Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз" (стр. 23 из 29)

t - глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м,

розраховується за формулою

, (4.2)

м

Ом

Припустимий опір устрою, який заземлює, Rдоп = 4 Ом. Так як Re > Rдоп, знаходимо потрібну кількість вертикальних електродів.

На початку розрахуємо початкову кількість заземлювачів без урахування об'єднуючої штиби.

(4.3)

шт.

приймаємо начальну кількість електродів - 8 штук.

Визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів:

(4.4)

де

- коефіцієнт використання вертикальних електродів, що враховує обопільне екранування.

Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їхній довжини а = 1, отже, коефіцієнт використання вертикальних електродів

= 0,65.

Приймаємо кількість електродів – 14 штук.

Визначивши кількість заземлення знайдемо довжину з'єднуючої штиби:

(4.5)

м

Опір з'єднуючої штиби визначаємо за формулою:

, (4.6)

де В - ширина з'єднуючої штиби, м; b = 20 мм = 0,02 м;

- відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м; = 0,9 м.

Ом.

І розрахуємо загальний опір для устрою, який заземлює, Rз, який повинен бути

? .

(4.7)

ηш- коефіцієнт використання з'єднуючої штиби, ηш = 0,62.

Ом.

Загальний опір Rз відповідає умові Rз ? Rдоп, тому обрані нами 14 електродів

d = 0,04м, довжиною l = 3м відповідає всім нормам [94].

Висновки та рекомендації

Досліджуєме відкрите акціонерне товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" є ліцензіатом з розподілу природного і нафтового газу та з постачання природного газу за регульованим тарифом у Дніпропетровській області (окрім м.Дніпропетровськ та м.Кривий Ріг).

ВАТ “Дніпропетровськгаз” підпорядковане Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України”, яка є власником 51% акцій підприємства.

Між Дочірнєю компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (компанія) та ВАТ „Дніпропетровськгаз” (користувач) укладено угоду, згідно якій ВАТ „Дніпропетровськгаз” у тимчасове користування надане державне майно, яке не підлягає приватизації і використовується для забезпечення постачання та розподілу природного газу, а саме: розподільні газові мережі, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення та інше державне майно, яке передано НАК „Нафтогаз України” у користування згідно з постановою КМУ від 25.05.98р. №747 „Про утворення НАК „Нафтогаз України”.

Статутний фонд ВАТ “Дніпропетровськгаз” відповідно до установчих документів складає 2 455 902 грн., розподілений на 861 720 простих іменних акцій номінальною вартістю 2,85 грн кожна. Загальна кількість акціонерів становить 12,5 тис.осіб. ВАТ "Дніпропетровськгаз" має 18 відокремлених структурних підрозділів, розташованих в основних районних містах Дніпропетровської області.

Результати проведеного аналізу динаміки росту статей балансу та змін в структурі статей активів та пасивів балансу ВАТ «Дніпропетровськгаз» за 2005 - 2007 роки показали:

- обсяги валюти балансу ВАТ «Дніпропетровськгаз» зменшились з рівня 580 407 млн.грн. (2005) до 479 560 млн.грн. (2007), при цьому темп негативного приросту становив -0,91% у 2006 році та -16,54% у 2007 році;

- обсяги власних коштів в балансі ВАТ «Дніпропетровськгаз» за рахунок погашення накопичених збитків резервами додаткового капіталу зменшились з рівня 98 239,0 млн.грн. (2005) до 70 343,8 млн.грн. (2007), при цьому темп негативного приросту становив -12,72 % у 2006 році та -17,96% у 2007 році;

- обсяги чистого доходу від реалізації продукції ВАТ «Дніпропетровськ-газ» зросли з рівня 326 983 млн.грн. (2005) до 546 202 млн.грн. (2007), при цьому темп приросту становив 18,34 % у 2006 році та 41,16% у 2007 році;

- обсяги чистого прибутку після оподаткування ВАТ «Дніпропетровськ-газ» зросли з збиткового рівня -43 218 млн.грн. (2005) до меншого збиткового рівня -23 934,8 млн.грн. (2007), при цьому темп приросту становив 41,19 % у 2006 році та 5,8% у 2007 році;

Таким чином, система розвитку підприємства ВАТ «Дніпропетровськ-газ» може бути охарактеризована за результатами 2006-2007 року як нестійка за класичним «золотим правилом» співвідношення основних показників росту підприємства.

