Статистика основного капіталу (стр. 4 из 4)
Статистика основного капіталу
1) Основний капітал — це найвагоміша частина у складі національного багатства. Він згідно з визначенням в СНР відрізняється від основних фондів на житлові об'єкти фізичних осіб та зміну залишків незавершеного будівництва, що перейшло у власність замовника. Основний капітал поділяють на виробничий і невиробничий.. Перший включає основний капітал, який багаторазово бере участь у процесі виробництва, по частинах переносить свою вартість на створену продукцію, при цьому зношуючись і втрачаючи свою вартість. Вартісним еквівалентом цього зносу виступають амортизаційні відрахування, які включаються до собівартості продукції.
Невиробничий основний капітал (освіти і науки, охорони здоров'я, управління та ін.) функціонує тривалий час, але не бере участі у виробництві матеріальних благ, і втрачена ним вартість не переноситься на створену продукцію.
Різноманітний склад основного капіталу зумовлює необхідність класифікації його в якісно однорідні групи за окремими ознаками: виробничим призначенням, формами власності, галузями економіки, територіальною ознакою, натурально-предметним складом.
Згідно з класифікацією основного капіталу вивчають його структуру (частка окремих груп у загальній вартості основного капіталу). Зміни у структурі основного капіталу за ряд років аналізують за допомогою лінійного і квадратичного коефіцієнтів структурних зрушень.
В аналізі складу основного капіталу важливе місце займає визначення частки активних і пасивних засобів праці (технологічна структура) та вивчення зміни співвідношення цих груп протягом ряду років. Підвищення частки активних засобів праці свідчить про зростання технічного озброєння праці та позитивні зміни в інвестиційній діяльності.
Узагальнюючою характеристикою різноманітних засобів праці є їх вартісна оцінка. Тривале функціонування засобів праці, зміни в умовах їх відтворення в різні періоди спричинюють наявність кількох вартісних оцінок.
2) Зношування засобів праці у процесі функціонування приводить до зменшення їх вартості. Внаслідок цього існує два показники вартості основного капіталу: повна вартість, або "валовий основний капітал", за якою він оцінений в момент придбання; залишкова вартість основного капіталу, або "чистий основний капітал", яка менша від повної вартості на суму зносу, тобто амортизаційних відрахувань за період з моменту введення основних фондів в експлуатацію до дати, на яку проводиться їх оцінювання.
Амортизаційні відрахування — частина вартості основного капіталу, яка перенесена на виготовлену продукцію (спожитий капітал). На практиці суму амортизації визначають на основі норм амортизації.
На підставі повної та залишкової вартості основного капіталу можна розрахувати характеристики стану основного капіталу (ОК):
коефіцієнт придатності
Кпр = Залишкова вартість ОК /Повна вартість ОК
коефіцієнт зношуваності
Кзн = Повна вартість ОК – Залишкова вартість ОК / Повна вартість ОК
Перший коефіцієнт характеризує частку неперенесеної вартості на створюваний продукт, другий — ту частину вартості основного капіталу, яка вже перенесена.
Ці коефіцієнти є моментними показниками і їх зміна залежить від руху (надходження і вибуття) основного капіталу. Аналізуючи якісні характеристики стану основного капіталу, необхідно розглядати їх динаміку за ряд років. При цьому доцільно також застосовувати показники руху основного капіталу, вікового складу основного устаткування. Погіршення показників стану основного капіталу може свідчити про серйозні проблеми в оновленні устаткування на підприємствах країни, що приведе до застосування застарілих технологічних процесів і як наслідок створення неконкурентоспроможної продукції.
3) Для характеристики руху основного капіталу використовують показники надходження, оновлення і вибуття:
коефіцієнт надходження
Кнад = ОКн /Повна вартість основного капіталу на кінець року
коефіцієнт оновлення
Кон = ОКнн / Повна вартість основного капіталу на кінець року (ОКН)
де ОКНН — вартість нового основного капіталу, що надійшов;
коефіцієнт вибуття
Квиб = ОКв / Повна вартість основного капіталу на кінець року (ОКп)
3) Взаємозв'язок між наявністю і рухом вартості основного капіталу може бути охарактеризований за допомогою балансових рівнянь:
за повною вартістю ОКК = ОКП + ОКН - ОКВ;
за залишковою вартістю ОКЗК = ОКЗП + ОКЗН - ОКЗВ - А,
де ОКЗК, ОКЗП — відповідно залишкова вартість основного капіталу на кінець і початок року; ОКЗН — залишкова вартість основного капіталу, що надійшов протягом року; ОКЗВ — залишкова вартість основного капіталу, що вибув протягом року; А — сума амортизаціних відрахувань.
