3. об'єктивність інформації;
4. єдність інформації із різних джерел;
5. усунення дублювання в первинній інформації;
6. своєчасність одержання, обробки інформації для забезпечення прийняття управлінських рішень в оперативному управлінні;
7. широке використання ЕОМ для обробки первинної інформації для одержання систематизованих даних;
8. можливе обмеження обсягу первинної інформації і підвищення коефіцієнту її використання.
Джерела інформації економічного аналізу підрозділяються на облікові і позаоблікові. До облікових джерел відносяться:
а) бухгалтерський облік і звітність;
б) статистичний облік і звітність;
в) оперативний облік і звітність;
г) вибіркові облікові дані.
У бухгалтерському обліку і звітності знаходять найбільш повне відображення й узагальнення господарські засоби і господарські операції.
Статистичний облік і звітність, які відображають сукупність масових явищ і процесів, що виявляють певні економічні закономірності, служать важливим джерелом аналізу.
Оперативний облік і звітність забезпечують швидке одержання відповідної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень щодо регулювання господарської діяльності.
Вибіркові облікові дані необхідні для поглибленого вивчення певних питань діяльності підприємства.
До позаоблікових джерел відносяться наступні:
а) матеріали внутрішнього і зовнішнього аудита;
б) матеріали лабораторного контролю;
в) матеріали перевірок податковою службою;
г) матеріали виробничих нарад;
д) матеріали зборів трудових колективів;
е) матеріали засобів масової інформації;
ж) матеріали, отримані в результаті особистих контактів з виконавцями;
з) інформація, одержана від споживачів продукції.
Необхідність підвищення наукового рівня економічного аналізу в сучасних умовах передбачає широке застосування нормативів, які розподіляються на:
1. нормативи використання матеріальних ресурсів;
2. нормативи витрат праці, що дозволяють визначити чисельність працівників, кількість робочих місць і т. ін. Це норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності;
3. нормативи організації виробництва, наприклад, нормативи тривалості виробничого циклу, запасів;
4. нормативи формування і використання фінансових ресурсів. До них можна віднести податки, що визначають взаємовідношення підприємства з бюджетом, тарифи відрахувань на соціальні цілі, норми амортизації, нормативи оборотних засобів;
5. соціальні нормативи.
Науково обґрунтовані нормативи необхідні для оцінки виконання бізнес-плану, обґрунтування і вибору оптимальних планових рішень.
Для більш глибокої оцінки діяльності підприємства використовуються джерела внутрішньогалузевої інформації – дані інших підприємств. Їхнє використання дає можливість здійснити міжгосподарський аналіз, оцінити конкурентоспроможність підприємства і продукції.
Література
1. Баканов М. Теория экономического анализа: Учебник. (4-е изд.). М.: ФиС, 2000. – 416 с.
2. Грищенко О.В. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2000
3. Гутника В.П. Анализ экономических систем. Изд-во: ЭКОНОМИКА, 2006. – 338 с.
4. Економічний аналіз господарської діяльності. / Іващенко В.І., Болюх М.А., – К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001. – 204 с.
5. Маркин Ю.П. Экономический анализ: Учебное пособие. Омега-Л, 2009. – 450 с.