Слід відмітити, що об’єктами ФВА можуть бути як окремі види виробів, так і технологічні процеси.
Для забезпечення найбільшої віддачі від виконання робіт з ФВА треба дотримуватися певних принципів проведення аналітичного дослідження. Найважливіші з них розглянемо нижче.
Принцип ранньої діагностики. Сутність його в тому, що величина виявлених резервів залежить від того, на якій стадії життєвого циклу виробу проводиться ФВА: передвиробничій, виробничій, експлуатації, утилізації. Як правило, зайві витрати закладаються переважно на етапі проектування виробу. Тому і найбільший ефект від аналізу може бути отриманий на цьому етапі, коли можна запобігти зайвим витратам не тільки на виготовлення виробу, й на підготовку виробництва його. На стадії промислового випуску продукції величина ефекту зменшується за рахунок того, що вже проведені роботи із забезпечення його функціонування (створення виробничих потужностей, виготовлення оснащення, придбання устаткування тощо), налагоджено виробничий процес. Втручання в цей процес не обійдеться без втрат. Ще великі втрати будуть при внесенні змін у конструкцію виробу на стадії його експлуатації.
Тому найдоцільніше проводити ФВА під час конструкторського розроблення виробів. Наприклад, усунення помилки, якої припустилися при розробленні виробу, в 10 разів дешевше, ніж у процесі виробництва, й у 100 разів, ніж у процесі експлуатації виробу споживачами.
Принцип пріоритету. Оскільки метод ФВА не набув поки що широкого застосування і не охоплює всі можливі об’єкти (види продукції, технології і ін.), а кількість фахівців, що володіють методикою, обмежена, то в кожному випадку треба враховувати таку вимогу. Насамперед ФВА мають піддягати вироби й процеси, що перебувають у стадії конструкторського розроблення і вироблятимуться у великій кількості чи здійснюватимуться у великих масштабах. Це дасть змогу максимізувати ефект ФБА при мінімально можливих витратах на його проведення. Крім того, значний ефект від цього сприятиме більш широкому визнанню ФВА.
Принцип оптимальної деталізації. Головний зміст ФВА - виділення споживчих функцій, властивих об'єкту. Проте, коли досліджуваний об’єкт є досить складним, то внаслідок поділу його на функції останніх може бути дуже багато (десятки, а то й сотні). Така вузька деталізація об’єкта робить програму аналізу дуже громіздкою, малозрозумілою і навряд чи сприятиме швидкому й результативному її виконанню.
Якщо на практиці трапляється дослідження складних об’єктів, то його краще проводити двома етапами:
1) поділ об’єкта на великі частини (окремі вузли машин або пристрої, менш відокремлені групи технологічних операцій);
2) проведення ФВА кожного з виділених більш дрібних об’єктів.
В окремих випадках при попередній деталізації може з’ясуватися, що найцікавішою для аналізу є одна яка-небудь частина об’єкта, виділення інших доцільне з огляду на ефективність аналізу.
Принцип послідовності. Комплекс робіт з ФВА треба виконувати в певній послідовності в дослідженні, насамперед попередньо вивчити майбутній об'єкт та всі обставини, пов’язані з його виробництвом і використанням. При цьому слід користуватися логічною схемою деталізації - від загального до часткового (об’єкт - вузол - функція).
Слід також зважати на те, що при проведенні ФВА результати його на кожному етапі залежать від повноти і якості виконаних робіт на попередніх етапах.
Принцип виділення головної ланки (ліквідації вузьких місць). Майже завжди в процесі аналізу з’ясовується, що в господарському комплексі або в окремому виробі є якась частина, що потребує великих витрат на забезпечення життєздатності даного об’єкта або стримує одержання ефекту від його функціонування (використання).
Очевидно, дослідження найдоцільніше спрямувати на ліквідацію цих стримувальних обставин або напрямків. Завдяки такому вибору напрямків дослідження мінімальні витрати на проведення ФВА приведуть до активізації всієї аналізованої системи і значно підвищать загальний ефект від її функціонування.
Отже, використання викладених принципів може істотно підвищити ефективність робіт з ФВА
У різних літературних джерелах при описі послідовності проведення ФВА виділяють різну кількість етапів. Правда, незалежно від цього програма аналізу не змінюється. Зупинимося докладніше на роботах, що виконуються на кожному з перелічених нижче етапах.
