2.Охарактеризуйте взаємозв’язок економічного аналізу з іншими науками.
3.Що вивчає економічний аналіз?
4.Перелічте об'єкти економічного аналізу.
5.Які задачі стоять перед економічним аналізом на сучасному етапі розвитку народного господарства?
6.Дайте характеристику основних видів економічного аналізу.
Тема 2. Метод, методика та спеціальні прийоми економічного аналізу
План
2.1. Метод та методика економічного аналізу.
2.2. Основні категорії економічного аналізу : фактори, показники, резерви та їх класіфікація.
2.3.Спеціальні прийоми економічного аналізу .
Література : 1. 4, 7, 10, 11, 12, 16, 17.
2.1. Метод та методика економічного аналізу
Метод економічного аналізу це система прийомів та засобів комплексного, взаемопов'язанного і безперервного дослідження господарської діяльності для встановлення існуючих факторів, тенденцій, закономірностей розвитку з метою виявлення можливих резервів поліпшення господарської діяльності та розробки рекомендацій по їх мобілізації.
Метод дослідження реалізується через методику.
Методика економічного аналізу це сукупність аналітичніх засобів та правил дослідження економіки підприємств, підпорядкованіх меті аналізу.
Схема методики економічного аналізу
1.Визначення мети дослідження;
2.Збір і попередня обробка інформації;
3. Аналітичні розрахунки по виявленню впливу факторів на зміни результативних показників з метою виявлення можливих резервів підвищення економічного рівня;
4. Висновки та пропозиції
2.2. Основні категорії економічного аналізу: показники, фактори, резерви та їх класіфікація.
Усі процеси господарської діяльності відображаються показниками
Показники - це числове вимірювання об'єкта чи його економічного змісту
Показники поділяються на:
1. Абсолютні та відносні.
Абсолютні показники - характеризують господарську діяльність в абсолютному вимірі (наприклад, об'єм продукції, затрати на виробництво і т.ін..)
Відносні показники - характеризують співвідношення одних показників до інших (наприклад, продуктивність праці, матеріаловіддача та ін.)
2.Якісні та кількісні
3.Натуральні та стоімостні
Фактори – це активні діючі сили , які призводять до відповідних позитивних або негативних змін в стані об'єкту аналізу
Фактор завжди має не лише величину , а й напрям дії.
Фактори класіфікують згідно з певними ознаками :
1. По моментам виробничого процесу :
· фактори праці ;
· фактори средств праці;
· фактори предметів праці.
2.По характеру дії :
-внутрішні
-зовнішні
Між факторами і кінцевим результативним показником може бути функціональний чи вероятностний зв'язок.
Функціональний зв'язок – передбачає, що зі зміною фактора відповідно змінюєтся результативний показник.
В економічному аналізі для дослідження функціональних зв'язків використовують функціональні моделі.
Резерви це невикористані чи перспективні можливості суб'єкта господарювання по поліпшенню своєї діяльності.
Резерви поділяються на :
1.резерви підвищення випуску продукці;
2.резерви збільшення об'єму реалізації;
3.резерви зниження собівартості продукції.
2.3. Спеціальні прийоми економічного аналізу.
2.3.1. Порівняння та його використання в економічному аналізі.
2.3.2. Статистичні прийоми : группування, середні величини, відносні величини, ряди динамики, індекси.
2.3.3. Балансовий та сальдовий прийоми.
2.3.4. Елімінування , як прийоми розрахунку впливу факторів.
2.3.5. Графічні методи.
2.3.6.Економіко-математичні методи.
2.3.1. Порівняння та його використання в економічному аналізі.
Порівняння це прийом, за допомогою якого предмет (явище) ,що вивчається, характеризується через співвідношення з іншими одноякісними предметами або явищами.
Основними базами порівняння є :
o нормативні показники ;
o дані попередніх періодів;
o середні галузеві показники;
o планові показники;
o показники предових підприємств або міжнародні стандарти.
Головна умова використання прийома порівняння – забезпечення порівнюваності порівняних показників.
Порівнювальність забезпечується через :
· нейтрализацію цінового чинника ( перерахунок показників в однакову оцінку);
· нейтрализація можливих кількісних відмінностей (різні обсяги виробництва)
· нейтрализація відмінностей у структурі;
· використання при порівнянні однакових періодів часу;
· виключення інших відмінностей.
2.3.2. Статистичні прийоми : группування, середні величини, відносні величини, ряди динамики, індекси.
Группування є одним із найпоширеніших прийомів єкономічного аналізу.
Группування - розподіл багатьох одиниць об’єкта спостереження на якісно однорідні групи за певними суттєвими для них ознаками.
