Реалізація цих заходів дозволить забезпечити якісно новий рівень управління витратами виробництва і формування цін на випускаєму продукцію, посилив тим самим позитивну дію системи обліку і аналізу на підвищення конкурентних можливостей піприємства.
Ключовими задачами внутрішньофірмової системи фінансового менеджменту є забезпечення фінансової стійкості підприємства в умовах конкурентного середовища, своєчасна оцінка ризику і вигідності того чи іншого способу вкладення грошових засобів з метою підвищення конкурентних переваг випускаємої продукції, прийняття стратегічно правильних рішень по вибору джерел фінансування для забезпечення результативної фінансово-господарчої діяльності фірми, укріплення її експортного потенціалу.
В сучасних умовах стратегія управління конкурентоспроможністю крупного підприємства вимагає кардинальних перетворень в області інформаційних технологій.
В теперішній час, як показує практика АТ НКМЗ, для успішного вирішення задач підвищення якості і конкурентоспроможності випускаємої продукції, оперативного і ефективного проведення маркетингових досліджень, аналізу стратегічних зон господарювання і потенційних можливостей конкурентів, забезпечення багатоваріантних планових і фінансових розрахунків техніко-економічних показників життєдіяльності підприємства, управління виробничими витратами безвідкладною необхідністю є розробка і впровадження скрізної інтегрованої системи корпоративного управління для вирішення задач менеджмента, проектування і виробництво, яка об’єднує у єдине інформаційне поле всі інженерно-економічні служби заводу. Для вирішення цієї задачі потрібні відповідне технічне і кадрове забезпечення, створення автоматизованих робочих міст в службах і структурних підрозділах підприємства, впровадження передових інформаційних технологій.
Таким чином, розроблена принципово загальна блок-схема організаційно-економічного механізму системи управління конкурентоспроможністю крупного акціонерного товариства уявляє собою сукупність систем, віддзеркалюючих збільшені комплекси дій по підвищенню конкурентних можливостей підприємства.
Вивчення конкурентоспроможності товару, що реалізується на ринку, необхідно проводити безперервно та систематично. Це дозволить виявити, коли даний показник почне знижуватися, та вчасно прийняти оптимальне рішення: зняти виріб з виробництва, модернізувати його, перевести на інший ринок тощо. Адже випуск нового виробу перш, ніж теперішній вичерпав свої можливості, недоцільний з економічної точки зору.
Загальна схема оцінки конкурентоспроможності товару представлена на рисунку 1.2.
1. Оцінка конкурентоспроможності починається з визначення цілі дослідження:
якщо необхідно визначити положення даного товару в ряду аналогів, то достатньо провести пряме порівняння за найважливішими параметрами;
якщо метою дослідження є оцінка перспектив збуту товару на конкретному ринку, то в аналізі необхідно використовувати інформацію, що містить відомості про вироби, які вийдуть на ринок в перспективі, а також відомості про зміну діючих в країні стандартів та законодавства, динаміки споживчого попиту.
Незалежно від цілей дослідження основою оцінки конкурентоспроможності є вивчення ринкових умов, яке повинно проводитися постійно, як до початку розробки нової продукції, так і в ході її реалізації. Задача полягає у виділенні тієї групи факторів, що впливають на формування попиту в певному секторі ринку:
зміни у вимогах постійних замовників продукції;
напрямки розвитку аналогічних розробок;
сфери можливого використання продукції;
коло постійних покупців.
Все вище перелічене має на увазі “комплексне дослідження ринку".
2. На основі вивчення ринку та вимог покупців вибирається продукція, по якій буде проводитися аналіз, або формулюються вимоги до майбутнього виробу, визначається номенклатура параметрів для оцінки конкурентоспроможності.
3. Аналіз конкурентоспроможності починається з оцінки нормативних параметрів. Якщо хоча б один з них не відповідає рівню вимог, то подальша оцінка конкурентоспроможності недоцільна незалежно від результатів порівняння за іншими параметрами.
4. Виконується розрахунок одиничних параметричних показників, що представляють собою відношення величини параметру реального виробу до величини параметру гіпотетичного виробу.
