- фондового потенціалу – ФП;
- потенціалу оборотних фондів – ОП;
- потенціалу нематеріальних активів – НП;
- потенціалу технологічного персоналу – ПТП;
1. Фондовий потенціал (ФП) визначається за формулою :
,де Ф –середньорічна вартість основних виробничих фондів;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.
2. Потенціал оборотних фондів (ОП) визначається як :
, (2.1)де М – річний обсяг матеріалів;
Км – коефіцієнт витягу продукції із ресурсної маси, який визначається відношенням вартості матеріальних ресурсів, використаних на виробництво продукції, до загальної вартості матеріальних ресурсів, спожитих підприємством.
3. Потенціал нематеріальних активів (НП) розраховується як :
, (2.2)де НМА, Нзем – експертна оцінка вартості нематеріальних активів та вартості землі, яка вираховується згідно з методикою, прийнятою на державному рівні;
4. При розрахунку потенціалу технологічного персоналу спочатку проводиться оцінка живої праці (тобто на одного середньоспискового працівника) встановленням його фондового аналога у вартісному обчисленні за формулою :
, (2.3)де А – оцінка одиниці живої праці;
Пп – продуктивність праці одного працівника;
DФ0 – збільшення фондоозброєності праці одного працівника у базовому періоді;
DПп – збільшення продуктивності праці одного працівника у базовому періоді;
Величина потенціалу технологічного персоналу (ПТП) буде визначатися формулою :
, (2.4)де Ч – середньорічна чисельність ПВП;
Нт – коефіцієнт реалізації потенціалу технологічного персоналу, що приймається на рівні нормативу ефективності капітальних вкладень;
5. Розмір ресурсно-виробничого потенціалу (РВП) вираховується як сума його складових частин :
РВП=ФП+ОП+НП+ПТП (2.5)
В той же час, на сучасному етапі оцінки кадрового потенціалу підприємства особливу увагу привертає нова термінологія оцінки - "компетенцій підприємства" , що доцільно визначати у двох площинах: 1) для позначення наявності навичок (знань) у певній сфері діяльності (або компетентність як така); 2) для позначення відповідності вимогам для виконання певного виду роботи або реалізації певного напрямку діяльності (або конгруентність).
Компетенції підприємства (організації) — це невід'ємна складова його стратегічних активів, яка віддзеркалює комплекс колективного знання, досвіду та здібностей підприємства, що в поєднанні з унікальною технологією дозволяє створювати (підтримувати) конкурентні переваги та забезпечувати неповторну відмітність підприємства у певному ринковому оточенні.
Якщо аналізувати представлені види компетенцій за ступенем їх значущості для розвитку підприємства можна визначити два їх рівні — індивідуумів та організації.
Рівень особистих компетенцій включає професійні компетенції людини, під якими розуміються базові знання, вміння та здібності особистості, "що являють собою інваріантний компонент особистості сучасного фахівця та сприяє успіху в його професійній діяльності" [2], а також рольові компетенції як особисті характеристики, що визначають соціальну активність індивідуума у процесі організації та здійснення спільної діяльності людей у групах під час виконання певних виробничих завдань.
Якісно інший рівень утворюють компетенції підприємства (організації). Своєю чергою цей рівень представлений економічними, стратегічними та ключовими компетенціями.
Функціональні компетенції визначаються характерними здатностями підсистем підприємства здійснювати виробничі та комерційні функції оптимальним (максимально ефективним) способом.
Cтратегічні компетенції означають відмітні характеристики ділової стратегії у контексті її відповідності зовнішньому конкурентному середовищу на рівні підприємства (а не його підрозділу).
Нарешті ті з компетенцій, які можуть забезпечувати потенційний доступ підприємства на різні ринки, означають відмітні характеристики кінцевого продукту та практично не можуть бути відтвореними конкурентами, оскільки (за визначенням К.К. Прахалада і Г. Хамела) являють собою складну взаємодію окремих індивідуальних технологій та навичок, створюють групу ключових компетенцій підприємства [4].
Таке уявлення про сутність та ієрархію компетенцій підприємства створює теоретичне підґрунтя для подальшого розвитку методології стратегічного управління та методичного інструментарію дослідження необхідних передумов успішного довгострокового розвитку сучасного підприємства.
