Аналіз стану і ефективності використання основних фондів (стр. 3 из 8)
У сучасних умовах високого технічного рівня виробництва фінансовий стан будь-якого підприємства багато в чому визначається обсягами та прогресивністю основних засобів, їх технічним станом, ефективністю їх обороту. Ось чому такі характеристики використання основних засобів постійно мають бути в полі зору фінансового менеджера та аналітика.
Завданням фінансового аналізу використання основних засобів є:
• забезпеченість основними засобами (відповідність величини, складу та технічного рівня засобів потребам у них, своєчасності їх поповнення);
• технічний стан основного капіталу;
• ступінь використання основних засобів за чинниками, які на них впливають;
• повнота використання основних засобів;
• вплив використання устаткування на обсяг продукції;
• резерви збільшення обсягу продукції за рахунок поліпшення використання основних засобів.
В ході аналізу використання основних засобів досліджуються введення їх у дію, наявність, фондовіддача, вибуття та ліквідація, ступінь використання устаткування тощо.
Аналіз розпочинають із визначення забезпеченості виробництва основними засобами. Після цього вивчають їх використання з погляду виявлення резервів, затим здійснюють розрахунки резервів збільшення обсягів виробництва за умов мобілізації резервів поліпшення використання основних засобів.
Узагальнюючим показником технічного стану основних засобів є ступінь їх зносу, тобто відношення величини зносу до початкової вартості всіх основних частин (насамперед виробничого устаткування та робочих машин, які мають вирішальний вплив на потужність підприємства).
Ступінь зносу основних засобів (г) та його зміни визначають співвідношенням сум основних засобів (F) та їх зносу (R) в активі та пасиві бухгалтерського балансу на початок і кінець аналізованого періоду, %:
де індекси 0 та 1 – величини показників на початок та кінець періоду.
Якщо, наприклад, на підприємстві знос основних засобів зріс з 27,3 до 29,4%, то це негативно характеризує дії підприємства щодо вдосконалення технічної бази виробництва.
Ступінь оновлення основних засобів вимірюється відношенням надходження за аналізований період основних засобів (Fн) до їх кількості на кінець року (F1), %:
Чим швидше відбувається заміна старого устаткування новим, тим більш ефективним та продуктивним є устаткування, оскільки при тривалому використанні воно морально старіє.
Для оцінки технічного рівня основних засобів визначають також частку прогресивного устаткування в загальній його кількості та вартості.
Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних виробничих засобів є показник використання виробничої потужності.
Якщо сумарна виробнича потужність недостатньо використовується, то необхідно встановити, випуск яких саме видів продукції негативно впливає на загальний рівень використання потужностей за планом та фактично.
Показники використання потужностей – плановий (Кпл) та фактичний (Кф) розраховують за формулами, %:
Де Qплі, Qфі – плановий та фактичний випуск і-го виду продукції;
Zплі, Zфі – планова та фактична потужність по випуску цього виду продукції.
Після цього з'ясовують причини неповного використання виробничих потужностей за цими видами продукції та планують дії, спрямовані на усунення цих причин, зокрема, підвищення пропускної спроможності виробництва.
Іншим узагальнюючим показником використання основних засобів є фондовіддача, тобто відношення обсягу продукції за аналізований період до основних виробничих засобів:
F=Q/F
де Q – випуск продукції;
F – основні виробничі засоби.
Показник, зворотний фондовіддачі, фондомісткість, який розраховують за формулами
fі= F /Q
або
fі=1/F
Перевагою показника фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений на складові частини за окремими цехами та групами устаткування. Це дає змогу встановити вплив використання техніки на кожній виробничій дільниці на узагальнюючий показник використання засобів.
При визначенні показників фондовіддачі та фондомісткості обсяг продукції може бути розрахований у вартісних, натуральних та умовних одиницях. Основні виробничі засоби визначають за вартістю, площею, яку вони займають, або в інших вимірниках, причому в розрахунок приймається їх середня хронологічна величина за аналізований період.
Натуральні та умовно-натуральні вимірники обсягу продукції застосовують лише на підприємствах, які випускають продукцію одного виду або якщо її можна прирівняти до одного виду.