Проведений аналіз структури та динаміки активів підприємства за 2005 –2007 роки показав:

- структурна частка необоротних активів в валюті балансу з рівня 35,61% у 2005 році зросла до рівня 45,73% у 2007 році за рахунок зростання структур-ної частки основних засобів з рівня 33,9% у 2005 році до рівня 43,6% у 2007 році (з рівня 196 820 млн.грн.(2005) до 209 257 млн.грн.(2007));

- в структурі оборотних активів підприємства:

1) структурна частка запасів в валюті балансу з рівня 7,44% у 2005 році знизилась до рівня 3,06% у 2007 році;

2) структурна частка дебіторської заборгованості в валюті балансу з рівня 50,3% у 2005 році знизилась до рівня 39,9% у 2007 році;

3) структурна частка готівкових грошей в валюті балансу з рівня 1,28% у 2005 році зросла до рівня 2,65% у 2007 році;

Таким чином, падіння структурної частки запасів та дебіторської заборго-ваності в валюті активів балансу зумовлене у 2005 -2007 роках зростанням структурної частки необоротних активів.

В структурі джерел (пасивів) підприємства за 2005 -2007 роки:

1) структурна частка власних коштів в валюті балансу з рівня 16,93% у 2005 році зменшилась до рівня 14,66% у 2007 році за рахунок збитковості роботи підприємства та покриття збитків резервами капіталу;

2) структурна частка власних оборотних коштів(за мінусом імобілізова-них в необоротних активах) в валюті балансу з негативного рівня -18,2% у 2005 році знизилась до негативного рівня -31,1% у 2007 році, тобто у підприємства немає власних оборотних коштів і навіть джерелами необоротних активів є позикові кошти, що робить підприємство малоліквідним;

3) структурна частка кредиторської заборгованості в валюті балансу з рівня 8,2% у 2005 році зросла до рівня 22,4% у 2007 році, що свідчить про розширення використання підприємством комерційного кредиту постачаль-ників, ;

4) структурна частка довгострокових позик в валюті балансу з рівня 23,8% у 2005 році дещо знизилась до рівня 22,9% у 2007 році та є основним джерелом для придбання оновлених основних засобів підприємства;

Таким чином, основними джерелами позикового капіталу в ВАТ «Дніпро-петровськгаз» є довгострокові кредити та поточні кошти в розрахунках.

Динаміка структури операційних витрат в собівартості виробництва продукції ВАТ «Дніпропет-ровськгаз» у 2005 –2007 роках характеризується:

- підвищенням структурної частки матеріальних витрат з рівня 13,75% у 2005 році до рівня 16,78 % у 2007 році;

- зниженням структурної частки витрат на оплату праці з рівня 30,59% (22,22%+8,37%) у 2005 році до рівня 24,94% (18,26%+6,68%) у 2007 році.

Проведений аналіз динаміки показників ліквідності та фінансової стійкості ВАТ «Дніпропетровськгаз» у 2005 –2007 роках показав, що фінансовий стан підприємства характеризується:

- хронічною нестачею високоліквідних готівкових коштів та відповід-ними значеннями коефіцієнта моментальної ліквідності на рівні 0,022 (2005 рік) – 0,042(2007 рік), що на порядок нижче вимог нормативного діапазона значень не менше 0,25 – 0,3;

- поступовим зниженням обсягів високоліквідних та короткострокових готівкових коштів та відповідними зниженням рівня коефіцієнта строкової ліквідності з 0,85 (2005 рік) – 0,63(2007 рік) при нормативному значенні не менше 0,7 – 0,8;

- поступовим зниженням обсягів ліквідних коштів та відповідним зниженням рівня коефіцієнта загальної ліквідності з рівня 1,095 (2005 рік) до рівня 0,868(2007 рік) при нормативному значенні не менше 1,5 – 2,0, що відмічалось вище в аналізі як невідповідність власного та довгострокового капіталу і обсягів необоротних коштів;

- знаходження показника фінансової незалежності (автономії) у 2005 -2007 роках в діапазоні 0,15 – 0,17, що не відповідає вимогам до стійкого фун-кціонування підприємства (коефіцієнт автономії > 0,5) та , одночасно, фіксує занадто великий рівень застосування фінансового важеля залучених поточ-них коштів в розрахунках, що може спричинити неплатоспроможність та ризик банкрутства підприємства за вимогами кредиторів;

–хронічна нестача джерел покриття запасів (рис.2.13), що характеризу-ється кризовим станом стійкості по покриттю запасів, при цьому весь влас-ний капітал імобілізований в необоротних коштах активів балансу, а для придбання запасів використовується весь залучений та поточний капітал під-приємства (кошти в розрахунках). Це відповідає хронічній нестачі ліквідних коштів в моментальному та строковому діапазонах діяльності.