Для характеристики використання основного капіталу може бути застосована система показників. Найбільш вживаним є показник капіталовіддачі (к). Його розраховують, як відношення обсягу продукції, послуг або прибутку (Q-результату виробничої діяльності) до середньорічної вартості основного капіталу
ОК = ОКп + ОКнЧ1 / 12 – ОКвЧ2 / 12
де ОКП — вартість основного капіталу на початок року; ОКН, ОКВ — відповідно вартість основного капіталу, що надійшов і вибув протягом року; Ч1 — кількість місяців до кінця року, протягом яких діяв основний капітал, що надійшов; Ч2 — кількість місяців до кінця року після того, як цей основний капітал вибув.
к = Q / ОК
В аналізі капіталовіддачі важливе значення надається вивченню її динаміки. Динаміку капіталовіддачі окремих галузей економіки характеризують за допомогою системи індексів змінного, фіксованого складу і впливу структурних змін.
Індекс капіталовіддачі змінного складу (індекс середньої капіталовіддачі) обчислюють за формулою:
І к = ΣQ
де — обсяг продукції відповідно в базисному і поточному періодах; ОКо, ОК1 — середньорічна вартість основного капіталу відповідно в базисному і поточному періодах; — частка основного капіталу окремих галузей економіки в загальному обсязі його відповідно в базисному і поточному періодах.
Індекс капіталовіддачі фіксованого складу має такий вигляд:
Якщо на індекс капіталовіддачі змінного складу впливає як зміна капіталовіддаччі окремих галузей, так і зміна частки основного капіталу окремих галузей з різними рівнями капіталовіддачі в усій сукупності основного капіталу, то на індекс фіксованого складу впливає тільки перший фактор. Вплив другого фактора, тобто структурних змін, можна визначити за формулою:
З метою більш детального аналізу розраховують також віддачу активних засобів праці Ка, які беруть безпосередньо участь у створенні продукції. Її розраховують як відношення обсягу продукції до середньорічної вартості активних засобів праці (АЗ), тобто Ка = Капіталовіддача, як узагальнюючий показник використання основного капіталу, дорівнює добутку віддачі активних засобів праці на їх частку в загальній вартості основного капіталу:
Така залежність зберігається і між індексами цих показників, що дозволяє визначати вплив зміни окремих факторів на зміну капіталовіддачі.
Оберненим показником капіталовіддачі є капіталомісткістьпродукції (КМ = ). Капіталомісткість продукції характеризує величину основного капіталу, яка використовується для виробництва одиниці продукції галузі.
У процесі аналізу використання основного капіталу необхідно не тільки розібратись у тенденціях його зміни, вивчити фактори, які на нього впливають, але і розрахувати вплив окремих факторів на зміну обсягу створення продукції .
Зміна вартості продукції за рахунок зміни: обсягу основного капіталу ок = (ОК1 -ОК0)К0 ; капіталовіддачі = (К1 – К0) ОК1 . За відсутності прямих даних можна скористатися індексами відповідних показників і визначити у відносному виразі зміну обсягу продукції за рахунок зміни: обсягу основного капіталу = - 1 ; капіталовіддачі = (І - 1)Іок .
Зростання виробничого основного капіталу, удосконалення його приводять до підвищення озброєння праці основними засобами, що сприяє підвищенню продуктивності праці. Середньорічний показник озброєння праці основним капіталом (капіталоозброєність праці) розраховується діленням середньорічної вартості останнього на середньооблікову чисельність робітників за рік. Між озброєністю праці (О), її продуктивністю (W) і капіталовіддачею (К) існує залежність
Індекси цих показників також взаємозв'язані. Якщо продуктивність праці зростає швидше ніж її озброєність, то капіталовіддача зростає, що вказує на інтенсивний шлях розвитку [3].
ЛІТЕРАТУРА
1. Статистика. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів за спеціальністю 6.050100 – "Облік і аудит", 6.050100 – "Фінанси"/ Укл. Н.Л.Ющенко, В.В.Рядська. – Чернігів: ЧДТУ, 2003.–22 с.
2. Статистка: Підручник / За ред. проф. А.В.Головача, А.М.Єріної, О.В.Козирєва. – К.: Вища шк., 1993. – 623 с.
3.Статистика: Навч.- метод. Посібник для сам ост. вивч. дисц. / За заг. ред. А. М. Єріної, Р. М. Моторина. – К.: КНЕУ, 2005.- 448с.