Потоварний податок – це податок на кожну споживану одиницю продукції, що стягується зі споживача залежно від об'ємів придбаних товарів. Цей податок є частиною ціни реалізованих товарів, їхнє збільшення безпосередньо збільшує ціну.
Введення потоварного податку відбивається як на покупці товару, оскільки підвищує рівень ціни, так і на його продавці, тому що підвищення ціни веде до скорочення об'єму продажів.
Визначивши абсолютний розмір потоварного податку як 10% рівноважної ціни, оцінимо наслідки введення податку для конкретного ринку. Для цього необхідно скористатися як аналітичним, так і графічним методами дослідження.
(гр. од.)Використовуючи аналітичний метод, можна визначити нову, модифіковану ринкову ціну, що виникла в результаті введення потоварного податку в розмірі Т:
(2.3) (2.4)Виберемо значення еластичностей з інтервалу 4,7 – 5,17, тому що при введенні потоварного податку в розмірі 10% очікується підвищення ціни в цих межах.
Модифікована ціна визначається по формулі (2.3):
(гр. од.).При введенні потоварного податку функція попиту залишається незмінною, змінюється лише функція пропозиції.
За допомогою графічного методу можна сформувати нову функцію пропозиції, що утворилася після введення податку і визначити нову рівноважну ціну.
У вихідній ситуації (формула 2.1) функція пропозиції перетинає вісь ціни в точці 9,5:
(гр. од.).При введенні потоварного податку це значення зміниться на його величину і складе:
(гр. од.).У загальному випадку функція пропозиції представлена в такий спосіб:
Необхідно визначити параметр а, при
, і b=7:Таким чином, нова функція пропозиції має вид:
. (2.5)Дорівнявши функції попиту та пропозиції, визначимо нову рівноважну ринкову ціну.
7
– рівноважна ринкова ціна; - не підходить по умові задачі, тому що при даному рішенні задача не має економічного змісту.Таким чином, після введення потоварного податку на ринку встановиться рівноважна ринкова ціна в розмірі РТ=5 гр. од.
Значення рівноважного обсягу продажів продукції можна визначити шляхом підстановки значення рівноважної ціни у функцію попиту чи пропозиції. Підставимо значення рівноважної ціни у функцію пропозиції (2.5):
(од.).Розрахуємо рівень ціни, що забезпечує обсяг пропозиції продукції у вихідній ситуації, який дорівнює рівноважному обсягу продажів продукції після введення потоварного податку:
(гр. од.).Графічно ситуація введення потоварного податку представлена на рисунку 2.10.
Рисунок 2.10 – Реакція ринку на введення потоварного податку
Виграш споживача після введення потоварного податку (
) розраховується як площа криволінійної трапеції А, обмеженою віссю P, графіком функції D і відрізком КРТ:47
= (гр. од.).5
Різниця між виграшами споживача до і після введення потоварного податку складає втрати споживача і чисельно дорівнює площі криволінійної трапеції KPTPL:
(гр. од.).Вони пов'язані з підвищенням ринкової ціни товару А, в результаті якого певна частина споживачів позбавляється можливості його придбати, а споживачі, що залишилися, змушені витрачати на покупку даного товару більшу, ніж раніше частину свого бюджету.
Втрати споживача складаються з податку, що приходиться на нього, і безповоротних втрат споживача.
Частина податку, стягнута зі споживача, розраховується як площа прямокутника KPTBL:
(гр. од.)Безповоротні втрати споживача чисельно рівні площі фігури PTBP:
(гр. од.).Виграш виробника після введення потоварного податку (
) розраховується як площа трикутника : (гр. од.).Різниця між виграшами виробника до і після введення потоварного податку складає втрати споживача і чисельно дорівнює площі прямокутної трапеції LPEM:
(гр. од.).Вони пов'язані зі скороченням попиту і необхідністю виплати потоварного податку в бюджет. Це скорочує виробництво продукту, знижує обсяг отриманого прибутку і приводить до вивільнення визначеної частини раніше зайнятих робітників.
Втрати виробника складаються з податку, що приходиться на нього, і безповоротних втрат виробника.
Частина податку, стягнута з виробника, розраховується як площа прямокутника LBEM:
(гр. од.).Величина податкових платежів споживачів значно більше податкових платежів виробників.
Загальна сума податкових платежів складається з податкових платежів споживача і податкових платежів виробника і складає 7,1+4=11,1 гр.од.
Безповоротні втрати виробника чисельно рівні площі трикутника BPЕ:
(гр. од.).Безповоротні втрати суспільства складаються з безповоротних втрат споживача і безповоротних втрат виробника і складають 1,16+0,13=1,29 гр. од.
Розподіл надходження в державний бюджет між виробником і споживачем, залежить від ступеня еластичності попиту на товар. Через те що в даному випадку попит нееластичний, основну важкість податку несе покупець, що можна побачити і по розрахунках.
Втрати суспільства складаються з податкових платежів виробника, податкових платежів споживача, безповоротних втрат виробника і безповоротних втрат споживача. Графічно вони представлені фігурою KPTРEM і складають 11,1+1,29=12,39 гр. од.
Після введення податку надходження в державний бюджет складуть 11,1 гр. од., втрати суспільства складуть 1,29 гр. од. Ці втрати пов'язані зі зниженням ступеня задоволення потреб і зі зниженням доходів продавців. Надходження в бюджет можуть перетворитися в додатковий попит з боку держави, населення, підприємств, а його обсяг може бути набагато менше, ніж обсяг податкових надходжень. Обсяг податкових надходжень в
=5,84 разів більше, ніж безповоротні втрати суспільства від введення податку. Тобто введення потоварного податку в даній ситуації є доцільним.3 ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ І РИНКОВИХ ПЕРСПЕКТИВ ВИРОБНИКА
Використовуючи функцію індивідуальної пропозиції виробника (формула 2.1), визначається його положення до і після введення потоварного податку.
Для цього в першу чергу необхідно визначити мінімальну ринкову ціну, що забезпечить виробнику нормальний прибуток, при існуванні якої підприємець зможе втриматись в даному виді бізнесу.
Відомо, що мінімальна ринкова ціна в умовах ринку довершеної конкуренції дорівнює мінімальним середнім валовим витратам (АТСmin), що, в свою чергу, при мінімальних значеннях дорівнюють граничним витратам (МС). Тому задача зводиться до того, що треба знайти обсяг виробництва, який мінімізує середні валові витрати, і визначити його мінімальний розмір.