Группування уможливлює вивчення тих чи інших економічних явищ у їхньому взаємозв’язку та взаємозалежності, визначення впливу найбільш суттєвих факторів, знаходження тих чи інших закономірностей та тенденцій, які властиві цим явищам та процесам.
Середні величини використовуються в аналізі для узагальнюючої характеристики масових однорідних показників ( середня заробітна плата робітника, середня численність працівників, середня ціна реалізації, тощо.)
Через середні величини характеризують загальний рівень ознаки, що аналізується, коли вона схильна до значних коливань.
Обов'язковою умовою для використання способу середніх величин є якісна однорідність сукупності явищ та факторів, що вивчаються .
- прості арифметичні,
- зважені арифметичні,
- середні хронологічні,
- середні геометричні.
- середні гармонічні,
- середні квадратичні
Найбільш поширені в економічному аналізі відносні величини : % виконання планового завдання, темпи росту та ін.
Відносні величини - величини, що виражають кількісне відношення між соціально –економічними явищами.
За формою відносні величини поділяються на коефіцієнти, відсотки, індекси.
Для аналізу зміни економічних явищ і процесів за певний період широко використовуються ряди динаміки.
Ряд динаміки - часова послідовність значень економічних показників.
Це хронологічні, або часові ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи іншого економічного явища.
Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.
Для досягнення необхідного ступеня вирогідності, показники повинні бути обчислені за єдиною методикою, охоплювати ту саму сукупність об'єктів і єдиний часовий інтервал. Побудовані в такий спосіб динамічні ряди дозволяють застосувати до них відповідні методи математичної статистики. Якщо динамічний ряд, побудований на основі якого-небудь процесу , представити в системі координат, можна одержати криву, функції якої досить точно відображають динаміку даного процесу. Із цією метою найчастіше використовуються парабола, експонента, гіпербола, логістична функція й т.і. Розробка динамічного ряду на основі функцій використовується, як правило, у прогнозуванні.
Простим, але ефективним методом вивчення економічних процесів є індексний, що дозволяє бачити темпи й тенденції розвитку. Для цього можуть використовуватися базисні і ланцюгові індекси.
2.3.3. Балансовий та сальдовий прийоми.
Балансовий прийом використовується для перевірки правильності та повноти розрахунку впливу окремих факторів на зміни результативного показника.
Балансовий прийом - зіставлення взаємопов'язаних показників господарської діяльності
Наприклад :
баланс товарної продукції = залишки готової продукції на початок року + вироблено продукції за рік – залишки готової продукції на кінець року
Сальдовий прийом - різновид балансового прийому. Цим прийомом визначають величину одного фактора, коли відомий вплив усіх інших факторів.
2.3.4. Елімінування , як прийоми розрахунку впливу факторів.
Якщо взаємозв'язок між результативним показником та факторами, що його визначають, має функціональний характер, в аналітичний практиці викоростовують прийоми елімінування.
Наприклад:
Обсяг товарної продукції = кількість випущеної продукції х ціна одиниці пр.
Обсяг товарної продукції= матеріальні витрати х матеріаловіддачу
Елімінування - усунення, виключення впливу всіх, крім одного , факторів на величину результативного показника
В аналітичній практиці широко застосовують такі прийоми елімінування :
- спосіб ланцюгових підстановок;
- спосіб абсолютних різниць;
- спосіб відносних різниць.
Спосіб ланцюгових підстановок полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника за допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді
Факторна модель : У = х1 х2 х3
Таблиця 1
Схема виявлення величини впливу факторів на результативний показник способом ланцюгових підстановок
| № підстановки | параметри | ||||
| Х1 | Х2 | Х3 | Результативний показник | Вплив фактора | |
| 0 | х1(б) | х2(б) | х3(б) | У(б) | - |
| 1 | х1(ф) | х2(б) | х3(б) | У(1) | У(1) –У(б) |
| 2 | х1(ф) | х2(ф) | х3(б) | У(2) | У(2) –У(1) |
| 3 | х1(ф) | х2(ф) | х3(ф) | У(ф) | У(ф)- У(2) |
Порівняння величини результативного показника до та після заміни рівня показника нейтралізує (елімінує) вплив усіх інших факторів , крім одного , та уможливлює визначення впливу змінного фактора на нього.
Підстановок буде стільки, скільки факторів у моделі.
Спосіб абсолютних різниць - вплив факторів розраховується множенням абсолютного відхилення досліджуваного фактора на базісне значення факторів, розміщених праворуч від нього у факторній моделі , і на фактичну величину факторів,розміщених ліворуч від нього.