Особливістю підходу Р.-Е. Лукаса була його спрямованість на формування макроекономіки на «здоровій» мікроекономіці. Отже, теорія раціональних очікувань зорієнтована на встановлення зв'язку між макро- і мікротеоріями.
Продовжуючи досліджувати формування очікувань, Р.-Е. Лукас фактично відкрив новий напрям досліджень — «критику Лукаса». Вчений вважав недосконалими традиційні макроекономічні моделі, оскільки в них не враховується можливість зміни режиму економічної політики.
Він показав, що звичайні способи оцінювання макроекономічних функцій, які описують поведінку неурядового сектору економіки, дають неадекватні результати через зміни режиму економічної політики. Р.-Е. Лукас довів, що очікування залежать від багатьох факторів, в т. ч. від економічної політики уряду. Це необхідно брати до уваги при оцінюванні передбачуваних результатів коригування цієї політики.
Одним з прикладів «критики Лукаса» є оцінювання впливу затрат на зниження темпів інфляції. Звичайний метод розрахунку співвідношення втрат (кількості відсоткових пунктів ВНП, якими доведеться жертвувати для зниження інфляції на один відсотковий пункт) базується на передбаченні залежності очікуваних темпів інфляції від їх минулих значень. Р.-Е. Лукас вважає, що зміна очікувань, яка пов'язана з імовірними змінами економічної політики, може значно знизити затрати на боротьбу з інфляцією. Іншими словами, традиційна методика розрахунку співвідношення втрат не дає достовірних результатів, оскільки підпадає під «критику Лукаса».
Важливим доробком Р.-Е.Лукаса в економічному аналізі є нове теоретичне обґрунтування «кривої Філіпса», суть якої полягає в існуванні позитивної залежності рівня зайнятості від рівня інфляції. Ще в 60-ті роки «крива Філіпса» вважалася найстійкішою залежністю в економічній теорії, що певною мірою виправдовувало дії урядів країн, які для поліпшення ситуації в економіці вдавалися до експансіоністської грошово-кредитної політики. Однак така політика часто призводила до негативних наслідків.
На початку 70-х років Р.-Е. Лукас довів, що «крива Філіпса» в короткостроковому періоді має позитивний нахил, а в довгостроковому — вона вертикальна. Це зумовлено тим, що серед економічних суб'єктів панують раціональні очікування; господарські органи оперативно формують свої очікування відповідно до нової політики держави, що автоматично позначається на процесі формування заробітної плати і цін.
Висновок
Отже, ця теорія націлює на ґрунтовне вивчення психології і поведінки людей, на досягнення органічного зв'язку між макроуправлінням і мікроекономікою. Наукові дослідження Р.-Е. Лукаса дали поштовх розвитку нової галузі економетрики, за основу якої взято теорію раціональних очікувань.
Список джерел
1. Абрамова, М.А. Экономическая теория / М.А. Абрамова, Л. С. Александрова. – М.: Юриспруденция, 2001. – 400 с.
2. Архипов, И.И. Экономика: учебник для вузов / И. И.Архипов, А. К. Большаков. – М.: Проспект, 2006. – 840 с.
3. Корниенко, О.В. Экономическая теория: практикум / О. В. Корниенко. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 320 с.
4. Макконнел, К. Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика / К. Р. Макконне, С. Л. Брю. – М.: Республика, 2003. – 486 с.
5. Микроэкономика: учебное пособие для вузов / под ред. М. И. Плотницкого.- Минск: Новое знание, 2005.
6. Мицкевич, А.А. Сборник заданий по экономике с решениями / А. А, Мицкевич. – М.: Вита-Пресс, 2001. – 592 с.