Узагальнюючи, слід визначити такі особливості ціноутворення на підприємствах харчової промисловості, які дійсно вагомо впливають на формування цін. До них слід віднести: соціальний характер продукції галузі, масштаб державного контролю та регулювання, залежність цін на продукцію від цін на сировину, інтенсивність конкуренції на міжнародному та національному ринках. Визначення інтенсивності впливу особливостей ціноутворення на формування цін на продукти харчування подано в табл. 1.
Таблиця 1
Вплив особливостей ціноутворення на підприємствах харчової промисловості на ціну на продукти харчування
Підприємства галузі харчової промисловості | Особливості ціноутворення | |||
Соціальний характер продукції галузі | Масштаб державного контролю і регулювання | Залежність цін на продукцію від цін сировини | Інтенсивність конкуренції на світовому та національному ринках | |
М’ясна | **** | ** | **** | * |
Молокопереробна | **** | ** | **** | * |
Рибна | *** | * | ** | **** |
Мукомельно-круп’яна | *** | **** | **** | * |
Хлібопекарська | **** | **** | 0 | 0 |
Цукрова | ** | **** | **** | * |
Олійножирова | *** | ** | **** | *** |
Плодоовочеконсервна | *** | * | *** | ** |
Кондитерська | * | * | 0 | ** |
Лікеро-горілчана | * | *** | * | * |
Пивобезалкогольна | * | * | * | ** |
**** - дуже сильний вплив на рівень цін на продукти харчування;
*** - сильний вплив на рівень цін на продукти харчування;
** - середній вплив на рівень цін на продукти харчування;
* - незначний вплив на рівень цін на продукти харчування;
0 – відсутній вплив на рівень цін на продукти харчування.
Отже, характеризуючи хлібопекарську галузь харчової промисловості, можна сказати, що на неї впливають тільки 2 фактори з 4, а саме: соціальний характер продукції галузі та масштаб державного контролю і регулювання. Але ці 2 фактори здійснюють дуже сильний вплив на рівень цін на продукти харчування. Такі фактори як залежність цін на продукцію від цін на сировину та інтенсивність конкуренції на світовому та національному ринках не здійснюють впливу на рівень цін на продукти харчування взагалі.
Ціноутворення на ВЗП “Кіцманський хлібокомбінат”
Характеризуючи цінову політику ВЗП “Кіцманський хлібокомбінат”, потрібно сказати, що підприємство самостійно встановлює ціни на реалізовану продукцію на основі законодавства даної сфера. Зокрема, державне регулювання цін на хліб та хлібобулочні вироби є негативним явищем для підприємства, оскільки встановлений граничний рівень рентабельності в 10% та граничний рівень торгових надбавок – 12% приносять підприємству збитковість.
Отже, основним фактором ціни на підприємстві є собівартість, яка значно зросла в 2009 році більш ніж у 3 рази. Детальніше розглянути собівартість товарної продукції можна за допомогою таблиці 2.
Таблиця 2
Тис. грн.
Найменування показника | 2008 рік | 2009 рік | Абсолютна зміна | Зміна % |
Матеріальні затрати | 129,4 | 581,4 | 452 | 349,3 |
Витрати на оплату праці | 201,3 | 435,1 | 233,8 | 116,15 |
Відрахування на соціальні заходи | 64,5 | 168,2 | 103,7 | 160,78 |
Амортизація | 8,8 | 1,7 | -7,1 | -80,68 |
Інші операційні витрати | - | 121,7 | 100 | 100 |
Разом | 404 | 1308,1 | 904,1 | 273,79 |
Розглянувши таблицю можна сказати, що у 2009 році зменшилася тільки амортизація (на 80,68%). Всі інші елементи операційних витрат збільшилися, зокрема найбільшого зростання зазнали матеріальні затрати, які зросли на 349,3%. Також у 2009 році з’явилися інші операційні витрати, які становлять 121,7 тисяч гривень. На рис.1 та рис.2 зображено структуру операційних витрат у 2008 та 2009 роках відповідно.
Рис.1. Структура операційних витрат у 2008 році.
Рис.2. Структура операційних витрат у 2009 році.
В результаті збільшення собівартості продукції змінилася й структура операційних витрат. Так, у 2009 році матеріальні витрати становили 45%, тоді як у 2008 році – 32%, знизилися витрати на оплату праці з 50% у 2008 році до 33% у 2009 році, відповідно й знизилися відрахування на соціальні заходи з 16% до 13%. Амортизація у 2009 році становила 0,13% у структурі загальних витрат проти 2% у 2008 році. Також у 2009 році з’явилися інші операційні витрати, які становили 9% від загальних витрат.
Щоквартально підприємство переглядає та затверджує ціни на сировину (додаток 1). Дуже важливим елементом поряд з цінами на сировину є розрахунок цін на електроенергію та витрат палива на випічку хліба та опалення (додатки 2 і 3).
Також підприємство регулює витрати по хлібопеченню в місячному розрізі, детальніше охарактеризувати витрати можна за допомогою таблиці 3 та додатка 4.
Таблиця 3
Витрати по хлібопеченню по ВЗП “Кіцманський хлібокомбінат”
№ п/п | Статті витрат | Сума, грн. |
1. | Зарплата | 10348,67 |
2. | Нарахування на зарплату | 3837,29 |
3. | Електроенергія | 2004,65 |
4. | Газ на опалення | 2089,62 |
5. | Вода | 196,74 |
6. | Телефон | 170,57 |
7. | Послуги профдезінфекції | 137,40 |
8. | Податок на землю | 385,05 |
9. | Комунальний податок | 39,10 |
10. | Послуги Райспоживспілки | 100 |
11. | Бланки, канцтовари | 950 |
12. | Адміністративні витрати | 10000 |
13. | % за кредит | 1852,68 |
14. | Інші | 2709,61 |
15. | Транспортні витрати | 20195,10 |
16. | Разом | 55016,48 |
Розглянувши таблицю 3 можна сказати, що в структурі місячних витрат найбільшу частку займають:
Транспортні ввитрати – 20195,1 грн.
