Від прийнятої схеми перевезення вантажу залежить (з урахуванням умов договору) і момент часу, з якого ризик можливих збитків від страхового випадку вантажем переходить від відправника (продавця) товару, майна до одержувача (покупцеві).
Транспортна схема перевізного процесу визначає й склад основних його учасників. До них,зокрема, належать:
• відправник (відправник вантажу, продавець) - юридична або фізична особа, що відправляє вантаж того або іншого виду, яким воно володіє за правом власності, оренди, наймання або іншій правовій підставі;
• одержувач (вантажоодержувач, покупець) - юридична або фізична особа, що має або набула право одержати вантаж у своє володіння, користування, розпорядження;
• перевізник — юридична або фізична особа, що володіє транспортним засобом того або іншого типу (виду) на правах власності, оренди, майнового наймання, спільний діяльності або за дорученням і дозвіл, що одержав у встановленому законодавством порядку, на здійснення перевізної діяльності;
• експедитор - юридична або фізична особа, уповноважена представляти інтереси відправника або одержувача вантажу й діюче від їх імені на всіх етапах перевізного процесу, що здійснює всі необхідні дії за координацією й стикуванням операцій робіт, взаємодії всіх учасників, залучених у безпосереднє перевезення вантажів і перевалочних операцій, навантаження й розвантаження вантажу, а також оформляє необхідні документи відповідно до договору доручення (або за дорученням).
Складність транспортних схем і маршрутів, різноманіття ризиків, що супроводжують процеси перевезення вантажів, обумовлюють об'єктивну необхідність страхування вантажів за узгодженням сторін договору - їх відправником (продавцем) або одержувачем (покупцем).
Затвердження про те, що за відправлений вантаж несе майнову відповідальність перевізник хоча й справедливо, але гарантованого захисту вантажу за багатьох несприятливих подій перевізник не забезпечує.
Наприклад, перевізник не буде нести відповідальності, якщо доведе, що «при цьому ступені дбайливості й обачності, який від нього був необхідний за характером зобов язання й умовами обороту, він прийняв всі міри для належного виконання зобов'язання». Те саме передбачається правовими нормами й у випадку появи збитків внаслідок непереборності, тобто надзвичайних і невідворотних подій, якщо інше не передбачено договором. Крім того, не виключена ситуація, коли при невиконанні або неналежному виконанні своїх зобов'язань перевізник виявиться неплатоспроможним або навіть банкрутом.
Страхування вантажів ставиться до галузі «страхування майна», і тому правові норми страхового законодавства, що визначають права, обов'язки й відповідальність суб'єктів страхування майна, транспортних засобів, поширюються й на страхування вантажів.
3.2 Предмети й об'єкти, страхові ризики й суб'єкти страхування вантажів
Для цілей страхування за ознаками їх природи (походження, фізико-механічних, хімічних властивостей) і призначення перевезених вантажів можна виділити такі класифікаційні групи вантажів:
1) руда й кам'яне вугілля;
2) метал і металовироби;
3) будівельні матеріали й конструкції;
4) деревина, пиломатеріали;
5) нафта й нафтопродукти;
6) виробниче устаткування, машини, агрегати, комплектні технологічні лінії;
7) транспортні засоби й вантажо-розвантажувальна техніка, дорожньо-будівельні машини й механізми;
8) прилади, апарати, вимірювальна, регулююча й контролююча різні процеси техніка;
9) офісні меблі, малоцінні й швидкозношувані предмети;
10) зерно, бобові, борошно;
11) сільськогосподарські тварини;
12) домашнє майно фізичних осіб;
13) кольорові й дорогоцінні метали;
14) медикаменти;
15) аудіо- і відеотехніка, ЕОМ і оргтехніка;
16) скло, вироби з фаянсу й порцеляни;
17) овочі й фрукти;
18) швидкопсувні м'ясні, молочні, кондитерські продукти харчування й інші вироби.
Для більшості із цих груп вантажів характерні як загальні ризики загибелі (знищення), ушкодження або втрати (пропаж), так і властиві тільки окремим або декільком групам.
Наприклад, практично для всіх видів вантажів ризик крадіжки або грабежу є одним з найбільш імовірних.
Для продовольчих швидкопсувних вантажів серйозну небезпеку складає псування товарів внаслідок зміни температурного режиму зберігання під час перевезення, перевалки або неправильного упакування, навантаження, що не виключає можливість ушкодження, а також використання невластивих продуктам заходів.
Склу, виробам з фаянсу й порцеляни, відео- і аудіотехніці, ЕОМ іоргтехніці найбільшою мірою небезпечні ушкодження внаслідок ударів, падінь, незадовільного упакування й неправильного розміщення й закріплення вантажу в транспортному засобі при навантаженні.