Підготовчий етап. Однією із задач цього етапу є популяризація методу, завдяки чому створюються сприятливі умови для проведення певних аналітичних досліджень. Відразу вибирають об’єкт майбутнього дослідження, створюють тимчасову дослідницьку групу фахівців різного напрямку для більш повного охоплення всіх інженерно-економічних і технологічних особливостей об’єкта. Якщо фахівці не мають знань з ФВА, їх направляють на курси вивчення методики. На цьому етапі розробляють детальний календарний план дослідження. Крім того, оформляють усі нормативні документи, необхідні для проведення ФВА (наказ керівника про проведення аналізу визначеного об'єкта, залучення певних працівників до виконання цієї роботи, матеріальну заінтересованість працівників у результатах аналізу тощо).
Інформаційний етап. Головна задача на цьому етапі - збирання, вивчення та узагальнення різних даних про досліджуваний об’єкт. Ці дані мають відображувати умови виробництва, реалізації і споживання виробу, новітні досягнення в галузях науки і техніки, так чи інакше пов’язані з цим об'єктом, зберігати всю без винятку економічну інформацію, що стосується аналізованого об’єкта. Даний етап нерідко називають фундаментом ФВА тому що від повноти і достовірності інформації багато в чому залежить успіх наступних етапів ФВА
Аналітичний етап. На цьому етапі деталізують досліджуваний об’єкт на функції, класифікують їх, визначають вартість кожної. Практично це означає створення функціонально-вартісної моделі об’єкта. У результаті проведених досліджень повинні бути виявлені зони найбільшої концентрації витрат (у тому числі й непотрібних), тобто найперспективніші зони з огляду на задачі ФВА. На підставі цього формулюють задачі вдосконалення об'єкта з метою скорочення витрат на його виробництво, вибирають напрямки подальшого дослідження.
Творчий етап. На цьому етапі розробляють варіанти спрощення і здешевлення конструкції виробу або технології. При цьому розв’язують задачі суміщення функцій, визначають можливості ліквідації непотрібних функцій, здешевлення елементів конструкції, установлюють різні варіанти виконання основних функцій, обговорюють і добирають найреальніші варіанти з огляду на їх реалізацію.
У розробленні пропозицій бере участь увесь творчий колектив. Внесені пропозиції реєструються у спеціальному журналі, доступному для всіх бажаючих. Після скорочення або припинення пропозицій, що надійшли, всі учасники творчого колективу починають обговорювати і обґрунтовувати їх. В якості експертів можуть бути залучені інші фахівці. Обговорення організують звичайно у формі круглого столу.
Для обґрунтування ефективності кожної пропозиції використовують: методи "мозкової атаки", "мозкового штурму", синектичний, "Дельф", морфологічний, тощо.
Метод "мозкової атаки" або конференції ідей, передбачає генерування ідей членами експертної групи у творчій суперечці при особистому контакті фахівців. Тривалість кожного засідання не більш 45 хв., генерування - 1-2 хв., не допускається на першому етапі критика внесених пропозицій. Різновидом цього методу є "мозковий штурм", суть якого в тому, що одна група експертів пропонує ідеї, а інша їх аналізує.
Синектичний метод припускає при генеруванні ідей використання аналогій з інших галузей знань і фантастики.
Метод "Дельф" передбачає анонімне опитування спеціально підібраної групи експертів за наперед підготовленими анкетами з наступним статистичним опрацюванням матеріалу. Після узагальнення результатів опиту запитується думка експертів щодо спірних питань. В результаті забезпечується перехід від інтуїтивних форм мислення до дискусійних.
Морфологічний метод ґрунтується на використанні морфологічних матриць, за допомогою яких забезпечується системний пошук взаємозв'язків між усіма її елементами в рамках досліджуваної проблеми. У лівій частині матриці наведено всі функції досліджуваного об’єкта, а в правій - способи їх здійснення.
На заключному етапі із загальної кількості пропозицій має залишитися 2-3 найбільш привабливих і перспективних, на думку фахівців, варіантів удосконалення об’єкта. До того ж, ці пропозиції потребують більш детального дослідження, а інколи і експериментальної перевірки.
Творчий етап є вирішальним, тому що саме в ході його починається зародження нового, удосконаленого об'єкта, окреслюються його контури.
Дослідницький етап. Експериментальна перевірка висунутих пропозицій - головна задача на цьому етапі. Для її розв’язання звичайно проводять усі необхідні технічні, технологічні й економічні розрахунки, перевіряють відповідність нового варіанта продукції умовам її використання споживачами. Іноді цих розрахунків недостатньо. Тоді створюють досліджувані зразки об'єкта і проводять їх випробування з огляду як на пристосованість до існуючого виробничого устаткування, так і на умови доставки до споживача та експлуатації.
Рекомендаційний етап. На цьому етапі треба остаточно вибрати варіанти змін досліджуваного об’єкта, які б не знижували його споживчих якостей. При цьому оформляють усю необхідну документацію за обраним варіантом удосконаленого об’єкта, погоджують зі споживачами і постачальниками усі внесені в нього зміни.