ТЕМА: МЕТОДИ ПРОЕКТУВАННЯ ТРУДОВИХ ПРОЦЕСІВ
1. Класифікація трудових процесів
В умовах ринку й конкуренції велике значення для кожного підприємства має зниження витрат виробництва, і одержання за рахунок цього більшого прибутку. Важливим напрямком зниження витрат на виробництво є вдосконалювання трудових процесів.
При виготовленні продукції сировина, матеріали й напівфабрикати перетворюються в готовий виріб. У кожному виробничому процесі завжди беруть участь три елементи: знаряддя виробництва, предмет праці й робоча сила. Сукупність взаємозалежних трудових і природних процесів, спрямованих на виготовлення продукції, називається виробничим процесом. Будь-який виробничий процес складається з однорідних і закінчених у технологічному від носінні часткових процесів (стадії, фази). Наприклад, у машинобудуванні такими фазами є заготівля, обробка, складання, контроль якості й випробування продукції. Відповідно до цих фаз утворяться цехи й ділянки на підприємстві. Отже, виробничий процес включає: технологічний процес, природний, транспортний, процес контролю й випробування готового виробу.
Будь-який виробничий процес можна розглядати як би із двох сторін. З одного боку, це зміни предмета праці (технологічний процес), а з іншого боку - сукупність дій робітника, необхідних для здійснення цих змін (трудовий процес). Тривалість виробничого процесу залежить як від рівня технологічного процесу, так і від рівня вдосконалювання трудового процесу. При цьому основними факторами, що впливають на тривалість виробничого процесу, а отже, і на величину витрат виробництва й прибутку, є застосування досягнень науково-технічного прогресу й рівень організації праці. Тому аналіз трудового процесу - один з найважливіших шляхів скорочення витрат на виробництво готової продукції.
З метою дослідження різноманітні трудові процеси необхідно класифікувати, тобто об'єднати в однорідні групи (табл. 1)
Таблиця 1
Класифікація трудових процесів
| № п/п | Ознаки класифікації | Групи процесів | ||
| ] | Характер застосовуваної сировини | Металообробні, деревообробні, хімічні, текстильні й ін | ||
| 2 | Призначення й характер виготовленої продукції (послуг) | Основні, обслуговуючі й управлінські | ||
| 3 | Тип виробництва | Індивідуальні, дрібносерійні, серійні, крупносерійні й масові | ||
| 4 | Періодичність і тривалість процесів | Перервні, безперервні й періодичні | ||
| 5 | Характер і зміст процесів | Добувні, обробні, термічні, теплові, під високим і низьким тиском і ін. | ||
| 6 | Організація праці | Індивідуальні, групові й предметнозамкнуті | ||
| 7 | Участь працівників у впливі на предмет праці | Ручні, ручний-ручні-машинно-ручні, машинні, автоматичні, апаратурні | ||
З метою зменшення витрат на виготовлення продукції й зниження витрат виробництва необхідно вміти правильно організувати трудовий процес. Для цього треба встановити взаємозв'язок елементів трудового процесу, а також їхню раціональну послідовність і регламент виконання.
Оскільки в будь-якому трудовому процесі беруть участь завжди три елементи - знаряддя праці, предмет праці й виконавець, - раціональна його організація здійснюється з обліком технічних, організаційних і психофізіологічних факторів. Склад і технологічна послідовність виконання трудового процесу визначаються рівнем його технічної оснащеності, тобто чи виконується він вручну або із застосуванням механізмів. Звичайно, від цього залежить і величина витрат праці. Немаловажне значення для зниження тривалості трудового процесу мають і організаційні фактори - рівномірність завантаження працівника, кількість і розмаїтість операцій, а також ступінь самостійності працівника при встановленні послідовності виконання операцій.
У будь-якому трудовому процесі бере участь робоча сила людини. Для раціонального її використання необхідно заздалегідь передбачити чергування м'язових і нервових навантажень на робітника, зміну видів його діяльності, зручність виконання роботи і як можна менший вплив на організм людини виробничої обстановки. Всі ці фактори враховуються при встановленні необхідних витрат часу на виконання трудового процесу, тобто норми праці.
Зміна технічного рівня виробництва і його організацій супроводжується прагненням знизити витрати виробництва, а це вимагає подальшого вдосконалювання трудового процесу.
Удосконалюванню або раціоналізації трудового процесу повинен передувати аналіз його складу, структури елементів і послідовності їхнього виконання. Аналіз показує, які елементи трудового процесу необхідні, а які є зайвими і їх можна скоротити або об'єднати з іншими елементами. У результаті аналізу виявляються елементи, виконувані вручну, і визначається необхідність їхньої механізації. При аналізі варто звернути увагу на методи виконання елементів трудового процесу різними працівниками, траєкторії руху їхніх рук і ніг.
