Економічний аналіз (стр. 3 из 8)

2. Система показників, які використовуються в економічному аналізі: поняття та класифікація.

3. Поняття та групування факторів в економічному аналізі.

4. Класифікація способів і технічних прийомів економічного аналізу.

1. Визначення методу і методики економічного аналізу. Особливості методу економічного аналізу

В економічній літературі широко застосовуються терміни методологія, метод і методика. Для опанування змістом цих термінів стосовно економічного аналізу та виявлення їх відмінностей, розглянемо сутність цих понять більш детально.

Під методологію взагалі слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов’язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ. З іншої точки зору, методологія – це сукупність методів, які використовуються у конкретних науках.

Під методом дослідження в цілому розуміють спосіб діяльності, послідовність виконання визначених процедур, необхідних для досягнення поставленої мети.

Методика – це сукупність прийомів та способів практичного виконання окремих завдань.

Виходячи з наведених визначень, зрозумілий тісний зв’язок між цими категоріями та їх співвідношення: методологія метод методика.

Методологія економічного аналізу - це найбільш загальне поняття, що вбирає в себе знання про закони формування і розвитку економічних явищ, знання про структурні внутрішні зв'язки досліджуваного процесу, тенденції його розвитку і т.п.

В основу методології економічного аналізу покладено метод матеріалістичної діалектики, який передбачає, що економічні явища повинно розглядати у їх зв’язку, русі і розвитку, як єдність та боротьбу протилежностей. Застосування загального діалектичного методу в аналізу формує основні методологічні засади аналітичного дослідження .

Таким чином, в загальному розумінні, під методом економічного аналізу розуміють діалектичний підхід до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку.

Характерними особливостями методу економічного аналізу є:

- використання системи показників, які всебічно характеризують фінансово-виробничу діяльність підприємства;

Система показників діяльності підприємства формується в процесі планування, обліку та складання звітності, а також при розробці систем та підсистем економічної інформації. Завданням аналітика є вибір необхідних показників виходячи з цілі та завдання аналітичного дослідження.

- вивчення причин змін показників діяльності підприємства;

Оскільки економічні явища обумовлені причинними зв’язками та причинною залежністю, завданням аналітика є розкриття та вивчення цих причин (факторів). При цьому однією із найбільш складних аналітичних задач є відбір основних факторів, які найбільш суттєво вплинули на об’єкт дослідження. Вирішення поставленою задачі є необхідною умовою достовірності та правильності проведення аналізу та його висновків.

- виявлення та вимірювання взаємозв’язку між показниками з ціллю підвищення економічної ефективності господарювання.

Процедурну сторону методології та методики економічного аналізу регулюють його принципи, які формулюють основні вимоги до проведення аналітичного дослідження:

Системний підхід – передбачає вивчення економічних процесів як складних динамічних систем, які включають ряд елементів, певним чином пов’язаних поміж собою. Тому аналітичне дослідження кожного об’єкту слід проводити з урахуванням багатосторонніх зв’язків і взаємообумовленостей окремих елементів системи.

Комплексність – вимагає охвату усіх сторін діяльності та всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства.

Динамічність – передбачає вивчення економічних явищ і процесів в динаміці, в розвитку.

Точність - досягається, по-перше, при використанні достовірною інформації, яка реально відображає об’єктивну дійсність, по-друге, необхідне підтвердження аналітичних висновків точними розрахунками.

Оперативність – вимагає не простої констатації минулих події та їх оцінки, а передбачає своєчасне проведення аналітичних досліджень для прогнозування господарських подій.

Ефективність – означає, що витрати на проведення економічного аналізу повинні давати багатократний ефект.

Зрозумілість (адекватність тлумачення) – потребує обов’язкового пояснення отриманих результатів дослідження у вигляді відповідних висновків, коментарів.

Дієвість та прогресивність – вимагає від аналітика активного втручання у хід виробництва, своєчасного виявлення його недоліків та вад, з метод їх своєчасного усунення, прийняття оперативних рішень, направлених на підвищення ефективності виробництва.

