Економічний аналіз на основі звітності підприємства (стр. 3 из 4)
2. За практикою контролю, планування та управління: нормовані та ненормовані оборотні кошти.
3. За джерелом формування оборотного капіталу: власний і позичковий оборотний капітал.
4. За ліквідністю: найбільш ліквідні активи, активи, що швидко реалізуються, активи, що реалізуються повільно, активи, що важко реалізуються.
5. За рівнем ризику вкладення капіталу: оборотний капітал з мінімальним. Невеликим, середнім та високим ризиком вкладення.
6. За матеріально-майновим станом: предмети праці, готова продукція. Товари. Гроші і кошти в розрахунках.
Основні джерела формування оборотних коштів:
1. Власні джерела: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, що вкладається, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, цільове фінансування.
2. Позичкові кошти: довгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов’язання, короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями.
3. Додатково залучені джерела: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов’язання щодо отриманих авансів, розрахунків з бюджетом, позабюджетних платежів, розрахунки зі страхування, з оплати праці, з учасниками, за іншими поточними зобов’язаннями, резерви сумнівних боргів, благодійні та інші надходження.
Фінансовий стан підприємства залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші. Найважливіші показники господарської діяльності підприємства – прибуток і обсяг реалізованої продукції – безпосередньо залежать від швидкості обертання оборотних коштів.
Прискорення обертання оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства. Слід наголосити, що робота за умов ринку і повної господарської самостійності не скасовує необхідності планування (нормування) оборотних коштів. Обов’язковість використання нормативів, установлених вищою за рівнем організацією, залежить від їх економічної доцільності.
2.1 Загальний аналіз оборотності
Для обґрунтування оцінки стану оборотних коштів аналізують передовсім їхню динаміку, бо балансові залишки оборотних коштів на кінець року, як правило, є нижчими ніж на певні поточні дати, оскільки перед складанням кінцевого балансу перевіряється його реальність з допомогою проведення інвентаризації, результатом якої є, як правило, списання різних витрат, не виявлених протягом року.
Треба зважати й на те, що за умов перехідного періоду на оборотні кошти і в цілому на весь фінансовий стан підприємства можуть впливати виробничі стосунки між підприємствами акціонерної форми власності і суто приватними підприємствами.
Аналізуючи стан оборотних коштів за умов ринкової економіки, необхідно розглядати всі конкретні причини, виявляти ті, що негативно впливають на стан цих коштів і розробляти конкретні заходи для усунення таких причин.
В процесі цього аналізу виявляється наскільки швидко засоби, вкладені в активи, обертаються в процесі діяльності підприємства. Для проведення аналізу оборотності активів використовуються основні фінансові показники. Розрахуємо їх за звітний період.
Коефіцієнт оборотності всіх використовуваних активів:
. Знайдемо 
: 
Період оборотності активів:
.Коефіцієнт оборотності оборотних активів:
. Знайдемо 
: 
Період оборотності оборотних активів:
Коефіцієнт оборотності грошових засобів:
. Знайдемо : 
Період оборотності грошових коштів:
2.2 Аналіз оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості
Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.
Джерело аналізу – баланс підприємства: для внутрішнього аналізу застосовуються також дані аналітичного обліку.
Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті «Дебіторська заборгованість за товари роботи послуги», яка має найбільш питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.
Регулярне ведення налізу дебіторської заборгованості дає змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів для усунення простроченої заборгованості. Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Якщо порівняти показники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо того, поліпшився чи погіршав стан розрахунків з покупцями проти минулого року. Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості.
Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди загрожує фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових джерел фінансування.
Значна питома вага в складі джерел коштів підприємства, як відомо, належить позичковим коштам, у тому числі й кредиторській заборгованості. Тому необхідно вивчати та аналізувати поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз із дебіторською заборгованістю.
Передовсім треба перевірити достовірність інформації щодо видів і строків кредиторської заборгованості. Для цього користуються прямим підтвердженням контрагентів, вивченням контрактів і договорів, особистими бесідами з працівниками, які мають інформацію про борги і зобов’язання підприємства.
У процесі аналізу необхідно дати оцінку умов заборгованості, звернути увагу на строки, обмеження використання ресурсів, можливості залучення додаткових джерел фінансування.
Як правило, основною причиною змін структури кредиторської заборгованості є взаємні неплатежі. Це може підтвердити порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.
Аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду передбачає також її порівняльний аналіз. Результатом такого аналізу може бути виявлення збільшення або зменшення дебіторської або кредиторської заборгованості.
Як збільшення, так і зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства.
У процесі виробничої діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську.
Аналізуючи дані дебіторської і кредиторської заборгованості необхідно вивчити причини виникнення кожного виду заборгованості, виходячи з конкретної виробничої ситуації на підприємстві.
Розрахуємо показники оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості за звітний період:
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:
знайдемо 
: 
Період оборотності:
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:
знайдемо 
: 
Період оборотності кредиторської заборгованості:
Частка дебіторської заборгованості в загальній сумі активів підприємства:
– на початок періоду:
– на кінець періоду:
Частка дебіторської заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості:
