Зміст
Вступ
1 Вимірювання та забезпечення підвищення рівня якості та конкурентоспроможності продукції
1.1 Показники та оцінка якості
1.2 Підвищення якості1.3 Оцінка конкурентоспроможності1.4 Підвищення конкурентоспроможності2 Розробка комерційної ідеї та оцінка її на предмет можливості реалізації.3 Розробка установчих документів4 Економічне обґрунтування доцільності створення орендного підприємства5 Розрахунок потреби в стартовому капіталі підприємства
6 Розрахунок величини основних видів податків
Висновки
Список посилань
Додаток А. Статут
Додаток Б. Реєстраційна картка
Додаток В. Свідоцтво
Вступ
Метою курсової роботи є розгляд та аналіз вимірювання та забезпечення підвищення рівня якості та конкурентоспроможності продукції, а також виконання таких завдань:
— розробка комерційної ідеї і оцінка на предмет можливості її реалізації;
— розробка установчих документів для створення суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи;
— розрахунок реальної величини статутного фонду, визначення кількості звичайних та привілейованих акцій, інформаційне повідомлення про створення акціонерного товариства;
— визначення потреби в стартовому капіталі, необхідному для започаткування підприємницької діяльності; розрахунок величини покриття потреби капіталу, потрібного для реалізації комерційної ідеї; підрахунок загальної величини чистого прибутку, яку може отримати підприємець; визначення часу повернення позики банку.
— розрахунок величини основних видів податків, які повинен сплачувати суб’єкт бізнесу – юридична особа.
Якість продукції або послуг є одним з найважливіших факторів успішної діяльності будь-якої організації. Сьогодні в усьому світі помітно підвищився рівень вимог, які пред'являються споживачем до якості продукції. Підвищення вимог супроводжується обґрунтованою необхідністю постійного підвищення якості, без чого неможливе досягнення й підтримка ефективної економічної діяльності.
Якість товару, його експлуатаційна безпека й надійність, дизайн, рівень післяпродажного обслуговування є для сучасного покупця основними критеріями при здійсненні покупки й отже, визначають успіх або неуспіх фірми на ринку.
Сучасна ринкова економіка пред'являє принципово нові вимоги до якості продукції, що випускається. Це пов'язане з тим, що зараз виживання будь-якої фірми, її стійке положення на ринку товарів і послуг визначаються рівнем конкурентоспроможності. У свою чергу, конкурентоспроможність пов'язана з дією декількох десятків факторів, серед яких можна виділити два основних - рівень ціни і якість продукції.
Отже зрозуміло, що дослідження конкурентоспроможності та якості, їх видів, факторів впливу, методів оцінки необхідно й актуально в цей час.
В Україні це зараз один з напрямків менеджменту – менеджмент якості, що активно розвивається. Про це свідчать і численні публікації в журналах, і величезна кількість журналів, пов'язаних із проблемою якості в нашій країні, і величезна кількість інформації в Internet.
Для забезпечення необхідної якості в різних областях життя України необхідно перейти до нової системи, що гармонічно пов’яже використання механізмів ринкової конкуренції, цільових інвестицій, удосконалювання форм організації виробництва, стандартизації, сертифікації.
Величезну роль у розвитку менеджменту якості зіграли А. Файоль, Г.Вебер, Г. Форд, Г.Емерсон, М.Маслоу, Ф.Тейлор, Э. Деминг, Дж.Журан, А. Фейгенбаум, К. Исикава, В. Шухарт, Г. Тагути, Ф. Кросби, Д. Харрингтон [4-6].
1. Вимірювання та забезпечення підвищення рівня якості та конкурентоспроможності продукції
1.1 Суть, показники та методи оцінювання якості продукції
Кожен виріб є носієм різних конкретних властивостей, що відображають його корисність і відповідають певним потребам людини. Корисність будь-яких речей відбиває їхню споживну вартість. Споживна вартість того чи іншого виробу має бути оціненою, тобто має бути визначеною його якість. Отже, споживна вартість і якість виробів безпосередньо пов’язані між собою. Проте це не тотожні поняття, поскільки та сама споживна вартість може бути корисною не в однаковій мірі. Якість продукції характеризує міру її придатності до споживання, тобто кількісний бік суспільної споживної вартості.
