П етап — визначається вплив цих факторів на результативний показник (зміна фонду оплати праці):
Таблиця 2.3. Модель застосування способу абсолютних різниць
| Показник | За планом | Фактично | Відхилення |
| Фонд оплати праці | А | а1 | а1 – а = а2 |
| Чисельність робітників | Б | б1 | б1 – б = б2 |
| Середня заробітна плата | в | в1 | в1 – в = в2 |
а) вплив зміни кількості робітників:
б2 • в = х;
Ь) вплив зміни середньої заробітної плати:
в2 • б, = х1
Баланс факторів: х ± х1 = а2.
Розмір впливу окремих факторів на результативний показник обчислюється також за допомогою способу відносних різниць. Він застосовується, як правило, тоді, коли дані мають уже розраховані раніше відносні прирости факторних показників у процентах або коефіцієнтах.
Сутність способу абсолютних різниць (табл. 2.4.):
Таблиця 2.4. Модель способу абсолютних різниць
| Показник | % виконання плану | Різниця в процентах виконання плану | Розрахунок впливу факторів, тис.грн. | Назва фактора |
| Середньоспискова чисельність робітників | П1 | П1 – 100 = С1 | (Т * С1)/100 = Т1 | Чисельність робітників |
| Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів | П2 | П2 – П1 = С2 | (Т * С2)/100 = Т2 | Середня кількість днів роботи |
| Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин | П3 | П3 – П2 = С3 | (Т * С3)/100 = Т3 | Тривалість робочого дня |
| Обсяг товарної продукції | П4 | П4 – П3 = С4 | (Т * С4)/100 = Т4 | Середньогодинний виробіток |
| Разом | Ф - Т |
1. Наводиться інформація у відсотках відносно кожного фактора, який впливає на результативний показник.
2. Розраховується різниця в процентах виконання плану по кожному фактору.
3. Визначається вплив даної різниці на результативний показник, отже, плановий результативний показник множиться на цю різницю.
4. Підраховується сума впливу факторів на результативний показник і визначається сума резервів поліпшення результативного показника, що аналізується.
Спосіб ланцюгових підстановок використовується в аналізі результативного показника, коли на його зміну впливає три й більше факторів. Сутність цього методу полягає в тому, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а інший залишається без змін, потім змінюються два, три і т. д. при незмінності решти факторів. Це дозволяє обчислити вплив кожного фактора на результативний показник.
Розрахунок впливу факторів методом ланцюгових підстановок на результативний показник полягає у послідовній заміні планових факторних показників на фактичні. Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того чи іншого фактора дозволяє елімінувати вплив усіх факторів, крім одного, і визначити його вплив на приріст результативного показника. При цьому способі спочатку розраховується вплив кількісних факторів, а потім — якісних..
При застосуванні способу ланцюгових підстановок застосовується наступна послідовність (табл. 2.5.):
1. Перший рядок таблиці завжди відображає лише планові показники.
2. Перша підстановка — заміна планового факторного показника на фактичний, і вона проводиться доти, доки в останньому рядку не будуть відображені всі фактичні показники.
3. Розраховуються відхилення фактичних факторних показників від планових. Для цього від суми останнього рядка треба відняти суму, відображену в першому рядку.
4. Визначається вплив кожного фактора на зміну результативного показника. З цією метою кожний наступний розрахунковий показник порівнюється з попереднім.
5. За даними проведених розрахунків робиться підсумок резервів поліпшення результативного показника.
Таблиця 2.5. Модель способу ланцюгових підстановок
| Номер підстановки | Фактори | Узагальнюючий розрахунковий показник, тис.грн. | Величина впливу факторів, тис.грн. | Причина (вплив факторів) | |||
| Чисельність робвтників | Середня кількість днів одного робітника | Середня тривалість робочого дня, год | Середньогодинний виробіток, грн. | ||||
| Планові показники | П | П | П | П | Т0 | _ | |
| Перша підстановка | Ф | П | П | П | Т2 | Т2 – Т0 = С1 | Зміна чисельності робітників |
| Друга підстановка | Ф | Ф | П | П | Т3 | Т3 - Т2 = С3 | Зміна кількості днів роботи одного робітника |
| Третя підстановка | Ф | Ф | Ф | П | Т4 | Т1 – Т4 = С4 | Зміна тривалості робочого дня |
| Четверта підстановка | Ф | Ф | Ф | Ф | Т1 | Зміна середньогодинного виробітку | |
| Разом | Т1 – Т0 = С5 | С5 | |||||
Всі розглянуті способи елімінування відрізняються методикою розрахунків, але дають однакові наслідки, оскільки ґрунтуються на одному принципі. У практиці економічного аналізу найчастіше використовують спосіб абсолютних різниць, який надійний та найменш трудомісткий.
