Система кон'юнктурних показників. Особливості розрахунку ринкової кон'юнктури (стр. 2 из 4)
Ще одним важливим показником пропозиції й одночасно її детермінантою є виробничий і сировинний потенціал (рівень виробничих можливостей), тобто спроможність виробництва виготовити й представити на ринок певний обсяг товарів (продуктів чи послуг), що забезпечує відповідний обсяг і структуру пропозиції. Йому протистоїть споживчий потенціал, тобто можливість ринку «поглинути» (купити) визначену кількість продуктів і послуг.
В окремих випадках дані про зміни обсягу виробництва публікуються у вигляді індексів. Такі індекси зазвичай складаються на базі вартісних показників машинобудування і цілому або окремих значних секторів машинобудівного виробництва, що істотно обмежує можливість використання їх для аналізу кон'юнктури ринку окремих видів машин і устаткування, а іноді й цілих товарних груп.
Індекси промислового виробництва, або, як їх ще називають, індекси фізичного обсягу, також є основними показниками динаміки випуску промислової продукції. Вони дають можливість оцінити зміни обсягу виробництва як усієї промисловості, так і окремих галузей.
Крім зведених індексів, при вивченні загальногосподарської або товарної кон'юнктури необхідно також аналізувати зміни галузевих індексів, динаміка яких залежно від місця, що його займає певна галузь в економіці тієї або іншої країни, та від специфіки виробництва більшою або меншою мірою відрізняється від динаміки зведеного індексу.
Велике значення для аналізу кон'юнктури мають також дані про працю, які тісно пов'язані зі змінами, що відбуваються у сфері виробництва і певною мірою залежать від них.
Спад промислового виробництва під час кризи, як правило, супроводжується скороченням числа зайнятих, зростанням безробіття, зменшенням тривалості робочого тижня, падінням або заморожуванням ставок заробітної плати і скороченням її загального фонду. При цьому зайнятість найбільше скорочується у галузях матеріального виробництва, менше – у торгівлі, банках та сфері обслуговування.
У періоди пожвавлення і піднесення промислового виробництва зайнятість зростає, а безробіття скорочується, подовжується тривалість робочого тижня, підвищуються ставки і загальний фонд заробітної плати.
Незважаючи на винятково велике значення показників зайнятості для характеристики кон'юнктури, варто мати на увазі, що показники зайнятості часто неточні. Особливо спотворюються дані про осіб, які одержують допомогу з безробіття, оскільки зазвичай вони не охоплюють усіх безробітних.
І все ж показники праці залишаються важливими непрямими індикаторами процесів відтворення як у цілому по країні, так і в окремих галузях або на ринках. Ними можна користуватися додатково до індексів промислового виробництва і даних про виробництво в абсолютних одиницях виміру.
Другим показником ринкової кон'юнктури є попит, точніше, купівельний попит.
Купівельний попит – це потреба, забезпечена грошима і запропонована протягом визначеного періоду часу на ринку.
Під потребою розуміють бажання або необхідність володіти (користуватися) певним продуктом (послугою), потрібним для процесу відтворення і підтримки визначеного рівня діяльності.
Визначення споживчого потенціалу ринку – важлива ланка у системі вивчення купівельного попиту. Споживчий потенціал характеризується місткістю ринку і близький до обсягу попиту, але не цілком тотожний йому.
Місткість ринку – це кількість (вартість) товарів, що їх може поглинути ринок за певних умов протягом певного проміжку часу.
Показник насиченості ринку відіграє і самостійну роль у кон'юнктурному аналізі, оскільки він виявляє сильний вплив на циклічність ринку, обмежуючи попит. Насиченість ринку – це ступінь заповнення споживачів товарами, визначений або експертним шляхом, або на основі вибіркового обстеження (спостереження). Для товарів тривалого користування використовується балансовий метод розрахунку:
Нк = Нп+Р – В (1)
де Нк – наявність товарів на кінець періоду;
Нп – наявність товару на початок періоду;
Р – купівля (надходження) товарів за певний період;
В-вибуття товарів за той самий період.
Вибуття розраховується за нормативами середньої тривалості служби товару. Фізичний і моральний знос викликає так званий попит на заміну. Цей процес вивчається у ході проведення кон'юнктурного дослідження за допомогою спеціальних опитувань і моделей купівельної (споживчої) поведінки.