Об’єктивна необхідність забезпечення належної якості в процесі проектування, виготовлення й використання нових виробів ініціює застосування у виробничо-господарській діяльності підприємств певної системи показників, що дає змогу визначати й контролювати рівень якості всіх видів продукції.
Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності того чи того виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.
Абсолютний рівень якості того чи того виробу знаходять обчисленням вибраних для його вимірювання показників, не порівнюючи їх з відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають міри її відповідності сучасним вимогам. Тому одночасно визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, що виробляється, порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найліпших вітчизняних та зарубіжних аналогів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. У зв’язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрямки й темпи розвитку науки і техніки. Для нових видів продукції і передусім знарядь праці доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й експлуатацію продукції за певних умов споживання була б мінімальною.
Залежно від призначення певні види продукції мають специфічні показники якості. Поряд з цим використовуються показники для оцінки багатьох видів виробів, а також вимірники відносного рівня якості всієї продукції, що виробляється підприємством. З урахуванням таких обставин усі показники якості виробів поділяють на дві групи: перша – диференційовані показники, з яких відокремлюється найбільш розгалужена низка одиничних показників якості (табл. 1.1); друга – загальні показники якості всього обсягу продукції, що її виробляє підприємство.
Найбільш складна за кількістю система показників застосовується для оцінки якості знарядь праці. Вона охоплює більшість груп одиничних показників і майже всі комплексні вимірники якості. Крім специфічних, властивих лише одному виду виробу показників, якість знарядь праці характеризується також низкою загальних показників. До них належать надійність, довговічність, ремонтопридатність, продуктивність, патентна чистота тощо.
Під надійністю розуміють властивість виробу виконувати свої функції зi збереженням експлуатаційних показників у встановлених межах протягом відповідного проміжку часу. Кількісно вона характеризується тривалістю безвідмовної роботи, тобто середнім часом роботи між двома несправностями.
Довговічність – це властивість виробу тривалий час зберігати свою роботоздатність за тих чи за тих умов експлуатації. Її оцінюють двома головними показниками – строком служби і технічним ресурсом.
Ремонтопридатність техніки характеризує можливість швидко виявляти й усувати несправності в ній. Показник патентної чистоти виробу відображає використання за його розробки запатентованих винаходів і можливість безперешеодного продажу на світовому ринку.
До комплексних показників якості знарядь праці належать, наприклад: коефіцієнт готовності обладнання, який характеризує одночасно його і безвідмовність, і ремонтопридатність; питомі витрати на один кілометр пробігу автомобіля тощо.
Таблиця 1.1
Система одиничних показників якості продукції за групами
| Групові показники | Окремі показники груп | |
| Вид | Сутнісна характеристика | |
| 1. Призначення | Характеризують корисну роботу(виконувану функцію) | -Продуктивність -Потужність -Міцність -Вміст корисних речовин -Калорійність |
| 2. Надійності, довговічності та безпеки | Визначають міру забезпечення тривалості використання і належних умов праці та життєдіяльності людини | -Безвідмовність роботи -Можливий термін використання -Технічний ресурс -Термін безаварійної роботи -Граничний термін зберігання |
| 3. Екологічні | Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоровя людини та довкілля | -Токсичність виробів -Вміст шкідливих речовин -Обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу |
| 4. Економічні | Відображають міру економічної вигоди виробництва продуцентом і придбання споживачем | -Ціна за одиницю виробу -Прибуток з одиниці виробу -Рівень експлуатаційних витрат часу й коштів |
| 5. Ергономічні | Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів виробу фізіологічним та психологічним вимогам споживача | -Зручність керування робочими органами -Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників -Величина шуму, вібрації тощо |
| 6. Естетичні | Визначають естетичні властивості виробу | -Виразність і оригінальність форми -Кольорове оформлення -Естетичність упаковки |
| 7.Патентноправові | Відображають міру використання нових винаходів за проектування виробів | -Коефіцієнт патентного захисту -Коефіцієнт патентної чистоти |
Якість предметів праці оцінюють здебільшого за допомогою показників технологічності їхньої обробки і переробки. Більшість з них відображають фізико-механічні властивості та хімічний склад предметів праці. Показники для оцінки якості споживчих товарів диференціюють залежно від їхнього конкретного призначення. Зокрема якість продуктів харчування характеризують показники калорійності, консистенції, смаку, запаху, терміну зберігання тощо, а одягу та взуття – показники міцності, естетичності – колористика, силует тощо.