Заборгованість з пенсій в Україні на початок 2001 р. складала 1,3 млрд. гривень. З 1 грудня 2000 р. розпочато підвищення розмірів пенсій. Загальна сума коштів, які планувалося спрямувати на підвищення пенсій у 2001 р., становила 2,2 млрд. гривень. Підвищення пенсії стосувалося 13,8 млн. пенсіонерів, а загальне підвищення розміру пенсії становитиме близько 24 %. Фактично ж підвищення пенсій буде компенсувати втрати пенсіонерів в результаті інфляції попередніх років. І ці два процеси — підвищення пенсій та погашення заборгованості з заробітної плати будуть відбуватися на тлі інфляції, новий виток якої попереду. Середній розмір призначеної пенсії у жовтні 2000 р. складав лише 73,3 грн. на місяць, а її купівельна спроможність порівняно з 1999 р. знизилася майже на 20 %. Співвідношення між середнім розміром пенсії й середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки, знизилося з 39 % у 1999 р. до 31,4 % у листопаді 2000 р. Підвищення розмірів пенсій, лише якоюсь мірою компенсує втрати від інфляції 2000 р. і попередніх років.
Зниженню рівня життя населення сприяє поширення безробіття — перехід працюючих до категорії безробітних з відповідним зменшенням рівня доходу та перебування у цьому стані досить тривалий час. Вже у 2000 р., за даними щоквартальних обстежень домогосподарств, рівень безробіття населення України склав 11,7 % проти 10,2 %, за тими ж даними 1999 р., що майже у 3 рази перевищує офіційний. Прогнозні розрахунки, зроблені Інститутом реформ, передбачають зростання навіть офіційного рівня безробіття, який, враховуючи вказане співвідношення офіційного та неофіційного показників, буде значно вищим. Не дивлячись на деяке підвищення, все ще низьким залишається рівень допомоги по безробіттю. У грудні 2000 р. допомогу з безробіття отримувало 627,3 тис. осіб в середньому у розмірі 59,4 гривень.
Аналізуючи основні показники рівня життя населення за останні 5 років (у доларовому еквіваленті для збереження порівнянності), можна зробити однозначний висновок про тотальне погіршення якості життя населення України — удвічі для пенсіонерів, 1,5 разу для працюючих (табл. 7).
Продовжується зниження рівня життя населення, про що свідчать також дані структури грошових доходів населення, в якій скорочується частка оплати праці та пенсій.
Таблиця 7
Основні показники рівня життя населення України ВВП, ціни, доходи
ВВП, ціни, доходи | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
Зміна реального валового внутрішнього продукту, % | -12,2 | -10,0 | -3,0 | -1,9 | -0,4 | 6,0 |
Індекс споживчих цін, % за рік | 281,7 | 139,7 | 110,1 | 120,0 | 119,2 | 125,8 |
Доларовий (США) еквівалент (за готівковим курсом): - середньої заробітної плати (грудень) | 67,26 | 80,15 | 86,94 | 49,17 | 39,81 | 42,05 |
- середньої пенсії | 26,28 | 28,32 | 28,05 | 24,76 | 16,68 | 13,40 |
- середніх грошових доходів на душу населення на місяць | 28,98 | 35,77 | 44,03 | 36,63 | 24,89 | 26,69 |
Як наслідок, в країні поширюється і поглиблюється бідність. За даними Стратегії подолання бідності [9], до категорії бідних в Україні у 2000 р. належали 26,7 % населення, до категорії вкрай бідних — 14,7 %. Тобто, відповідно до встановленого критерію бідності, більше половини населення України проживає на 56,6 % обсягу встановленого прожиткового мінімуму. Резонно було б доповнити вказану категорію тими, хто живе на залишок у 43,4 % до рівня прожиткового мінімуму, оскільки його розмір у 118 грн не забезпечує не тільки підтримання мінімально пристойного життя, але робить проблематичним фізіологічне виживання самої особи.
Основну частину бідних — 75 % становлять сім’ї з дітьми, 44,5 % бідних сімей — це сім’ї, у складі яких є пенсіонери. Майже 78 % усіх бідних становлять сім’ї, в яких хтось з дорослих працює, тобто наявність роботи та отримання заробітної плати сьогодні не захищає від бідності. Значна частина бідних домогосподарств — 37 % мешкає у сільській місцевості.
В країні поширюються прояви абсолютної бідності, безпритульність, жебрацтво, дитяча бездоглядність. За оцінками, в Україні понад 26 тис. волоцюг, з них майже 10 тис. — молодь. На обліку в органах внутрішніх справ майже 90 тис. осіб, які допускають немедичне вживання наркотиків та психотропних речовин.