На основі матеріалів аналізу проектується більше зроблений трудовий процес і встановлюється необхідний час на його виконання з урахуванням нормальної інтенсивності праці й ступеня завантаженості працівника. Новий трудовий процес апробується. У результаті виконуються найбільш трудомісткі його елементи, вносяться можливі, при даному рівні технічного розвитку, зміни й установлюються необхідні витрати часу. Потім можна більше прийнятний трудовий процес уводити у виробництво, створивши для цього всі необхідні умови, і навчити працівників правильно виконувати його елементи.
При проектуванні й раціоналізації колективних трудових процесів необхідно враховувати взаємозв'язки між працівниками й установлювати найбільш доцільні шляхи руху предметів праці, послідовність виконання елементів, розширення профілю роботи й сполучення функцій.
2. Виробнича операція як основний елемент процесу праці
Основним елементом трудового процесу при його організації й нормуванні прийнято вважати виробничу операцію.
Під виробничою операцією розуміється частина трудового процесу, виконувана над предметом праці одним або групою робітників на тому самому робітнику місці. Той самий трудовий процес можна розділити на різну кількість операцій. Склад операцій у трудовому процесі залежить від рівня застосовуваної техніки, технології, організації праці, типу виробництва, від обсягу випуску продукції і її трудомісткості.
При сучасному рівні техніки в металообробці, наприклад, звичайно виділяють такі укрупнені операції, як обточування, фрезерування, шліфування й ін. Відповідно до цього в цеху утворяться ділянки виробництва й робітники місця, оснащені спеціалізованим устаткуванням. Якщо застосовується складне встаткування із числовим програмним керуванням, то багато операцій виконуються на одному робочому місці одним виконавцем.
У крупносерійному і масовому виробництві трудовий процес підрозділяється на більше дрібні операції. Їхнє виконання закріплюється за певним робочим місцем. В умовах дрібносерійного й індивідуального виробництва виділяються укрупнені операції. Наприклад, чорнове, чистове обточування валика й нарізування різьблення вважається однією укрупненою операцією, якщо виконується тим самим робітником на одному робочому місці. Якщо такі види обробки виконуються на різних робочих місцях з різними виконавцями, то вони враховуються як три операції.
Роботи з ремонту встаткування складаються з наступних операцій: підготовка до ремонту, розбирання на вузли, на деталі, промивання й очищення деталей, їхнє розбраковування, складання дефектної відомості, підготовка нових деталей і частин для заміни, складання вузлів, складання машини, її випробування.
Залежно від трудомісткості, організаційно-технічних умов виробництва, його типу, обсягу продукції й інших факторів будь-який технологічний процес можна розділити на різну кількість операцій. Відповідно до такого поділу обсяг роботи розподіляється між виконавцями, установлюються строки її виконання, організуються робочі місця, ураховуються результати праці.
Різні трудові процеси, як правило, складаються з різних операцій. При машинному трудовому процесі, наприклад металообробному, установка й зняття деталі, припасування виробів і інших операцій виконуються вручну або за допомогою інструмента.
Операція є основою встановлення необхідних витрат на виконання трудового процесу (норми праці). У більшості виробництв застосовується оперативне нормування. Норми праці встановлюються на кожну операцію, а з операцій у різному їхньому сполученні конструюється той або інший трудовий процес. Із застосуванням нового складного обладнання, на якому виконується кілька операцій, створюється можливість визначити норми на трудовий процес у цілому.
При аналізі операції її розглядають із погляду технологічної й трудовий. Такий аналіз дозволяє встановити, які в технологічному відношенні видозміни відбуваються із предметом праці і які при цьому дії виконує працівник.
У технологічному відношенні операція підрозділяється на переходи й проходи. Переходом називається частина операції, що характеризується однорідністю технологічних змін предмета, сталістю обсягу роботи, режиму роботи й інструмента. Прохід — це закінчена частина технологічного переходу, що складає з однократного переміщення інструмента щодо заготівлі, при якому відбувається зміна форми, розмірів, чистоти поверхні або властивостей предмета праці. Причому проходи - це повторювані частини одного й того ж переходу. Наприклад, у машинобудуванні - дворазова обробка деталі при знятті припуску; у швейній промисловості - обробка одягу При апаратурних трудових процесах обробляється відразу вся маса завантаженої сировини при постійній технології. У таких умовах трудовий процес складається як би з однієї операції, а переходи виконуються в певній послідовності. В апаратурних процесах переходи не можна відокремити друг від друга.