Значення показників внутрішнього товарообігу полягає у тому, що вони відбивають зміни кон'юнктури внутрішнього ринку і характеризують сформовану кон'юнктурну ситуації на ньому: обороти оптової і роздрібної торгівлі, індекси вартості життя, дані про спрямування товарних запасів, розмір продажів у кредит (або із знижкою), інформацію про внутрішні перевезення вантажів тощо. Показники внутрішнього товарообігу особливо важливі для вивчення кон'юнктури ринку товарів споживчого призначення. Ці показники по-різному поводяться упродовж циклу відтворення і в різноманітних кон'юнктурних умовах.
Обороти роздрібної торгівлі дають можливість оцінити зміни у платоспроможному попиті споживачів.
Роздрібна торгівля упродовж циклу розвивається паралельно промисловому виробництву. У фазі піднесення, коли промислове виробництво розширюється, зростають і обороти торгівлі, у фазі кризи відбувається скорочення і виробництва, і торгівлі. При цьому необхідно мати на увазі, що вартість роздрібного товарообігу може знижуватись під час кризи не тільки у зв'язку із скороченням фізичного обсягу торгівлі, а й через падіння цін.
Поряд із роздрібною торгівлею необхідно стежити і за показниками оптової торгівлі, у якій ті самі тенденції, що й у роздрібній торгівлі, виявляються по-різному.
Певний вплив на роздрібний і оптовий товарообіг справляють і різноманітні засоби стимулювання реалізації товарів, до яких відноситься податкова і кредитна політика.
Важливим показником кон'юнктури ринкового господарства є динаміка товарних запасів.
Загальна закономірність зміни товарних запасів у ході циклу відтворення відома: у більшості випадків вони досягають максимуму на початку кризи, коли вже почався спад виробництва, і скорочуються до мінімуму при переході з фази депресії у фазу пожвавлення, тобто коли виробництво починає знову розширюватися. Особливо помітне відставання від динаміки циклу запасів товарів, виражених у незмінних цінах. Отже, зміна товарних запасів дещо відстає від динаміки виробництва.
Розмір товарного запасу визначається обсягом попиту, обумовленого у свою чергу процесом відтворення.
До винятково важливих характеристик стану ринку відносяться показники пропорційності, особливо співвідношення попиту і пропозиції та його динамічні зсуви. Пропорційність, тобто оптимальне співвідношення між різноманітними елементами ринку, – найважливіша умова його нормального поступального розвитку, що відображає дію законів ринку й обумовлює характер розвитку інших ринкових категорій, а також його соціально-економічну ефективність. У свою чергу будь-які диспропорції і деформації окремих складових ринку, як переконливо показав вітчизняний досвід, спричиняють кризові форми розвитку, ускладнюють і спотворюють ринкові відносини, роблять ринок недостатньо ефективним.
Проте у кон'юнктурному аналізі рідко вдається безпосередньо зіставити обсяги попиту і пропозиції. Таку можливість надає баланс попиту і пропозиції, однак і він найчастіше будується тільки за всією сукупністю товарів і послуг. На товарній біржі співвідношення попиту і пропозиції визначається за обсягами заявок на продаж і купівлю. Оцінюючи пропорції ринку окремого товару, кон'юнктурні дослідження змушені спиратися на непрямі оцінки співвідношення попиту і про
позиції за допомогою кон'юнктурних індикаторів, до яких, як уже зазначалося, відносяться ціни і товарні запаси, точніше їх зміни в динаміці.
Складовою частиною системи показників пропорційності ринку і його якісної характеристики виступають показники структури товарообігу, до яких відносяться три основні: абсолютний розмір продажу (реалізації) кожного окремого товару або товарної групи і два відносні показники.
Першим із відносних показників е питома вага (частка) досліджуваного товару або товарної групи у загальному обсязі товарообігу, тобто характеристика місця частини в цілому:
(2)де piqi– продаж окремого і-го товару;
– весь товарообіг;п – число і-х товарів (товарних груп).
Другий відносний показник являє собою коефіцієнт співвідношення обсягів продажу двох товарів (товарних груп), тобто безпосереднє зіставлення двох явищ або частин однієї сукупності, що відображає місце певної частини (відповідного товару або товарної групи) у досліджуваній сукупності.
Він обчислюється у такий спосіб:
(3)де
– обсяг продажу (реалізації) товару А;