Формування і розподіл прибутку на підприємстві ЗАТ "ЦУМ" (стр. 9 из 12)

Планування розподілу прибутку в ЗАТ “ЦУМ” здійснюється в такому порядку:

1. Визначення потреби в прибутку за напрямками його використання.

2. Формування цільової структури розподілу прибутку.

3. Визначення пріоритетності в використанні прибутку за окремими напрямками використання.

4. Збалансування потреби в прибутку по напрямках його використання з можливостями отримання прибутку при здійсненні господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Розрахунок потреби в прибутку за напрямками його використання здійснюється за окремими елементами його складових:

фінансування розвитку матеріально-технічної бази підприємства (авансування основного капіталу);

фінансування приросту власних оборотних коштів (авансування власного оборотного капіталу);

фінансовий резерв (фонд ризику чи фонд регулювання цін);

погашення довгострокових і середньострокових кредитів банків;

погашення інших видів кредитних зобов'язань підприємства і виплата процентів з них;

придбання кредитних зобов'язань, акцій інших підприємств;

фінансування діяльності об'єднань, асоціацій, концернів і інших горизонтальних структур, членом яких є підприємство;

здійснення соціального розвитку і заохочення трудового колективу;

виплата дивідендів власникам підприємства;

сплата податків, інших обов'язкових платежів і внесків, передбачених законодавством.

Потреба в прибутку для забезпечення приросту основних фондів визначається на основі експертної оцінки з урахуванням реальної потреби і можливостей розвитку матеріально-технічної бази підприємства та наявності інших джерел (крім прибутку), що використовуються для його фінансування.

Потреба в прибутку для авансування власного оборотного капіталу визначається, виходячи із суми власних оборотних коштів, необхідних підприємству при плановому обсязі діяльності. Розрахунок суми цих коштів можна здійснити за традиційною методикою (методом техніко-економічних розрахунків) або спрощено - на основі даних про наявність оборотних коштів на початок планового періоду, прогнозних темпів зміни товарообороту, зміни часткової участі власних оборотних коштів в кредитуванні товарно-матеріальних цінностей і частки кредитованого товарообороту в його загальному обсязі.

Потреба у формуванні резервного фонду може бути визначена по-різному: як процент відрахувань від прибутку, передбачений статутом підприємства чи чинним законодавством - виходячи із фактичної потреби в коштах цього фонду в базовому періоді, планового зростання обсягу діяльності підприємства та зміни ступеня її ризикованості.

Потреба в прибутку для погашення середньо - і довгострокових кредитів банків, а також інших видів кредитних зобов'язань (випущених підприємством облігацій) та виплаті процентів з них визначається виходячи з умов і термінів надання цих коштів.

Використання прибутку на придбання кредитних зобов'язань, акцій інших підприємств визначається, як правило, експертним шляхом з урахуванням цілей, які ставить перед собою підприємство: перелив капіталу в інші галузі економіки, покращення умов постачання і матеріально-технічного забезпечення, розширення ринку збуту та інші.

Потреба в прибутку для фінансування діяльності об'єднань, асоціацій і інших горизонтальних структур, членом яких є підприємство, визначається виходячи із умов договорів та статутів цих структур в абсолютній сумі або в процентах від одержаного прибутку чи обсягу діяльності підприємства.

Потреба в прибутку для здійснення соціальних, культурних заходів і житлового будівництва, а також обсяг коштів, що спрямовуються на заохочення робітників за принципом "участь в прибутку", повинна визначатись виходячи із умов найму робочої сили та вимог профспілкових комітетів трудових колективів до обсягу цих витрат.

Розмір необхідних дивідендних виплат, визначають так, щоб рівень виплачуваного дивіденду дозволяв забезпечити економічну зацікавленість власників у зростанні ефективності роботи підприємства. При цьому слід використовувати інформацію про рівень дивідендів на інших підприємствах, рух позичкової ставки та проценту по депозитних вкладах.

Сумарна потреба в прибуткові - за всіма напрямками його використання може бути прийнята як один з варіантів величини цільового чистого прибутку підприємства.

Після визначення потреби в прибутку за окремими напрямками його використання здійснюють формування цільової структури розподілу прибутку.

