2. Доходи від активів, що перебувають у власності сімейних господарств. Це джерело, на відміну від доходів зароблених живою працею, можна назвати доходом від уречевленої праці.
3. Доходи від трансфертних платежів з державного бюджету та різних позабюджетних цільових фондів: пенсії, стипендії, допомого по безробіттю, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, з народженням і вихованням дітей та ін. Це джерело доходів може провокувати відчутні суперечності в суспільстві: що вищі трансфертні доходи однієї групи населення, то більшими будуть вилучення доходів у іншої групи населення, насамперед, доходів від живої праці та від продажу активів.
4. Інші доходи, як самостійне джерело, включає надходження коштів сімейним господарствам, що не віднесені до жодного з попередніх джерел. Це одержання позичок (у банках та ін. кредитних установах), страхові виплати, виграші в лотереї тощо
2. Аналіз доходів населення в Полтавській області
Зміна соціально-економічної ситуації, викликаної безробіттям, інфляцією, супроводжується посиленням диференціації населення за основними соціально-економічними показниками: оплатою праці, грошовими збереженнями, структурою споживання. Ці показники впливають на формування середньодушових грошових доходів і витрат.
Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника (по підприємствах з кількістю працівників 10 і більше осіб) у І кварталі 2010р. становила 1926 грн., що в 2,18 разів більше прожиткового мінімуму для працездатних осіб (884 грн.), а в І кварталі 2009 році вона становила 1733 грн., що у 2,33 рази більше прожиткового мінімуму для працездатних осіб (675 грн). Таким чином, номінальна заробітна плата порівняно з відповідним періодом 2009р. збільшилась на 12,5%. Середній розмір оплати праці в усіх містах та районах був вищим за прожитковий мінімум для працездатної особи
Середня заробітна плата Полтавської області складає більше ніж 94 % від середньої по Україні та серед 27 регіонів займає 9 місце.
В економіці області залишається значною диференціація рівнів оплати праці серед видів економічної діяльності. Серед видів економічної діяльності першість за рівнем заробітної плати утримують працівники фінансових установ (2869 грн.), промисловості (2438 грн.), будівництва (2396 грн.), транспорту та зв’язку (2110 грн.), державного управління (2027 грн.), де заробітна плата перевищувала середній показник по області у 1,1—1,5 раза. Найменш оплачуваними залишаються працівники рибальства, рибництва, готелів та ресторанів, сільського господарства, мисливства та пов’язаних з ними послуг, надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльності у сфері культури та спорту, оплата праці яких не перевищувала 68 % середнього рівня по області.
У структурі доходів населення Полтавської області найбільшу частку у І кварталі 2010 року займала заробітна плата (2784 млн. грн., що на 12,5% більше І кварталу 2009р), далі - соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти (2916 млн. грн., що на 12,2 % більше І кварталу 2009р), прибуток та змішаний доход (690 млн. грн., що на 17,9% більше І кварталу 2009р).
Закріпилась стійка тенденція зростання номінальних та реальних доходів населення. Реальний наявний доход І кварталу 2010р. збільшився відповідно до І кварталу 2009р. на 2,9%.
Сума заборгованості із виплати заробітної плати у 2010 р. становить 34945 тис. грн, а у 2009 р. – 23577 тис. грн., тобто заборгованість із виплати заробітної плати у 2010 р. збільшилась на 48,2% порівняно із 2009 р.
Таблиця 2 Динаміка середньомісячної реальної заробітної плати в Полтавській області за січень-вересень 2010 р.
| Реальна заробітна плата, у % до | |||
| відповідного періоду попереднього року | попереднього місяця | ||
| 2010 по місяцях | |||
| Січень | 109,9 | 90,4 | |
| Лютий | 107,7 | 98,5 | |
| Березень | 108,8 | 105,8 | |
| Квітень | 109,1 | 98,5 | |
| Травень | 110,5 | 106,1 | |
| Червень | 112,1 | 109,8 | |
| Липень | 113,0 | 100,9 | |
| Серпень | 113,3 | 94,0 | |
| Вересень | 113,5 | 100,9 | |
Незважаючи на позитивну динаміку доходів від трудової діяльності, їх рівень залишається низьким.