Наступним способом елімінування є індексний метод, сутність якого полягає у застосуванні відносин фактичного рівня показника, що аналізується, до його рівня в базовому періоді. Він широко застосовується в статистиці, сутність його вивчається у цій економічній науці, а в економічному аналізі його використання при розрахунку впливу факторів незначне. При вивченні впливу факторів на зміну результативного показника необхідне застосування індексного способу.
V. Балансовий спосіб в економічному аналізі
Балансовий спосіб використовується для визначення співвідношень, пропорцій двох груп взаємопов'язаних урівноважених показників, підсумки мають бути тотожними. Цей метод широко застосовується в практиці бухгалтерського обліку та планування.
В економічному аналізі його використовують при аналізі забезпечення підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, основними фондами тощо. Так, визначаючи забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, складають баланс, в якому, з одного боку, відображається необхідність у трудових ресурсах, а з іншого, — їх фактична наявність. Або для розрахунку платоспроможності підприємства складається платіжний баланс, в якому співвідносяться платіжні засоби з платіжними зобов'язаннями.
Але найчастіше цей спосіб застосовується для визначення величини впливу окремих факторів на зміну результативного показника. Результати впливу двох або більше факторів завжди мають дорівнювати загальній сумі відхилення результативного показника. Наприклад, аналізуючи продуктивність праці одного працюючого, яка зросла за звітний період на 12 тис. грн., встановили, що:
за рахунок зменшення питомої ваги робітників у загальній кількості працюючих продуктивність праці зменшилася на 10 тис. грн.;
за рахунок зростання продуктивності праці робітників продуктивність праці одного працюючого збільшилася на 22 тис. грн. Таким чином, баланс факторів становить: (-10000) +22000 = +12000 грн.
У деяких випадках балансовий метод називається сальдовим, якщо з впливу трьох факторів відомий вплив двох, а вплив третього фактора можна розрахувати, коли від загальної суми відхилення за результативним показником відняти результат впливу перших двох факторів. Наприклад, на зміну прибутку від реалізації впливають чотири фактори, три з яких обчислюються за даними фінансової звітності (ф. 2 «Звіт про фінансові результати»), а вплив четвертого — за допомогою сальдового методу. На підприємстві, що аналізується, прибуток від реалізації збільшився порівняно з минулим звітним періодом на 1934 грн. На зміну прибутку вплинули фактори:
1) в результаті зміни обсягу реалізації прибуток зріс на 1932 грн.;
2) в результаті того, що собівартість аналізованої продукції збільшилася на 3720 грн. на цю суму зменшився прибуток;
3) ціни на товарну продукцію зросли на 10186 грн. прибуток також підвищився.
Вплив цих факторів розраховано за даними фінансової звітності. Відомо, що на прибуток від реалізації впливає також зміна структури й асортименту реалізованої продукції. Існують різні методики визначення впливу цього фактора на зміну прибутку. Одним з них є сальдовий метод. На основі наведених даних розрахунок матиме такий вигляд: 1934 - (1932 + (-3720) + Ю186) = — 6464, тобто за рахунок зміни структури і асортименту реалізованої продукції прибуток зменшився на 6464 грн., а баланс факторів дорівнює: 8398 - 6464 = 1934 грн.
VI. Графік в економічному аналізі
Графіки широко використовуються в економічному аналізі і мають велике ілюстративне значення. Вони допомагають дізнатися про закономірності, які виражають числову інформацію.
На графіку більш виразно проявляються тенденції і зв'язки показників, що вивчаються. Вони використовуються при побудові різних схем для наочного відображення внутрішньої побудови об'єкта, який вивчається, послідовності технологічних операцій взаємозв'язку між результативними і факторними показниками.
VII. Табличний метод відображення аналітичних даних
Результати аналізу, як правило, відображаються у вигляді таблиць. Аналітична таблиця являє собою систему думок, суджень, які виражаються мовою чисел.