В червні 1948 р. були відмінені всі приписи, якими регулювалися ціни, і здійснено перехід до вільних цін. Підприємці та профспілки домовилися щодо доречних цін на товари.
Вихід на новий рівень цін, нове співвідношення попиту і пропозиції створили умови для нормальної дії ринкового механізму. Виробництво почало швидко відроджуватись. За другу половину 1948 р. промислове виробництво зросло приблизно на 50%, У І півріччі 1950 р. індекс промислової продукції складав 99,7 (у 1936 р. - 100), у ІІ-му півріччі -127,7. Завдяки налагодженню дії ринкового механізму та механізму відтворення промислове виробництво Західної Німеччини було відбудоване практично за два роки. [3, c.76]
Положення в економіці України дуже подібне до того стану речей, який існував в економіці Західної Німеччини у 1947 р. Промислова продукція в Україні в 1998 р. в порівнянні з дореформеним рівнем складає 49%, розірваний спільний економічний простір: у нас - внаслідок дезінтеграції СРСР, в Західній Німеччині - внаслідок поділу рейху на зони окупації, передачі частини території Польщі та СРСР.
Але причини порушення дії ринкового механізму та механізму відтворення в Західній Німеччині та в Україні різні. В Західній Німеччині це було наслідком надлишку грошей при заморожених цінах. В Україні це сталося внаслідок завищення курсу гривні у умовах введення внутрішньої конвертованості валюти та лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків. Занадто дешевий імпорт привів до встановлення таких цін на нашому внутрішньому ринку, за яких виробництво в основній своїй масі стало збитковим.
Тому й заходи по відновленню нормальної дії ринкового механізму та механізму відтворення в Україні повинні бути іншими, ніж в Західній Німеччині у 1948 році.
Економіка України має певну матеріально-технічну базу (МТБ), яку не вдасться замінити в короткі строки на більш сучасну. Ця МТБ обумовлює певні, національні витрати виробництва товарів. Нормально функціонувати вона зможе, якщо ціни базуватимуться на національних витратах виробництва.
Вивести ціни внутрішнього ринку на рівень національних витрат виробництва можливо двома способами. Перший - піти на інфляцію. Емісія грошей створить умови для зміни цін, виходу їх на рівень національних витрат. Другий - провести реформу цін разовим актом держави.
В першому випадку для відбудови економіки буде потрібно щонайменше 15 років. В другому випадку економіку можна буде відбудувати в значно коротші строки, уникнути наслідків довгорічної інфляції. Можна буде швидко вирішити ті проблеми, які при теперішньому стані економіки вирішити неможливо або ж вирішення яких вимагає значних жертв з боку населення: провести реформу пенсійної та податкової систем, системи соціального захисту та ін.
Щоб визначити сьогодні ціни, які матимуть в основі національні витрати виробництва, треба буде:
1. виходячи з наявних виробничих потужностей, робочої сили та сировини, визначити можливий обсяг вітчизняного виробництва і, зокрема, величину фонду споживання;
2. відновити попит, провівши реформу розподілу: пенсійної системи, оподаткування, соціального захисту, зарплати, виходячи з можливого обсягу фонду споживання. Відновити внески населення в ощадкасах, щоб створити достатній попит на товари тривалого користування;
3. з врахуванням змін в розподілі визначити національні витрати виробництва й на цій основні встановити ціни внутрішнього ринку;
4. виходячи з нових цін внутрішнього ринку, встановити нову систему захисту вітчизняного виробника: курс гривні, застосування квот та ліцензій, розмір мита по товарах;
5. наділити підприємства коштами, необхідними для ведення виробництва в зрослих обсягах.
Реформа цін і розподілу усуває ті перешкоди, які на протязі років заважали відбудові економіки: масову збитковість виробництва, порушення паритету цін, недостатність попиту, нестачу коштів у підприємств, надмірні податки.
Швидка відбудова економіки дає можливість підвищити життєвий рівень населення і зняти соціальну напругу. 3'являється можливість набагато збільшити фонд нагромадження і за рахунок цього значно успішніше провести реальне реформування економіки: її структурну перебудову, розвиток експортного потенціалу, конкурентного середовища, реконструкцію підприємств.
Швидше буде завершений процес реформування економіки, переходу до ринкового її регулювання. Ціни будуть виведені на рівень національних витрат виробництва, що забезпечить нормальне відтворення на переважній більшості підприємств. Попит буде відповідати пропозиції товарів та послуг, що дозволить уникнути інфляції. Будуть приведені у відповідність доходи і видатки бюджету.