5. Виконується розрахунок групових показників, які в кількісній формі виражають різницю між реальним виробом та потребою за даною групою параметрів, тобто дозволяють судити про ступінь її забезпечення.
6. Розраховується інтегральний показник, що характеризує конкурентоспроможність за всіма групами параметрів в цілому.
7. В результаті оцінки конкурентоспроможності можуть бути прийняті наступні рішення:
зміна складу, структури матеріалів, що застосовуються, комплектуючих виробів або конструкції продукції;
Рис.1.2 Загальна схема оцінки конкурентоспроможності товару
зміна порядку проектування продукції;
зміна технології виготовлення, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, зберігання, упаковки, транспортування, монтажу;
зміна цін на продукцію, на обслуговування та ремонт, на запасні частини;
зміна порядку реалізації продукції на ринку;
зміна структури та розміру інвестицій в розробку, виробництво та збут.
Забезпечення відповідності промислового товару всім нормативним параметрам є необхідною умовою забезпечення його конкурентоспроможності. А далі на рішення покупця стосовно того, товар якого виробника придбати на ринку, впливає співвідношення “якість - ціна“.
Якість - це сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, що надають їм здатність задовольняти певні потреби (ISO 8402. Словник).
При цьому слід розрізняти якість та конкурентоспроможність товару. Адже якість - це просто сукупність тих властивостей виробу, що надають йому можливість виконувати задані функції та задовольняти тим самим певну потребу, якість є результат праці. Умови експлуатації (умови споживання) товару на якості не відбиваються в тому сенсі, що кожен споживач може експлуатувати свій товар за власним бажанням. Якщо, порівнюючи якості двох виробів, ми просто порівнюємо степені корисності кожного з них (тобто рівень повноти задоволення потреби), то в конкретних умовах експлуатації корисність товару виражається його конкурентоспроможністю [8,154].
Якість стає головною метою та головним фактором конкурентоспроможності підприємства та зростання добробуту його робітників у новому сторіччі. “Концепція якості” веде до зміни системи організації управління виробництвом, технології виробництва, корпоративної культури, структуруванню функцій якості, в т. ч. застосуванню світової ідеології якості, тобто докорінного покращення якості продукції, праці та життя.
Концепція світової ідеології якості базується на тому, що в сучасних умовах вирішення проблеми якості все більше визначається людським фактором, тобто відношенням людей до праці, відношенням керівництва до персоналу, ліквідацією перепон між менеджерами та робітниками [25, 20]. Це положення ілюструють результати соціально-економічних та соціологічних досліджень, проведених українськими вченими-економістами Литвиненком Е. та Стариковим А. (табл.1.1).
Таблиця 1.1 Відносна значимість факторів якості промислової продукції
Фактори | Вітчизняні дані | Закордонні дані | Дослідження |
Техніка | 38 | 26 | 21 |
Технологія | 38 | 29 | 22 |
Людський фактор | 24 | 45 | 57 |
Як видно із таблиці, закордонні підприємці за впливом на випуск якісної та конкурентоспроможної продукції значення “людського фактору" вважають вдвічі вагомішим, ніж факторів техніко-технологічних. Дослідження українських вчених показують, що при теперішньому стані техніки в Україні значення “людського фактору" оцінюється в 57% [13,88].
Концепція світової ідеології якості спирається на такі поняття як корпоративна культура, стиль керівництва, демократизація управління та ставить “якість" в центр виробничої діяльності, що визначає задоволення потреб споживачів, і як наслідок, покращення економічного та соціального стану підприємства та його робітників. Якісне управління на всіх ієрархічних рівнях дає впевнений результат, що складається із стану знань та умінь, необхідних підприємству для створення сприятливих умов реалізації загальної задачі перетворень та розвитку.
Застосовуючи концепцію TQM, підприємство орієнтується на довгостроковий успіх. А це неможливо без задоволення всіх сторін: виробників, споживачів та інших партнерів. Згідно з вимогами міжнародного стандарту якості ISO 9001-2005 задоволення замовника використовується в якості важливої вимірювальної величини. Для більш повного задоволення потреб споживача промислової продукції підприємство-виробник повинно забезпечувати якість на всіх стадіях життєвого циклу товару.