Зацікавлені органи влади. Чи викликає стурбованість в інших органах влади (яких саме), у чому це має прояв, яку роль відіграють ці органи в поточній політиці, які питання вимагають узгодження із представниками даних органів.
Вказуємо тільки ті органи влади, з позицією яких варто рахуватися. Очевидно, що орган влади – замовник аналізу, в цьому переліку не згадується.
Аналіз політики має бути спрямований на ідентифікацію стейкхолдерів – всіх тих осіб (груп осіб), які мають відношення до процесу політики (як у владі, так і поза органами влади). Тобто всіх, кого зачіпає існування проблеми й можливих шляхів її вирішення (пов’язані із цим затрати, випуск і наслідки реалізації політики). Ці особи є у певному сенсі "пайовиками" процесу політики, тому що вони мають "пай" – з ними потрібно рахуватися в процесі політики.
Стейкхолдери є учасниками процесу політики, центральні фігури в якому – виробники політики, зокрема, особи, що приймають рішення, а також аналітики політики.
Виробники політики – це ті, хто "робить" політику, тобто особи, відповідальні за її розробку й прийняття рішень в органах влади.
Аналітики політики – це експерти, які власне й здійснюють попередній аналіз, готують рекомендації для замовників аналізу політики.
При здійсненні аналізу політики варто проводити консультації із двома групами стейкхолдерів – із представниками груп інтересів і зацікавлених органів влади.
Групи інтересів – інституйовані групи учасників (можуть ураховуватися формальні й неформальні зв’язки, що поєднують учасників у групи), які мають спільний інтерес у процесі політики. Прикладом є групи бізнесів-інтересів, лобістські групи підприємців; політичні партії й рухи (напр., "зелені", з якими варто рахуватися при реалізації більшості інвестиційних проектів, що впливають на природне середовище). Із представниками груп інтересів необхідно проводити відповідні консультації в процесі політики, особливо, перед прийняттям яких-небудь рішень.
Другу групу стейкхолдерів, із представниками якої варто проводити попередні консультації, складають зацікавлені органи влади – органи, з якими повинні узгоджуватися ті або інші питання, що стосуються даного процесу політики. Коло таких органів влади визначається нормативними документами або експертним шляхом, з урахуванням доцільності.
Політичний аналіз має бути спрямований на ідентифікацію стейкхолдерів – всіх тих осіб (груп осіб), які мають відношення до процесу політики (як у владі, так і поза органами влади). Тобто всіх, кого зачіпає існування проблеми й можливих шляхів її вирішення (пов’язані із цим затрати, випуск і наслідки реалізації політики). Ці особи є у певному сенсі "пайовиками" процесу політики, тому що вони мають "пай" – з ними потрібно рахуватися в процесі політики.
Особливості політичного аналізу політики. Політична система, політичні інститути динаміка політичного процесу та суспільна політика: їх взаємовплив. Особливості та методи політичного аналізу політики. Роль і значення політичних партій, громадських організацій і рухів, профспілок, мозкових центрів в аналізі політики. Виборчі процеси, референдуми як структурні тиски на політику. Групи інтересів, впливу, тиску та лобізм у творенні політики. Політична культура суспільства і аналіз суспільної політики.
Політичне середовище (роlitical environment): політична система, політичні інститути, владні структури, чинне законодавство, політичні партії, громадські організації, групи спеціальних інтересів, лобізм, переважаюча ідеологія, політична культура, нагальні політичні проблеми даного моменту.
Організаційний плюралізм і пов’язана з ним групова політика важливі не лише для стійких, але й для новоутворених демократій, їх формування у країнах, що здійснюють перехід до демократії і не мають міцних демократичних традицій та розвиненого громадянського суспільства, - це досить складний і суперечливий процес, якому, однак, немає альтернативи. Тому важливим є вивчення теоретичних основ та практики становлення і функціонування механізмів групової політики в розвинених демократіях задля порівняння з процесами, що відбуваються в перехідних суспільствах.
У сучасному плюралістичному суспільстві індивіди, що мають спільні інтереси, формально чи неформально об’єднуються й висувають свої вимоги уряду, у зв’язку з чим групи є своєрідними містками між індивідами та урядом, оскільки політика — це боротьба між групами за вплив на суспільну політику.
Завданням політичної системи, згідно з груповою моделлю, є:
- встановлення правил гри в боротьбі груп;
- влаштування компромісів і балансування інтересів;
- узаконення компромісів у формі суспільної політики;
- нав’язування цих компромісів.
Лобізм, використання сили груп інтересів, вплив через грошовий чинник, стимулювання престижу, інформаційний тиск, задіяння ЗМІ, зв’язки з урядовцями, бюрократичні перешкоди тощо – все це безкінечний процес вироблення і впровадження політики, який, можливо, не дуже репрезентований (видимий), більш латентний, але могутній за впливом. Постійний дуалізм (як лобізм) взаємостосунків між лідерами груп інтересів і офіційними розробниками політики (передусім законодавцями) та їхня ротація, між членами груп інтересів і тими, хто ними офіційно керує, і, нарешті, результат політики — впровадження, доопрацювання, відторгнення (повернення, згідно зі схемою, назад).
У політологічній літературі процес вироблення і впровадження суспільної політики має декілька специфічних рис: суспільна політика — результат діяльності груп-інтересів, вироблення політики — арена боротьби (змагання) груп інтересів, груп впливу і тиску, а розробники політики – посередники у виборі між конфліктуючими групами інтересів
Політичне середовище має два аспекти - зовнішній фон відносно даної політичної системи та внутрішній - внутрішня структура політичної системи, організаційна [6].
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. http://www.forbiz.com.ua/print.php?type=N&item_id=41
2. http://ru.wikipedia.org/wiki/Стейкхолдер
3. http://www.job4you.com.ua/professions/inform_tehnologii_statistika_sotziologiya/39729/#
4. http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,95/id,1264/
5. http://www.rusnauka.com/18_DNI_2010/Economics/69677.doc.htm
6. http://www.politik.org.ua/vid/bookscontent.php3?b=22&c=547