Певною мірою перелік ризиків, що враховують у правилах (договорах) страхування вантажів, залежить від виду транспорту й способу перевезення (насипом, навалом, на палубі судна або в його трюмі, у контейнерах, у танкері й т.п.).
Основними страховими ризиками загибелі (знищення), ушкодження або втрати вантажів при їх перевезенні, які включаються в тому або іншому складі страховиками в правила страхування, є такі:
• пожежа, вибух;
• перекидання, падіння, у тому числі з мосту, транспортного засобу з вантажем або схід вагонів з рейок при перевезеннях вантажів коштами наземного транспорту;
• викид штормом судна з вантажем на берег або його посадку на мілину з ушкодженням (або без ушкодження) корпуса судна й погрозою загибелі без звільнення (викиду) частини вантажу;
• затоплення транспортного засобу з вантажем;
• зіткнення транспортного засобу з вантажем з іншим транспортним засобом з через останнього;
• випадковий, непередбачений наїзд транспортного засобу з вантажем на нерухомий об'єкт;
• крадіжка, грабіж вантажу;
• протиправні дії третіх осіб, що призвели до ушкодження або знищення вантажу;
• падіння вантажу із транспортного засобу, змив вантажу з палуби судна;
• викрадення або пропажа транспортного засобу з вантажем без звістки;
• випадкове ушкодження вантажу при навантаженні, розвантаженні або падіння вантажу за борт водного судна;
• непередбачена, раптова зміна температурного режиму зберігання вантажу при його перевезенні або перевалці;
• затока або підмочування вантажу забортною водою;
• падіння літальних апаратів та їх уламків на вантаж, транспортний засіб з вантажем;
• повінь, ураган, буря, смерч;
• землетрус, вулканічне виверження;
• обвали, зсуви, просідання грунту;
• невдалі зліт, посадка літального апарата у зв'язку з раптовою відмовою двигуна (двигунів), навігаційних приладів, щасі, інших бортових систем або через надзвичайно несприятливі метеоумови.
Не зізнаються звичайно страховими випадками й не покриваються страхуванням збитки від ушкодження, знищення (загибелі) або втрати (псування) вантажів, що виникли внаслідок:
• наміру або грубої необережності страхувальника (вигодоотримувача);
• протиправних дій страхувальника (вигодоотримувача);
• незадовільним, не відповідним стандартам упакування вантажу;
• недостачі вантажу при цілісності упакування;
• витоку, втрати ваги або обсягу вантажу в межах установлених норм природних втрат;
• неправильного (з порушенням технічних вимог) розміщення й закріплення вантажу при його навантаженні;
• порушення перевізником правил перевезення вантажів, керування транспортним засобом, допуску на транспортний засіб осіб, що не має відносини до перевезення вантажу;
• процесів корозії, шумування, гниття, самозаймання, руйнування, обумовлених внутрішніми властивостями застрахованого вантажу;
• порушення перевізником строків доставки вантажу в пункт призначення.
Якщо законом, правилами (договором) страхування не передбачене інше, то не зізнаються страховим випадком і не відшкодовуються страховиком збитки, що виникли в результаті:
впливу ядерного вибухуирадіації або радіоактивного зараження; воєнних дій, а також маневрів та інших військових заходів;
громадянської війни, народних хвилювань усякого роду або страйків;
вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту й/або знищення застрахованих вантажів щодо рішень органів державної влади.
Предметами страхування вантажів завжди є конкретні матеріальні цінності (блага) із кількості поданих вище в класифікаційних групах вантажів та інші цінності, передбачені правилами страхування того або іншого страховика.
Об'єктами страхування є майнові інтереси страхувальника (вигодоотримувача), пов'язані зі збереженням відновленням того або іншого предмета страхування при настанні страхового випадку й з потребою в додатковому джерелі коштів для цих цілей.
Суб'єктами страхування вантажів є страхувальник, страховик, вигодоотримувач.
Страхувальник - юридична або дієздатна фізична особа, що є відправником (продавцем) або одержувачем (покупцем) вантажу, товару.
Залежно від схеми перевезенчя вантажу, моменту переходу ризику його загибелі (знищення), ушкодження або втрати від відправника (продавця) до одержувача (покупцеві), страхувати перевезений вантаж повинен той або інший з них.
Якщо відправник вантажу й вантажоодержувач - одна й та сама особа, то питання страхування вантажу вирішується ними.
Страховиком, як і при страхуванні транспортних засобів, є страхова комерційна організація - юридична особа, що має ліцензію на страхування вантажів, або суспільство взаємного страхування.
Вигодоотримувачем може бути юридична або фізична особа, на користь якого укладений договір страхування вантажу і яка має право одержати від страховика страхове відшкодування в межах страхової суми при страховому випадку з вантажем.
Такою особою є одержувач, зазначений у товарно-транспортних документах. Одержувачем може бути, як зазначено вище, і безпосередньо сам покупець товару (він же відправник вантажу) або уповноважена ними особа.