2. Експортна спеціалізація, її показники
До основних показників рівня міжнародної спеціалізації галузі ставляться коефіцієнт спеціалізації галузі щодо експортної спеціалізації (КОЭС) і експортна квота у виробництві галузі. КОЭС визначається по формулі До = Эо/Эм, де Эо – питома вага товару (сукупності товарів галузі) в експорті країни; Эм - питома вага товару (товарів-аналогів) у світовому експорті. Експортна квота свідчить про те, у якому ступені національна промисловість, окремі її галузі орієнтуються на зовнішні ринки, і одночасно показує міру відірваності останніх від національного ринку. Збільшення експортної квоти у виробництві свідчить про інтенсифікацію міжнародних зв'язків промисловості в одному напрямку - до іноземних споживачів і про підвищення конкурентоспроможності международно-спеціалізованої продукції.
3. Реструктуризація основного капіталу
Якщо зупинитися на формувані приватної власності і подивитися, як іде процес нагромадження капіталу, то ми побачимо, що в приватній власності цей процес відбувається не за рахунок капіталізації прибутків і зростання цих прибутків, а за рахунок власне процесу приватизації. Тобто відсутній ефект дійсного економічного розвитку, ефект заміщення основного капіталу, а без сербозної реструктуризації і поновлення основного капіталу досягнення економічного розвитку не є можливим.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 30
1. Поняття ринку робочої сили
У сучаснiй економiчнiй лiтературi неможливо знайти однозначне трактування поняття ринку працi, як i ринку взагалi. Зауважимо, що існують близькi за значенням поняття «ринок працi», «ринок робочої сили», «ринок трудових ресурсiв», «ринок зайнятості. Відповідно до цієї думки поняття «ринок робочої сили» дещо ширше, тому що воно охоплює вiдносини не тiльки щодо зайнятих, а й щодо незайнятих членiв суспiльства, якi активно шукають роботу, тобто охоплює зайнятих і безробiтних. Поняття «ринок трудових ресурсів» уявляється ще більш широким, тому що характеризує трудові ресурси суспільства. Отже, згідно з цією думкою, ринок робочої сили розширює горизонти соцiально-трудових вiдносин до масштабiв економiчно активного населення i в вузькому розумiннi поняття «ринок робочої сили» можна використовувати для характеристики вiдносин стосовно безробiтних. Короткий аналiз визначень ринку працi або ринку робочої сили показав, що в рiзних формулюваннях виокремлюються такi його аспекти: охоплення стадiй процесу вiдтворення робочої сили; узгодження попиту i пропозицiї робочої сили; державний характер регулювання ринку працi; характер вiдносин і механiзм взаємодiї мiж роботодавцями та найманими працiвниками.
2. Актуальні проблеми економічної безпеки України
Серед найважливіших проблем, які повинна вирішити сьогодні наука і практика, особливе місце посідає проблема забезпечення економічної безпеки України. Ця проблема загострюється у зв'язку із інтеграцією України у світову економічну систему та відкриттям національного ринку для іноземних виробників товарів. В умовах ринкової економіки ціноутворення в зовнішній торгівлі, також як і на внутрішньому ринку, здійснюється під впливом конкретної ринкової ситуації. Світові ринки, зазвичай, характеризуються наявністю декількох великих компаній виробників-постачальників, що володіють значними сегментами ринку, повністю або практично повністю забезпечують поставку товарів на світовий ринок. Між фірмами й країнами-імпортерами, як правило, існують угоди про співробітництво, найчастіше фірми мають ексклюзивні права на покупку стратегічно необхідної сировини, вкладають величезні кошти в рекламні заходи. Важливу роль у плані збереження компаніями статус-кво грають не афішовані для широкої публіки неофіційні домовленості основних конкурентів. У ході спеціальних переговорів досягаються угоди про фіксування цін, про розділ ринків збуту, про обсяги виробництва
3. Роль перехідної економіки у розвитку ринку технологій
Проте, з огляду на системну кризу, необхідна нова якість НТП. Така нова якість може бути досягнута як соціально-економічне замовлення НТП у перехідній економіці — розвиток науки і технологій як засобу для зростання соціально-економічної ефективності, тобто розвиток людини зі скороченням матеріальних витрат. Не менш важливо забезпечити гуманітарний розвиток за такими сферами: педагогіка, медицина, культура, охорона природи; соціальні інновації — створення нових сфер соціально-економічної організації суспільства; науково-технологічні інновації та їх впровадження.