Обсяги та динаміка доходів населення формують рівень його життя. Рівень життя можна також достовірно оцінити за показниками структури сукупних доходів і витрат населення [10]. Так, у 2000 р. питома вага грошових доходів займала в структурі загальних доходів одного домогосподарства 72,4 %, в містах 75,3 %, у селах — 54,0 %, а частка отриманої у підсобних господарствах продукції — 18,2 %, 8 % та 34,9 %, відповідно. Оскільки в аграрних регіонах існують зазначені вище соціально–економічні проблеми (затримки з виплатами зарплат і пенсій тощо) грошові доходи не є визначальними в структурі загальних доходів, отримуваних домогосподарствами.
Скорочення реальних грошових доходів більшості населення, його платоспроможного попиту зумовило погіршення структури споживання населення. Основною статтею витрат сучасних домогосподарств, значення якої у кілька разів перевищує всі інші, є витрати на придбання продуктів харчування, що свідчить про нераціональну та дефіцитну їхню структуру. Так, у домогосподарствах, розташованих у міських поселеннях, частка сукупних витрат на харчування у 2000 р. становила 64,5 %, витрати на непродовольчі товари складали — 13,7 %, а оплата послуг — 16,4 % (цей рівень пов’язаний з неадекватним рівню доходів підвищенням плати за житлово–комунальні послуги). В той же час, в сільській місцевості частка витрат на харчування становила 57,2 %, витрати на непродовольчі товари — 16,1 %, а витрати на оплату послуг — 10,2 %.
Однак зі збільшенням структурної частки продуктів харчування у витратах значно погіршилась якість харчування населення. По–перше, за останні 10 років скоротилися обсяги споживання у 1,5—2,0 рази. Енергетична цінність раціону харчування 10 млн. осіб (тобто майже п’ятої частини населення країни) є нижчою за 2100 кКал, що за визначенням Світової організації охорони здоров’я, є порогом бідності. По–друге, збідніла структура споживаних продуктів — порівняно з 1990 р. споживання на душу населення м’яса зменшилось на 52 %, молока — на 44 %, яєць — на 42 %, рибних продуктів — на 59 % (табл. 5.3). По–третє, знизилася енергетична цінність добового раціону однієї особи — для представника з найбідніших 30 % населення країни вона становить 1924 кКал, а фактичний рівень споживання склав за даними 2000 р., молока і молочних продуктів — 50 %, яєць — 56 %, риби і рибопродуктів — 41 %, цукру — 76—88 %, олії та інших рослинних жирів — 73 %, картоплі — 108 %, овочів та баштанних — 63 %, фруктів, ягід, горіхів, винограду — 33 %, хлібу і хлібних продуктів — 121 %.
Вказаний процес зміни структури асортименту споживаних продуктів за рахунок зростання споживання картоплі та хлібу (що є загальновизнаним критерієм бідності) продовжувався і у 2000 р. Це свідчить про те, що оголошене зростання реальних доходів населення у 2000 р. не торкнулося більшості громадян країни.
Із погіршенням рівня життя знизилася самозбережна поведінка населення, ступінь піклування про своє здоров’я. Економічна скрута унеможливлює раціонально організувати витратну частину сімейного та особистого бюджету громадян.
За даними проведеного у жовтні 2000 р. Держкомстатом дослідження з питань, пов’язаних із доступністю для населення послуг охорони здоров’я та лікарських препаратів, третина сімей, члени яких потребували медичної допомоги, не змогла задовольнити ці потреби. Основною причиною цього переважна більшість вказала занадто високу вартість ліків, виробів медичного призначення, послуг охорони здоров’я. Висока вартість виробів медичного призначення, протезування, відвідування стоматолога, проведення медичних обстежень, отримання лікувальних процедур змусила відмовитися від цих видів медичної допомоги переважну частину (88—95 %) членів господарств, які її потребували.
Номінальні доходи населення за січень-червень 2003р. порівняно з аналогічним періодом 2002р. збільшились на 12,4%. Наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання товарів та послуг, зросли на 10,3%, а реальні наявні, визначені з урахуванням цінового фактора, - на 6,8%.
У червні п. р. порівняно з травнем номінальні доходи населення збільшились на 8%, а наявні та реальні наявні - на 3,7% та 3,6%.
Наявні доходи у розрахунку на одну особу за червень 2003р. становили 248 грн. проти 217,2 грн. за червень 2002р.
Витрати населення у січні-червні п. р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року збільшились на 17,2%. Приріст заощаджень склав 705 млн. грн.
Склад доходів та витрат населення за січень-червень 2003р. характеризується такими даними: (Табл. 8)