Відомо, що гранична схильність до споживання відображує відношення між зміною споживання та зміною наявного доходу приватної економіки. Аналогічно має визначатися і гранична схильність до імпорту. При цьому врахуємо, що в умовах існування держави і податків наявний дохід домогосподарств дорівнює (Y – Т) або Y(1 – t). Звідси гранична схильність до імпорту має визначатися за формулою:
(4)де іm - гранична схильність до імпорту.
Оскільки споживання імпортних товарів і послуг зменшує внутрішнє споживання порівняно із сукупним споживанням, то і гранична схильність до імпорту зменшує граничну схильність до внутрішнього споживання порівняно із граничною схильністю до сукупного споживання:
(5)де сd - гранична схильність до внутрішнього споживання.
Звідси випливає функція споживання у відкритій економіці:
(6)Порівнюючи функцію споживання у відкритій економіці (6) із функцією споживання у змішаній закритій економіці, зазначимо, що їх спільним елементом є дохід. Відмінність між цими функціями полягає в тому, що гранична схильність до внутрішнього споживання з доходу у відкритій економіці менша, ніж у змішаній закритій економіці, тобто
(c – іm) (1 – t) < с (1 – t).
Це означає, що за даного рівня доходу внутрішнє споживання домогосподарств у відкритій економіці є меншим, ніж у закритій.
Тепер звернемося до моделі економічної рівноваги за методом «вилучення-ін’єкції». У змішаній закритій економіці економічна рівновага за цим методом визначається як тотожність між сумою приватних заощаджень і чистих податків з одного боку, та сумою приватних інвестицій і державних закупівель - з іншого, тобто S + T = I + G. Після врахування решти світу вилучення доповнюються імпортом (IM), а ін’єкції - експортом (EX). Тому економічна рівновага у відкритій економіці визначається як тотожність між сумою всіх вилучень і сумою всіх ін’єкцій:
(7)Розмежуємо внутрішню економіку і сектор решти світу (зовнішній сектор):
(8)Врахуємо, що G = Cg + Ig. Звідси рівняння (15.8) можна модифікувати таким чином:
(9)У рівнянні (9) вираз (S + T – Cg) відображує національні заощадження, а вираз (I + Ig) - це національні інвестиції. Отже, економічна рівновага у відкритій економіці визначається тотожністю між сальдо балансу національні заощадження - національні інвестиції (ліва частина рівняння) і чистим експортом (права частина рівняння). Якщо в країні виникає дефіцит національних заощаджень, тобто
(S + T – Cg) < (I + Ig),
то чистий експорт є від’ємною величиною, а перевищення імпорту над експортом фінансується іноземцями. Це означає, що країна є чистим дебітором (чистим позичальником). Якщо, навпаки, в країні виникає надлишок національних заощаджень, тобто
(S + T – Cg) > (I + Ig),
то чистий експорт є додатною величиною, а перевищення експорту над імпортом використовується для фінансування іноземців. Це означає, що країна є чистим кредитором.
Література
1. Хорошківський В. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями. - К.: Інтелект, 2002. - 424 с.
2. Стігліц Дж. Економіка державного сектора. - К.: Основи, 1998. - 854 с.
3. Тарасевич Л. С. Макроэкономика. - М.: Юрайт-Издат, 2003. -650 с.
4. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні / За ред. Б. Є. Кваснюка. - К. - Х.: Форт, 2003. - 423 с.
5. Манків Г. Макроекономіка. - К.: Основи, 2000. - 588 с.