Тому більшість підприємств, які виготовляють широку номенклатуру виробів, зведені показники фондовіддачі розраховують виходячи з обсягу продукції у вартісному вираженні. При цьому можуть застосовуватись різні показники обсягу продукції – чиста, валова, реалізована, товарна продукція. З метою аналізу рекомендується також розраховувати суму прибутку на гривню вартості основних виробничих засобів.
На рівень фондовіддачі (фондомісткості) у вартісному вираженні впливають такі чинники:
• рівень цін на продукцію;
• структура ціни та її зміни внаслідок асортиментних змін;
• оцінка основних виробничих засобів;
• структура засобів;
• технічний їх рівень і стан;
• ступінь використання.
Для визначення впливу змін у структурі та асортименті продукції на динаміку фондовіддачі зіставляють динаміку обсягів виробництва та динаміку показників фондовіддачі, розрахованих на основі чистої та валової продукції.
Необхідно також про аналізувати вплив на фондовіддачу оцінки основних виробничих засобів, яка коливається по однакових за своєю технічною якістю основних засобах залежно від часу їх надходження та від того, яким способом здійснювалось будівництво споруд – господарським чи підрядним. Переоцінка основних засобів по відновлювальній вартості у перші роки після її проведення підсилюють вірогідність показників фондовіддачі та фондомісткості. Однак при цьому слід виходити з оцінки по повній відновлювальній вартості, а не по залишковій.
Вплив структури основних виробничих засобів на фондовіддачу обумовлений тим, що різні категорії основних виробничих засобів неоднаково активно беруть участь у виробничому процесі. Зіставлення темпів зростання фондовіддачі на 1 гривню вартості основних засобів, у тому числі машин та устаткування, дасть змогу виявити вплив змін у структурі основних засобів на ефективність їх використання.
2. Характеристика й аналіз виробничо-фінансових показників роботи підприємства
2.1 Коротка характеристика підприємства
ВАТ (Відкрите акціонерне товариство) «Одеський пивоварний завод» зареєстровано в Одеській міській раді 01.01.1993 р. за номером. №12345678
Юридична і поштова адреса: 68032, м. Одеса, вул. Канатна, 48б
Керівники підприємства:
Генеральний директор, член Ради директорів має вищу освіту за фахом інженер-механік, на підприємстві працює близько 15 років;
Голова Ради директорів директор по економіці і плануванню, має вищу освіту за фахом бухгалтер, на підприємстві працює близько 15 років;
Член Ради директорів технічний директор, має вищу освіту за фахом інженер – механік, на підприємстві працює близько 10 років;
Член Ради директорів начальник електроцеху, має середню технічну освіту за фахом технік-електрик.
Статутний капітал ВАТ «Одеський пивоварний завод» складає 645,6 тис. грн. На цю вартість випущені акції номінальною вартістю 100 грн. Всі акції є звичайними.
Одеський пивоварний завод відомий на ринку пива регіону близько 50 років. Загальний обсяг виробництва заводом пива за останні роки приведений у табл. 2.1
Таблиця 2.1. Обсяг виробництва пива Одеським пивоварним заводом
| 2004 | 2005 | 2006 | |
| Пиво усього, тис. л | 7048,2 | 5485,0 | 4492,8 |
| у тому числі: | |||
| пиво пляшкове | 4494,9 | 3849,2 | 3314,4 |
| пиво безтарне | 2553,3 | 1635,8 | 1178,4 |
Дані по обсягах виробництва є усередненими в річному вирахуванні і не дають можливості оцінити динаміку. Падіння виробництва на ПЗ у 2004 р., 2005 р. і першій половині 2006 р. було зв'язано з скороченням обсягів реалізації пива через ріст відпускних цін у зв'язку з подорожчанням сировини, енергоресурсів, транспортних витрат. У результаті зміни системи керування на ПЗ улітку 2006 року обсяг випуску збільшився. При цьому середньомісячний обсяг випуску в другій половині 2006 року перевищив аналогічні показники 2005 року і має стійку тенденцію до росту.
В даний час завод випускає 5 сортів пива.
Пиво, що випускається, розділяється на двох категорій: пиво, пастеризоване «у потоці» з терміном збереження 10 діб і пиво, пастеризоване на тунельному пастеризаторі з терміном збереження 30 діб.