Висновки
Отже, після дослідження теми: «Кейнсіанський варіант виходу з кризи. «Новий курс» Ф.Д.Рузвельта та можливості його застосування в Україні», можна зробити наступні висновки:
1. Розвиток сучасної макроекономічної теорії часто пов’язують з одного боку з іменем Джона Мейнарда Кейнса, а з іншого боку з періодом – великої депресії, що вразила економіку та ряд європейських країн та США в повоєнні роки. Осмислення уроків великої депресії зумовило появу кейнсіанства та макроекономічної теорії втручання держави в економіку через реалізацію фіскальної політики, що мала забезпечувати порівняно рівномірний розвиток з мінімальним відхиленням від лінії тренда.
2. Чільне місце Кейнс у стимулюванні економіки відводив бюджетній політиці «великих» витрат, допускаючи для збільшення державних місць інвестицій, фінансування громадських робіт створення нових робочих місць та здешевлення кредитів, помірний дефіцит державного бюджету та приріст грошової маси, оскільки дефіцит державного бюджету та приріст грошової маси, на його думку подвоєння маси грошей не призведе до подвоєння цін, а збільшення зайнятості, навіть за рахунок дефіцитного фінансування, сприятиме збільшенню доходу країни та державному регулюванню норми відсотка.
3. Джон Кейнс пропонує впливати на попит за допомогою кредитно-грошової і бюджетної політики. Кредитно-грошова політика спрямована на зниження відсоткової ставки.
4. Крім того, варіюючи податкові ставки і податкові пільги, держава може впливати на розміри і потоки капіталовкладень, на фонд споживання, на рівень цін. Але, і можливий дефіцит державного бюджету, оскільки пов'язаний з таким явищем, як інфляція, робить непривабливою ліквідну форму заощаджень і сприяє перетворенню їх на інвестиції.
5. Кейнсіанський підхід був застосований адміністрацією Франкліна Делана Рузвельта при реалізації "Нового курсу", так званої системи заходів для подолання економічної кризи 1929-1933 рр.
6. Суть «Нового курсу», перш за все полягала у послідовності проведення економічних реформ, зокрема американський уряд здійснив ряд наступних заходів. В першу чергу, для того, щоб якось налагодити банківську систему. На початку березня 1933 року банки припинили функціонувати. Рузвельт був змушений оголосити надзвичайне становище і зачинити банки на так звані «банківські канікули».
7. Банківська реформа - це не єдиний захід, який був проведений під час економічної кризи. Під час кризової ситуації існувала також ще й проблема соціального захисту. Наступним кроком адміністрації Ф.Д. Рузвельта, було здійснено фінансування у розмірі 500 млн. дол., яке було спрямоване на допомогу та підтримку безробітних.
8. Золотий вміст долара було зменшено на 41%. Це сприяло скороченню імпорту і збільшенню експорту, а в підсумку - зростанню попиту на товари виробництва США.
9. Аналізуючи досвід зарубіжних країн, наслідки по застосуванню саме кейнсіанської моделі, має певні протиріччя. Зокрема, на прикладі Болгарії, де була спроба збільшити попит, підвищивши пенсії та мінімальну зарплату за рахунок емісії грошей привела в до вкрай негативних наслідків.
10. Реформа цін і розподілу усуває ті перешкоди, які на протязі років заважали відбудові економіки: масову збитковість виробництва, порушення паритету цін, недостатність попиту, нестачу коштів у підприємств, надмірні податки.
11. Швидка відбудова економіки дає можливість підвищити життєвий рівень населення і зняти соціальну напругу. 3'являється можливість набагато збільшити фонд нагромадження і за рахунок цього значно успішніше провести реальне реформування економіки: її структурну перебудову, розвиток експортного потенціалу, конкурентного середовища, реконструкцію підприємств.
Список використаної літератури та інформаційних джерел
1. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання. – Київ: Ін-т екон. прогнозув., 2000.
2. Економіка України: десять років реформ // За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. – Львів, 2005. – 495 с.
3. Зарембо Ю.Г. Економічна реформа в Україні: передумова, концепція, проблеми. – Рівне: РДТУ, 2001. – 124 с.
4. Чистов С.М., Никифоров А.Є, Куценко Т.Ф., та ін. Державне регулювання економіки. Друге видання. – Київ: КНЕУ, 2004 р.
5. http://www.bank.gov.ua
6. http://kmu.gov.ua