Основні проблеми:
- наявність заборгованості із виплати заробітної плати;
- низький рівень оплати в окремих галузях;
- значний податковий тиск на фонд оплати праці;
- монополізм та відсутність здорової конкуренції в окремих видах економічної діяльності;
- відсутність тісної взаємодії профспілкових організацій та організацій роботодавців щодо своєчасного та позитивного вирішення проблем оплати праці;
- збитковість підприємств-боржників, їх високий рівень кредиторської і дебіторської заборгованості, неефективність процедур санації та банкрутства.
- залишається значний прошарок працівників, зайнятих у галузі колективних та громадських послуг, сільському господарстві та освіті з низьким рівнем заробітної плати;
- значний податковий «тиск» на фонд оплати праці роботодавців;
- тінізація заробітної плати;
- суттєво деформує і підриває фінансову базу пенсійної системи глибока й затяжна демографічна криза;
-не повністю сплачують страхові внески багато громадян, які займаються підприємництвом, особливо ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Їх питома вага в загальній кількості взятих на облік платників страхових внесків досягає 51,0 %, але надходження до Пенсійного фонду ледве перевищують 29%;
- за даними персоніфікованого обліку в області 24,2% осіб, працюючих по найму (неповний робочий день), отримують заробітну плату нижче мінімального.
Усі ці проблеми потребують нагального вирішення на державному рівні.
3. Пропозиції щодо збільшення рівня доходів населення Полтавської області
Основними завданнями щодо вирішення проблеми низького рівня доходів населення Полтавської області є наступне:
- забезпечення погашення заборгованості із виплати заробітної плати та недопущення її виникнення;
- сприяти систематичному розгляд стану виплати заробітної плати та погашення заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах, установах, організаціях району на засіданнях комісії з питань забезпечення своєчасності та повноти сплати податків та погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат;
- сприяти проведенню атестації робочих місць за умовами праці та наданням пільг і компенсацій за результатами атестації працюючим у шкідливих умовах праці.
- сприяти укладанню колективних договорів на підприємствах, установах, організаціях різних форм власності, а також приведення їх положень у відповідність із законодавством та нормами Генеральної Угоди та положень Угоди між обласною радою, радою сільгосптоваровиробників, радою підприємців області;
- забезпечення підвищення рівня оплати праці працівників бюджетної сфери на основі єдиної тарифної сітки;
- забезпечення дотримання державних гарантій в оплаті праці всіма суб’єктами господарювання.
Державний механізм регулювання доходів населення має включати удосконалення законодавчо-правового, економічного, соціально-політичного, адміністративно-організаційного та фінансового елементів його реалізації.
1. Необхідно провести реорганізацію системи оплати праці шляхом заміни тарифно-кваліфікаційних ставок (сіток) новою системою, яка включає меншу кількість розрядів і вимагає від працівників високої професійної мобільності.
2. Удосконалити систему заробітної плати у бюджетних галузях шляхом наближення до конкретного характеру інтелектуальної праці з врахуванням норм і механізмів регулювання трудових відносин. Мається на увазі впровадження у бюджетних галузях більш високих ставок і окладів, розширення міжпосадової диференціації заробітної плати між рядовими та провідними спеціалістами з метою максимально можливого використання трудового потенціалу працівників бюджетних установ і організацій.
3. Поетапно здійснити підвищення заробітної плати з одночасними змінами системи оподаткування, механізму ресурсозбереження на виробництві, реформуванням інших складових механізму господарювання.
4. Питання податкових ставок щодо прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) повинно розглядатися у комплексі з питаннями реформування оплати праці. Підвищення рівня номінальної та реальної заробітної плати в умовах фінансової стабілізації економіки необхідно забезпечувати через встановлення економічно та соціально обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати з поетапним наближенням її розміру до прожиткового мінімуму, удосконалення механізму оподаткування заробітної плати та інших доходів громадян шляхом встановлення оптимальних ставок оподаткування залежно від розміру доходу та недопущення будь-яких проявів дискримінації – забезпечення однакового підходу до громадян при визначенні податкових зобов'язань, а також додержання соціальної справедливості.
Література
1. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», Закон України «Про оплату праці», Закон України «Про Державний бюджет України», Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» Cайт Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua
2. Головне управління статистики у Полтавській області http://www.poltavastat.gov.ua/
3. Державний комітет статистики http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2001. - 158 с.
5. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. За ред. Гриньова В.М., Шульга Г.Ю .:Київ 2010
6. Полтавщина 9-та в Україні по рівню зарплати. Інтернет-видання «Полтавщина» новини економіки та бізнесу http://www.poltava.pl.ua/news/2865/