В табл.2.1 наведений приклад оцінки типових компетенцій підприємства.
Таблиця 2.1 Ідентифікація фактично розвинених компетенцій підприємства
Група компетенцій | Вид компе-тенції в групі | Результати ідентифікації компетенцій підприємства |
Компетенції організації | Ключові компетенції | 1. Ключовим фактором успіху (конкурентної переваги)підприємства є спеціалізація в області поставки вишуканих зразків італійських меблів для формування унікальних задумок фірм – розробників інтер"єрів 2. Фактори успіху є тимчасовими, оскільки базуються на заказах фірм – розробників інтер"єрів, тобто немає прямого виходу на замовників. |
Стратегічні компетенції | 1. Стратегія підприємства (стратегія концентрації по М.Портеру) формується на тимчасовій унікальності поставок меблів з Італії з можливістю вироблення унікальних комплектів меблів виробниками в Італії (по індивідуальним заказам) | |
Функціональні компетенції | 1. Підприємство досконально володіє знаннями в сфері виробництва меблів в Італії та планує разом з виробниками в Італії програми перспективного випуску комплектів меблів за результатами маркетингу ринку попиту в Україні | |
Особисті компетенції | Рольові компетенції | 1. Створений професійний колектив керівників, який вміють організовувати та виконувати цикл зовнішньоекономічних операцій по імпорту меблів з Італії. 2. Створений професійний колектив виконавців, який вміє працювати з різними видами клієнтури, зацікавлений у результатах загальної справи |
Професійні компетенції | 1. Керівні працівники фірми набули знання та стали компетентним консультантами по асортименту, якості та виробникам меблів в Італії (ринок пропозицій) 2. Керівні працівники фірми накопичили базу маркетингових досліджень та стали компетентними консультантами ринку попиту на італійські меблі в Україні 3. Керівні працівники фірми стали надавати професійні консультації по дизайну розташування відповідних комплектів меблів (участь в плануванні дизайну інтер"єрів) |
3. Оцінка потенціалу підприємства графоаналітичним методом "Квадрат потенціалу"
Графоаналітичний метод – це комплексний метод оцінки потенціалу підприємства. Він враховує 4 структурних елементи потенціалу: виробництво, маркетинг, організаційну структуру й менеджмент та фінанси [8].
Етапи оцінки.
1.Будується матриця аіj
i-показники
j-підприємства
2. Показники групуються в 4 групи:
а) виробництво
б) маркетинг
в) організаційна структура і менеджмент
г) фінанси
3. Визначається вагомість показників. Сума вагомостей по кожній групі = 1
4. Визначення еталонних значень показників. Еталонні значення показників як правіло дорівнюють середньогалузевим показникам, можуть вибиратися по показникам найкращого підприємства, можуть бути бажані значення показників.
1. Розрахунок довжини вектора для к-ї групи
(3.1)де к -1,4 кількість груп
Пі – показник по аналізуємому підприємству
Піе –значення показника еталоного підприємства
qі – вагомість показника
n – кількість показників групи
2. Побудова графіку квадрат-потенціал
3. За формою квадрата робляться висновки:
а) за розмірами квадрату
- якщо довжина вектору >70 - підприємство має крупний потенціал
- якщо довжина вектору =30-70 - підприємство має середній потенціал
- якщо довжина вектору <30 - підприємство має малий потенціал
б) за типом квадрату потенціалу
- якщо довжина вектора В1=В2=В3=В4- підприємство має збалансований потенціал (форма графічної фігури близька до квадрату);
- якщо довжина векторів В1- В4 сильно різниться – підприємство має незбалансований потенціал (форма графічної фігури є неправильним чотирикутником);
4. Розробляються заходи щодо покращення слабкого з векторів В1 – В4.
3.1 Розрахунок довжини векторів потенціалу підприємства
В табл. 3.1 наведені результати розрахунку векторів В1 – В4 по вихідним даним варіанту № 7 та алгоритму формули (3.1), виконані в "електронних таблицях" Excel-2000.
Таблиця 3.1 Розрахунок векторів потенціалу підприємства
3.2 Графічне зображення "квадрату потенціалу" підприємства
На рис.3.1 наведене графічне зображення "квадрату потенціалу" підприємства та "квадрату потенціалу" еталона, у якого всі вектори дорівнюють 100%.