В центрі її уваги знаходиться виробники і споживачі: їх рішення з приводу обсягів виробництва, продажу, купівлі, з врахуванням потреб, цін, витрат, прибутку.
Крім того, вона вивчає ринкову поведінку суб’єктів, відносини між ними у процесі споживання, розподілу, обміну, а також відносини між виробниками і державою.
Макроекономіка досліджує економіку як ціле, а також її сектори (державний сектор, бізнес, домогосподарства, промисловість, с/г, фінансовий і страховий ринки, споживчий ринок) з використанням макроекономічних показників та їх зв’язків, наприклад, з зайнятістю, державними витратами.
Для виробництва послуг у галузі ФКіС це передбачає всебічний аналіз факторів, які впливають на попит і пропозицію їх продукції. Так, наприклад, прогнозуючи попит, необхідно виходити з того, наскільки значне місце в потребах сім’ї займає бажання проводити дозвілля в секціях і клубах, займатися туризмом, відвідувати спортивні заходи, що відображає мікроекономічний рівень аналізу. Проте, водночас, з існуючими на ринку цінами, номінальними доходами, системою пільг для окремих категорій населення, можуть змінити тенденції мікроекономічних факторів, які формують попит як і у бік зменшення так і у бік збільшення.
Аналогічно складається справа і з пропозицією. Окрім впливу попиту і розміру капіталу на масштаби виробництва можуть впливати як позитивні так і негативні фактори такі, як податкова політика, ціна кредиту, рівень інфляції.
У цьому зв’язку, актуальним зараз є пошук форм взаємодії держави на її рівні, так ще в більшому ступені на регіональному і місцевому рівнях, з приватними виробниками галузевого продукту з метою залучення капіталу в галузь ФКіС. Як відомо, для бізнесу привабливі рентабельні і швидко окупні затрати. Сучасний ринок послуг галузі ФКС вимагає попит на спеціальні підтримки людей з фізичними вадами, людей похилого віку, дітей, для яких ринкові ціни недоступні.
Розвиток системи пільг в податках, отриманні кредиту, приватних компенсацій витрат виробництва могло б сприяти розширенню приватного підприємництва у цьому секторі ринку на умовах, які не заважають інтересам виробників. Ціни на послуги галузі при цьому були б доступні для незахищених верств населення.
Економічні дослідження, оцінки і прогнози, які проводяться в галузі ФКС, базуються на загальній економічній теорії як методологічній основі, широко використовуються дані управління, правознавства, соціології та інших наук.
Таким чином, економіка ФКіС, як наукова дисципліна, яка розглядаючи економічні відносини суспільства у їх конкретних проявах стосовно до практичних задач галузі, реалізує найважливіше призначення даної науки – розробляти науково обґрунтовані рекомендації, які б сприяли більш ефективному виробництву різноманітних послуг.
Спеціалістами різних зарубіжних країн – Великобританії, Німеччини, Франції розроблені базові концептуальні положення, які характеризують сутність економіки ФКС в умовах ринкових відносин, а також проведені різноманітні емпіричні соціально-економічні дослідження.
Аналіз взаємовідносин між економікою і ФКС базуються на вирішенні трьох основних проблем: фінансування спорту, економічне управління спортом і створення економічних процедур взаємодії на єдиному ринку спортивної промисловості та фізкультурно-спортивних послуг.
В рамках проблеми фінансування спорту необхідно аналізувати засоби, які виділяються державними і муніципальними бюджетами на розвиток ФКС та діяльність спортивних лотерей, національних та інших фондів розвитку спорту, спонсорів, доходи від спортивних заходів.
Економічне управління спортом пов’язане з найбільш ефективним використанням (за встановленими правилами) доходів фізкультурно-спортивних організацій, веденням бухгалтерського обліку, розробкою вимог до податкової системи, правила оптимальних витрат на проведення спортивних заходів, аналізом винагород спортсменів-професіоналів, умов праці і т.д.
Взаємодія на єдиному ринку спортивної й іншої промисловості і фізкультурно-спортивних послуг являє собою широкий спектр економічної діяльності пов’язаної з споживанням продукту фізичної культури і спорту, створенням попиту на ринку спортивних товарів і послуг, який обслуговується як спеціалізованим, так і неспеціалізованими виробництвами. Заняття фізкультурою і спортом потребують створення мережі фізкультурно-спортивних споруд і відповідно залучення сфери будівництва.