Зарплата – 10348,67 грн.
Адміністративні витрати – 10000 грн.
Разом ці 3 статті витрат становлять майже 74% місячних витрат підприємства.
Щоб охарактеризувати цінову політику на ВЗП “Кіцманський хлібокомбінат” розглянемо Калькуляцію на прикладі хліба “Пшеничний подовий” вищого ґатунку (додаток 5):
Сировина, основні матеріали:
Борошно: 756*1,57833=1193,22 грн., тобто для випічки 1 тонни хліба потрібно витратити 756 кг. борошна вищого ґатунку по ціні 1,57833 грн. за 1 кг.
Дріжджі: 7,6*4,1667=31,67 грн., аналогічно потрібно 7,6 кг. дріжджів по ціні 4,1667 грн. за 1 кг.
Сіль: 9,8*0,5=4,9 грн., для випічки потрібно 9,8 кг. солі за ціною 0,5 грн. за 1 кг.
Олія: 1,2*5,625=6,75 грн., для випічки 1 тонни хліба потрібно 1,2 л. олії за ціною 5,625 грн. за 1 л.
Разом: 1193,22+31,67+4,9+6,75=1236,54 грн.
Вода: 361*8,208=2,96 грн. На випічку 1000 кг хліба потрібно 361 л. води за ціною 8,208 грн. за 1000 л.
Транспортні витрати на сировину: 1236,54*0,017=21,02 грн. Транспортні витрати беруться в розмірі 0,017 від вартості сировини.
Паливо на технологічні цілі: 79*1569,96=124,03 грн.
Електроенергія на технологічні цілі: 53,5*0,6086=32,56 грн.
Заробітна плата:
Розцінок: 174,15 грн. за випічку 1 тонни хліба
Премія (доплата): 43,38%, тобто 174,15*0,4338=75,55 грн.
Всього: 174,15+75,55=249,70 грн.
Додаткова заробітна плата: 7%, тобто 249,7*0,07=17,48 грн.
Разом: 249,7+17,48=267,18 грн.
Відрахування від заробітної плати: 37,08%, тобто
267,18*0,3708=99,07 грн.
Загальнозаводські витрати: встановлені в розмірі 2209,5 грн.
Виробнича собівартість
1236,54+2,96+21,02+124,03+32,56+267,18+99,07+2209,5=3992,86.
Наступним етапом є визначення рентабельності (прибутку), оптово-відпускної ціни, ПДВ та оптово-відпускної ціни з ПДВ:
Прибуток: 3992,86*0,15=598,93 грн.
Оптово-відпускна ціна: 3992,86+598,93=4591,79 грн.
4591,79/2000=2,292 грн. за одиницю
3. ПДВ: 4591,79*0,2=918,36 грн.
4. Оптово-відпускна ціна з ПДВ: 4591,79+918,36=5510,15 грн.
5510,15/2000=2,75 грн. за одиницю.
На основі калькуляцій по кожному виду хліба підприємство складає прейскурант цін на свою продукцію (додаток 6).
Висновки
Розгляд особливостей ціноутворення на підприємствах харчової промисловості (табл.1) дозволяє зробити наступні висновки. Кожне підприємство галузі зіштовхується з визначеними особливостями ціноутворення, які з певною інтенсивністю впливають на прогнозовану ціну. Найбільш суттєвого впливу зазнають м’ясна, молокопереробна, мукомельно-круп’яна, олійножирова промисловість. Найменший вплив особливостей формування цін випробовують кондитерська та пивобезалкогольна галузі.
Крім наведених особливостей ціноутворення, існують інші ціноутворюючі чинники, які є характерними не для всіх підприємств харчової промисловості, але які слід враховувати при формуванні цін. При цьому слід звернути увагу на залежність цін від витрат на паливо та енергоносії, витрат на упаковку, сезонності виробництва продуктів харчування, світові котирування цін. Слід зазначити, що вплив цих чинників вносить певні корективи на визначення остаточної ціни продукції. Так, вартість енергоносіїв впливатиме на формування цін при виробництві хліба, макаронних виробів, круп, кондитерських виробів, ковбасних виробів, твердого сиру, соків та пива. Вартість палива слід врахувати в ціноутворенні на макаронні вироби, крупи, рибні вироби, цукор, соняшникову олію, мінеральну воду, горілку, вино, плодоовочеві консерви, кондитерські вироби, приправи, харчові добавки. Вартість упаковки істотно збільшуватиме ціну на соки, соуси, консерви, пиво, алкоголь, безалкогольні напої, соняшникову олію. Сезонність виробництва і споживання спричиняє коливання цін на молочні вироби, морозиво, цукор, соняшникову олію, плодоовочеві консерви, пиво, безалкогольні напої, алкоголь. Від світових котирувань цін залежать ціни на борошно, крупи, м’ясні та рибні вироби, цукор.
На підприємствах харчової промисловості особливості певні особливості вагомо впливають на формування цін, а інші – мають незначний вплив. Визначення цього впливу потрібно виробникам продуктів харчування на етапі прогнозування цін. Розробляючи прогноз цін, важко не звернути увагу на ці галузеві особливості, притаманні найбільшою мірою підприємствам харчової промисловості.