової сукупної пропозиції є вертикальною.
Згідно теорії неправильних уявлень працівників, несподіване зниження загального рівня цін постачальники можуть помилково сприйняти як зниження відносних цін, що спонукає їх зменшити виробництво. Згідно теорії негнучкої заробітної плати, таке несподіване зниження цін тимчасово підвищує реальну заробітну плату, що змушує фірми скоротити кількість зайнятих та обсяги виробництва. Згідно теорії негнучких цін, в умовах несподіваного зниження цін окремі фірми можуть тимчасово залишати свої ціни надто високими, що скорочує обсяг їхнього продажу і веде до зменшення обсягів виробництва. Згідно теорії недосконалої інформації, учасники ринкового процесу можуть плутати зміни загального рівня цін зі змінами відносних цін, що веде до додатного нахилу кривої AS.
1. Макконелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс. — М.: Республика, 1992.
2. Мэнкыо Н. Г. Макроэкономика. — М.: Изд-во МГУ, 1994.
3. Сакс Дж. Д., Ларреп Ф. Б. Макроэкономика. Глобальный подход. — М.: Дело, 1996. (Пер. с англ.)
4. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. — К.: Основи, 1997.
5. Фишер С., Дорибуш Р., Шмалепзи Р. Экономика. — М.: Дело, 1993.
6. Степан Панчишин, Макроекономіка: Навч. посібник. Вид. 3-тє, стереотипне. – К.: Либідь, 2005. – 616с.
7. Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик., Макроекономіка: Підр./ За ред. В. Д. Базилевича. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання, 2006. – 623с.
8. Офіційний сайт міністерства економіки України: http://www.me.gov.ua/
9. Офіційний сайт Державного комітету статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua