Основними напрямами співробітництва єврорегіонів є поєднання зусиль в економічній сфері, розбудові соціальної, інформаційної та виробничої інфраструктури, будівництві та модернізації інфраструктури кордону, розвитку транспортної мережі, науковій та культурній співпраці, охороні навколишнього природного середовища, обміні досвідом між відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, взаємній допомозі в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, боротьбі зі злочинністю і нелегальною міграцією тощо.
Розвиток спільних концепцій з транскордонного співробітництва між прикордонними регіонами є життєво необхідною умовою розвитку прикордонних територій України і сусідів-країн першого порядку. Міжрегіональна співпраця у сучасних умовах є однією з пріоритетних форм європейської інтеграції для нашої держави, яка надає можливості регіонального розвитку територій за рахунок мобілізації місцевого потенціалу і ресурсів, а також залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій.
Як відомо, сусідні території Польщі, Словаччини, України, Угорщини та Румунії мають усталені ще з кінця 80-х – початку 90-х років минулого століття традиції транскордонної співпраці, зокрема участі з 1993 року у функціонуванні Асоціації «Карпатський єврорегіон». Практична реалізація інтеграційних планів України до ЄС вирішується сьогодні на містах, особливо в регіонах, що межують з країнами-членами ЄС та НАТО. Одним з таких регіонів є Закарпатська область, яка межує з чотирма країнами, а саме: Угорщина, Словаччина, Польща, які вже є членами ЄС і Румунією [23, с. 47].
У Закарпатті є можливість продуктивно працювати над вирішенням складових інтеграційної стратегії України і особливо залученні інвестицій, вдосконалення транскордонного співробітництва та механізму стабілізації міжнаціональних відносин в районах компактного проживання національних меншин.
Закарпатська область має тривалий та багатий досвід транскордонного співробітництва:
- Закарпаття виступило ініціатором створення одного з найбільших у Європі Карпатського Єврорегіону;
- в області систематично проводяться міжнародні конференції з питань транскордонного співробітництва, в тому числі і за участі представників Ради Європи;
- область бере активну участь у Програмах Сусідства Європейської Комісії;
- у мережі агентств розвитку, створених за участі Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини широко задіяні Закарпатські неприбуткові організації [4].
Показовим прикладом реальної та стратегічно виваженої транскордонної співпраці Закарпаття з прикордонним регіоном Угорщини – Саболч-Сатмар-Берег.
Для розвитку транскордонного співробітництва в регіоні важливим є створення спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Основними передумовами створення СЕЗ в прикордонних регіонах є: вигідне транспортно-географічне положення, наявність трудових ресурсів, наявність транспортної, виробничої ї соціальної інфраструктури, наявність умов для розвитку рекреаційної сфери.
На території Закарпатської області (Ужгородський і Мукачівський райони) було створено СЕЗ «Закарпаття» строком на 30 років (з 09.01.1999 року) площею 737,9 гектара відповідно до карти території. У СЕЗ «Закарпаття» встановлюється режим спеціальної митної зони. Правові основи функціонування СЕЗ «Закарпаття» визначав Закон України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», згідно якого метою створення СЕЗ «Закарпаття» є залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, збільшення поставок високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури [6, с. 44].
Відміна пільг, які надавались в рамках законів України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області» та «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», призвело до призупинення реалізація восьми інвестиційних проектів, серед яких найбільші: ТОВ «РІК» (1500 робочих місць, 75 млн. євро); ТОВ «Флекстронік» (2 тисячі робочих місць, 22 млн. євро); ТОВ «Джейбіл» (3 тисячі робочих місць, 50 млн. євро); відмова від договору між японською корпорацією «Ядзакі» та французькою компанією «Пежо» (1500 робочих місць та 12 млн. євро).
Найбільша частина експорту припадає на європейські країни – Угорщину, Австрію, Німеччину Словаччину та інші (94,8%), експорт до країн СНД становить лише 3,6%, хоча з початку року значно зріс в Білорусію, Вірменію, Грузію, Узбекистан.
У товарній структурі експорту переважають деревина та вироби з неї, частини та деталі до електричних машин, меблі, останні збільшено у 1,9 рази. Основну питому вагу імпортних поставок становили товари групи «машини, устаткування та механізми, електротехнічне устаткування». Їх поставки складають більше третини загального обсягу імпорту.
Частка наших транскордонних сусідів у загальному обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку Закарпатської області складає на 1 січня 2005 року 19,6% - 1/5 частину. Невеликі обсяги іноземних інвестицій в Закарпаття з країн сусідів відображають активність малих інвесторів, що надають перевагу харчовій, деревообробній промисловості, торгівлі. Середні обсяги прямих іноземних інвестицій, вкладені угорськими інвесторами в одне підприємство в нашій області склали на 1 січня 2005 року 151.8 тис. дол., словацькими – 119.3 тис. дол., румунськими – 9.7 тис. дол., польськими – 776 тис. дол. [21, с. 34].
Щодо пріоритетних напрямків транскордонного співробітництва у Карпатському регіоні, то до них відносяться проблеми розвитку інфраструктури, економіки, навколишнього середовища та сільської території, туризму, соціальної та культурної інтеграції.
У зв'язку з географічним розташуванням та геополітичними змінами в контексті «розширеної Європи» важливим питанням є також розвиток транспортної та прикордонної інфраструктури. На сьогодні Закарпаття є ланкою, яка з'єднує напрями Схід-Захід і Північ-Південь. Територією області проходить V (п'ятий) міжнародний транспортний коридор Трієст - Любляна - Будапешт - Чоп - Львів, який з'єднує західно- і східноєвропейські автодорожні, залізничні та річкові національні мережі і забезпечує інтерконтинентальні транзитні вантажні перевезення в напрямку Європа-Азія.
Одним із перспективних шляхів міжрегіонального співробітництва є спільна експлуатація водного шляху р. Тиса в її судноплавній частині, зокрема створення спільного українсько-угорського порту. На сьогодні ми, разом з угорськими колегами розглядаємо можливість створення річкового порту Тиса. Для здійснення даного проекту необхідно отримання статусу міжнародної транспортної ріки Тиса [Додаток В].
Отже, активна позиція Закарпатської області щодо здійснення міжрегіонального та транскордонного співробітництва в контексті євроінтеграційних перетворень створює передумови стати інноваційною територією для впровадження нових схем та пріоритетів роботи з Європейськими Фондами. Найкращі ініціативи, які були запроваджені на Закарпатті мають мультиплікаційний ефект та впроваджуються в інших регіонах України. Практична реалізація інтеграційних планів України залежить від компетенції та бажання вирішувати питання містах, особливо в регіонах, що межують з країнами-членами ЄС та НАТО.
Про можливість і необхідність проведення такої стратегічної лінії євроінтеграційного поступу України, свідчать слова Ральфа Ваксмута – керівника представництва Фонду ім. Конрада Аденауера в Україні, про те, що «в інтересах Європейського Союзу – мати в якості свого східного сусіда – стабільну, квітучу і демократичну Україну».
Розвиток транскордонного співробітництва став однією з характерних рис інтеграційних та субінтеграційних процесів в Європі на межі ХХ – ХХІ століття. Активізація розвитку єврорегіонального співробітництва зумовлена, передусім, реалізацією мети загальноєвропейського значення – «розмивання» кордонів між країнами членами Євросоюзу.
Можливість користування позитивним ефектом розширення Європейського Союзу визначається динамікою розвитку як української економіки в цілому, так і регіонів, їх здатністю адаптуватися до змін на міжнародних ринках. Одним з інструментів успішної політики регіонального розвитку, який останнім часом набуває поширення, активізація прикордонного та транскордонного співробітництва, тому сьогодні є досить актуальним аналіз розвитку транскордонного співробітництва з часу отримання Україною незалежності, на основі якого визначаються відповідні проблеми та шляхи їх розв’язання.
Сусідні території Польщі, Словаччини, України, Угорщини та Румунії мають усталені ще з кінця 80-х – початку 90-х років минулого століття традиції транскордонної співпраці, зокрема участі з 1993 року у функціонуванні Асоціації «Карпатський Єврорегіон». За роки незалежності України зроблено важливі кроки щодо ефективного використання цих можливостей, запровадження нових форм, які б відповідали реаліям теперішнього часу.
У Закарпатті є можливість продуктивно працювати над вирішенням складових інтеграційної стратегії України і особливо залученні інвестицій, вдосконалення транскордонного співробітництва та механізму стабілізації міжнаціональних відносин в районах компактного проживання національних меншин. Саме практика відпрацювання складових механізму інтеграційних процесів, її дієвість в багатьох випадках дає можливість використовувати і впроваджувати напрацьований досвід в інших регіонах держави, своєчасно вносити поправки і реагувати на недоліки.
Закарпатська обласна державна адміністрація прагне якнайактивніше реалізувати питання міжрегіонального співробітництва у площині конкретних заходів, які забезпечують реальні результати.
Зокрема за останні роки запроваджено проведення Днів Добросусідства із прикордонними регіонами суміжних держав. Це дає можливість розвивати набуті взаємозв'язки і налагоджувати нові, розширювати сфери співробітництва за різними напрямами суспільної діяльності, що склалися в силу географічних та історичних умов. Процес європейської інтеграції наших сусідів матиме потужний вплив на зміну системи транскордонного співробітництва, що в свою чергу у перспективі матиме позитивний вплив на налагодження взаємодії із Асоціацією Європейських Регіонів. Одне із найважливіших завдань, яке сьогодні вирішує обласна державна адміністрація, полягає в отриманні визнання Закарпатської області як стратегічно важливої території для впровадження інноваційних проектів та програм Європейського Союзу. Специфіка Закарпатської області, як «зовнішнього кордону Європейського Союзу» відкриває широкі можливості та конкретні передумови для визнання Закарпатської області Центром Європейських Ініціатив. З метою отримання такого статусу Закарпатська область працює над розвитком таких стратегічних напрямів, які повністю відповідаючи євроінтеграційному курсу держави, створюють всі передумови для того, щоб Закарпатська область виконувала функцію основного каталізатора євроінтеграційних процесів.