Підтримка спортивної форми, лікування у випадку отримання травм потребують включення в спортивний ринок харчової, фармацевтичної промисловості і ін.
Змагальний спорт породжує ринок спортивних видовищ і відповідно сферу діяльності для ЗМІ, які в свою чергу створюють умови для функціонування на спортивному ринку спонсорів і т.д.
З точки зору хронології, розвиток економіки ФКіС відбувся поетапно.
Перший етап характеризується епізодичною взаємодією економіки і спорту. Початок цього етапу можна віднести до проведення перших Олімпійських ігор. Явною «датою народження» слід вважати виникнення професійного спорту.
Дослідження проблеми взаємодії економіки і спорту на цьому етапі ні на емпіричному, ні на теоретичному рівні не проводилося.
Другий етап, який починається після другої світової війни відрізняється постійною і активною взаємодією економіки і спорту. На цьому етапі (з середини 70-х років) спеціалісти стали проявляти інтерес до досліджень проблем взаємозв’язку економіки і спорту, проте у більшості випадків вони стикалися з чисельними труднощами в отриманні інформації необхідної для аналізу.
Однією з таких труднощів є необхідність переборювання специфічного табу, пов’язаного з традиційною уявою пор «чистоту» спорту.
Третій етап, початок якого відносять до 80-х років ХХ ст. характеризується розширенням і поглибленням взаємодії економіки і спорту як за кількісними, так і за якісними показниками.
Цьому етапу притаманне поглиблене вивчення проблем економіки і спорту, результатом чого з’явилась економіка ФКіС, як відносно самостійна наукова дисципліна, яка взаємодіє з соціологією спорту, демографією та іншими науками.
В даний час відбувається процес інтернаціоналізації економіки спорту, яка проявляється в трьох основних аспектах – концептуальному, якісному і кількісному.
Наряду з неекономічними існують економічні детермінанти зростання рівня спортивних досягнень.
Одним з головних стимулів спортсмена до досягнень спортивного результату є приз в грошовій чи натуральній формі. Високі спортивні результати підвищують ринкову вартість спортсмена.
На рівень спортивних досягнень впливають якість спортивного одягу і взуття, спортивний інвентар та обладнання. Економіка в особі фірм з виробництва спортивних товарів зацікавлені у виробництві таких товарів, які будуть апробовані спортивною елітою на великих міжнародних змаганнях, а з часом стануть товарами масового спортивного ринку. Спортсмени проявляють інтерес до виробництва нових високотехнологічних спортивних товарів, які допомагають їм перемагати.
Економіка спорту повинна бути «прозорою» не тільки для спеціалістів, а й для широкого загалу.
У деяких випадках мають місце судження про негативний вплив економіки і ЗМІ на суть спорту, які не завжди оправдовані. Дійсно, ЗМІ і спонсори часто нав’язують час проведення змагань, роблять спроби змінити правила проведення.
Це, безумовно, негативний підсумок проникнення економіки в спорт. Проте повна і достовірна інформація про ці процеси практично недоступна не тільки широким масам населення, але й спеціалістам.
Аналогічна ситуація складається у відношенні об’єктивного знання про гонорари представників спортивної еліти, особливо у деяких видах спорту. Відомі громадськості і спеціалістам розміри гонорарів, які досягають інколи кількох мільйонів доларів в рік, виходячи за рамки розумного.
Література
1. Енгспер П. Ринкова економіка для бізнесменів-початківців. Перекл. З нім. О. Лонгвиненко К. Вік, 1992.
2. С.Ф. Покропивний «Економіка підприємства» К. 1995
3. Л.К. Воронова Фінансове право К. 1995
4. В.И. Сисоев Финансирование российского спорта. 2001 №1 с. 36-37
5. В.В. Кузин «Экономика ФКС»., М. «Спорт-академ Прес» – 2001.
6. Л.В. христова, С.П. Шпилька «Физкультура: отрасль в нових условиях хозяйствования», М. – Экономика, 1991.
7. Я.Р. Вилькин «Экономика ФКС» учебное пособие, Минск, 1993.
8. В.В. Галкин, В.И. Сысов «Экономика ФКС» учебное пособие, Воронеж, 1999.
9. С.И. Гуськов Спонсор и спорт М., 1995.
10. И.И. Переверзин, С.Г. Толкачев Управление и экономика ФКС, Уч. Пособ, учебное пособие М. 1997.