2. Система показників, які використовуються в економічному аналізі: поняття та класифікація

Всі об’єкти аналізу відображаються в системі економічних показників. Причому, кожне економічне явище або процес визначаються не одним, а комплексом взаємопов’язаних показників. Наприклад, ефективність використання предметів праці характеризують такі показники: рівень матеріаловіддачи, матеріаломісткість, рентабельність, продуктивність праці і інші. У зв’язку з цим, вибір та обґрунтування системи показників для відображення економічних явищ і процесів є важливим методологічним питанням економічного аналізу. Від того, наскільки правильно обрані показники об’єкту дослідження, наскільки повно і точно відображують відібрані показники сутність вивчаємого явища або процесу залежать результати аналізу.

Використання в економічному аналізі великої кількості економічних показників нагально вимагає їх класифікації і систематизації. Найбільш доцільною є класифікація економічних показників за наступними ознаками:

-в залежності від вимірювачів, показники діяльності підприємств підрозділяють на натуральні та вартісні;

Вартісні показники набули в умовах ринкових відносин найбільшого поширення, що пояснюється наявністю товарно-грошових відносин та дією закону вартості в умовах вільного ринку. Найбільш важливими вартісними показниками є показник виробленої (товарної) та реалізованої продукції. Натуральні показники використовують в плановій та обліково-аналітичній практиці усіх підприємств. В промисловості натуральні показники застосовуються для кількісної характеристики випущеної та реалізованої продукції. Вибір відповідних натуральних показників залежить від фізичних якостей продукції.

-в залежності від того, яка сторона явищ або процесів вимірюється економічні показники підрозділяють на кількісні і якісні;

Кількісні показники використовуються для вимірювання абсолютних та відносних величин, які характеризують обсяг виробництва, реалізації продукції, її структуру та інше. Кількісні показники можуть бути виражені в натуральному та вартісному виді. Якісні показники застосовуються для оцінки продукції з точки зору відповідності її встановленим вимогам якості, а також для оцінки економічної ефективності використання трудових, матеріальних та грошових ресурсів.

-в залежності від використання окремих показників або їх співвідношень показники поділяють на абсолютні та відносні.

Відносні показники є похідними від відповідних абсолютних показників. Так, випуск продукції та кількість робітників – це абсолютні показники, а їх співвідношення – виробіток продукції одним робітником – відносний показник.

-в залежності від ступеню синтезу показники підрозділяють на загальні, часткові та питомі.

Перші використовують для загальної характеристики складних економічних явищ і процесів. Часткові показники характеризують окремі сторони, елементи вивчаємих явищ і процесів. Питомі показники використовують для характеристики окремих об’єктів аналізу. Наприклад, загальним показником, який використовується для оцінки ефективності використання предметів праці є матеріаломісткість, частковими показниками є показники ємкості продукції в частині сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інше. Матеріаломісткість окремих видів продукції відноситься до питомих показників.

-в залежності від способу формування показники підрозділяють на нормативні (кошторисні), планові, облікові (фактичні) .

3. Поняття та групування факторів в економічному аналізі

В теорії економічного аналізу широко застосовується поняття факторів. Під факторами в економічному аналізі розуміють рушійні сили або першопричини виникнення і розвитку економічних явищ і процесів. На результати діяльності підприємств впливають численні й різноманітні фактори. Для більш точної оцінки впливу факторів на зміну результативних показників прийнято підрозділяти їх на однорідні групи, тобто класифікувати.

Незважаючи на те, що в теорії економічного аналізу класифікації факторів завжди приділялось достатньо уваги, це питання й досі не має однозначної відповіді. При виборі ознак класифікації факторів та ступенем їх деталізації слід врахувати, що надмірна деталізація факторів не є доцільною, тому що призводить до ускладнення планування, обліку і аналізу. В той же час надмірне укрупнення факторів звужує пошук резервів поліпшення діяльності підприємства та підвищення ефективності виробництва.

Зважаючи на викладені обставини, найбільш доцільною, з нашої точки зору, є наступна класифікація факторів (рис.3.1).

Ознака класифікації	Види (групи) факторів
Ступінь впливу на результати роботи	Основні і другорядні
Місце виникнення	Зовнішні і внутрішні
Ступінь залежності від діяльності фізичних і юридичних осіб	Об’єктивні і суб’єктивні
Час дії	Постійні і тимчасові
Характер впливу	Екстенсивні і інтенсивні
Рівень охоплення	Загальні і специфічні
Внутрішній зміст	Кількісні і якісні
Рівень деталізації	Прості і складні
Рівень підпорядкованності	Першого, другого …п-го порядків
За етапами відтворювального процесу	Виробничі Збутові

Рис.3.1.Класифікація факторів в економічному аналізі.