При проведенні цієї роботи необхідно враховувати значну кількість факторів, найважливішими з яких є:

стадія життєвого циклу підприємства та стратегічні цілі його розвитку;

темпи зростання товарообігу, передбачені стратегічним планом розвитку підприємства;

наявна структура капіталу підприємства та ступінь її оптимальності; можливість залучення капіталу з альтернативних джерел;

необхідність здійснення реального інвестування з метою раціональної диверсифікації, впровадження нових технологій, розширення, оновлення та модернізація основних фондів тощо;

необхідність здійснення проектів фінансових інвестицій з метою отримання додаткових, в тому числі спекулятивних доходів, переливу капіталу в більш ефективні та прибуткові сфери бізнесу тощо;

прийнята на підприємстві система матеріального заохочення персоналу, потреба у використанні різних форм участі персоналу в капіталі підприємства;

обсяги соціальної сфери підприємства, потреба в її поточному фінансуванні та подальшому розвитку;

економічні інтереси власників підприємства на короткостроковий та довгостроковий періоди, рівень оподаткування дивідендних виплат.

Оцінка впливу перелічених факторів дозволяє здійснити ранжування потреб у використанні прибутку при формуванні його нижчим за цільову величину.

Іноді, якщо зовнішнє середовище, в якому працює підприємство, і його внутрішня господарська політика залишаються незмінними протягом певного часу та помітних змін на майбутнє не передбачається, планування прибутку може проводитися від досягнутого рівня з використанням показників динаміки. Розрахунки проводяться за формулою

(2.24)

де ΔТ_РТО - темп приросту роздрібного товарообороту, що планується, у відсотках до звітного року;

- коефіцієнт співвідношення середньорічних темпів приросту прибутку і роздрібного товарообороту:

Відомі звітні дані про товарооборот і суму прибутку ЗАТ “ЦУМ” за три останні місяці. Розрахунки проведені в табл.2.9

Таблиця 2.9

Розрахунок коефіцієнта співвідношення ЗАТ “ЦУМ” середньомісячних темпів приросту прибутку та роздрібного товарообороту(у тис. грн)

Показники	Місяці			Розрахунок середньорічних темпів приросту,%	За планом на наступний місяць
	1-й	2-й	3-й		сума	у% до звітного року
Роздрібний товарооборот	7200	7803	8200		8679	105,84
Прибуток	142,2	151,2	163,0		173,0	106,13
Коефіцієнт співвідношення темпів приросту прибутку та обороту (р.2 гр.4/р.1 гр.4)

Коефіцієнт співвідношення показує, що на кожен 1% приросту роздрібного товарообороту прибуток приростає на 1,0506%:

Рентабельність у всіх випадках планується як відношення планових обсягів прибутку і товарообороту.

В умовах ринкової економіки, щоб забезпечити прибуткове використання позичених коштів, рівень загальної рентабельності (тобто рентабельності всіх активів підприємства) може бути обґрунтований, виходячи із розміру діючої безризикової ставки кредитного ринку. Щоб використання кредитів було прибутковим, рівень загальної рентабельності повинен бути вищим від рентабельності позиченого капіталу.

3. Стратегія управління прибутком підприємства та оцінка резервів зростання прибутку на перспективу

3.1 Стратегічна мета підприємства та її досягнення

Стратегія управління підприємством пов'язана з визначенням головної мети його функціонування. Найчастіше ця головна мета формулюється як досягнення певного рівня рентабельності на вкладений капітал і, відповідно, одержання певної маси чистого прибутку.

Як відомо, маса прибутку підприємства залежить, з одного боку, від величини доходів, що одержує підприємство, з другого - від розмірів витрат обігу. Формування доходів і витрат підприємства обумовлюються передусім обсягами його діяльності (товарообороту), а також асортиментною, ціновою політикою і ресурсним забезпеченням товарообороту. Взаємозв'язок між стратегічною метою підприємства і факторами, що забезпечують її досягнення, може бути представлений схемою (додаток Е).

На першому етапі визначають цільову суму прибутку підприємства, величина якої залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегічних завдань, які стоять перед підприємством в майбутньому періоді, тактики їх вирішення. При цьому величина цільової суми прибутку може знаходитися в інтервалі від точки беззбитковості до точки рівноваги, яка відповідає одержанню максимального прибутку.