Необхідно зробити акцент на об'єми продажу якісної німецької фурнітури. Також великі надії компанія покладає на власні цехи по виготовленню меблевих деталей з MDF. З березня 2008 плануємо запустити автоматизовану італійську лінію з виробництва фарбованих фасадів та інших меблевих деталей з MDF. У найближчі 2-3 роки плануємо розширення мережі власних філіалів, передусім на центральні та південні області. Середній та дрібний меблевий бізнес має чітку географічну прив'язку. І ми повинні йти назустріч нашим майбутнім клієнтам.
2. Дослідження ринку
До передумов, характерних тільки для України, слід віднести глибинні історичні традиції меблярства. У 1877 році тільки на території Галичини діяло 556 лісопильних заводів. У 1905 році в лісопильному, столярно-меблевому та паперовому виробництвах працювало понад 65 тис. робітників. Загальна потужність силових машин у деревообробній промисловості становила 12 тис. кінських сил. Серед галузей промисловості лісовий комплекс посідав одне з провідних місць. Середня кількість працюючих на одному підприємстві становила 55 працівників. Сьогодні ж на одному меблевому підприємстві України працює 25 осіб.
Так як крім головного офісу компанія має ще й філіали в майже усіх обласних центрах України, то основним критерієм при розширенні мережі є незайнятість території іншими виробниками, або дилерами. Компанія має змогу продавати світ продукт за нижчими цінами ніж у інших.
Прогнозна ціна на 2008 рік на кухонні меблі:
Ці = Цн * I (t, tн)
де, Цн – базисна ціна продукції або ресурсу;
I (t, tн) – індекс зміни цін (у тому числі за рахунок інфляції) продукції або ресурсу.
Ці = 4464 * 1,04 = 4642,56 грн.
Прогнозна ціна на 2008 рік на меблі для гостьових кімнат:
Ці =5976 * 1,04 = 6215,04 грн.
Прогнозна ціна на 2008 рік на дитячі меблі:
Ці = 5184 * 1,04 = 5391,36 грн.
Стосовно зовнішніх факторів впливу на меблеву продукцію, то суттєвим сьогоднішнім плюсом для розвитку меблевого виробництва є порівняння обсягів виробництва на одного працюючого за рік. Середньооблікова кількість штатних працівників в Україні у 2006 році становила 11388000 осіб, які виготовили і реалізували продукції на суму 348840,9 тис. грн., що становило близько 5 євро на особу. При цьому кожен із 45111 осіб, зайнятих у меблевому виробництві, виготовив і реалізував продукції на суму близько 9 євро.
Таким чином, меблеву промисловість можна вважати одним із перспективних секторів розвитку економіки України, що потребує підтримки держави.
У світовій промисловості існує багато прикладів використання згаданих передумов для успішного розвитку меблевої промисловості. Перший з них — В’єтнам — країна, що протягом чотирьох десятиліть минулого сторіччя вела кровопролитні бойові дії. Нині ж експорт меблів із В’єтнаму перевищує один мільярд доларів США. Другий, не менш яскравий приклад, — Казахстан, де ухвалено Програму інноваційно-інтегрованого розвитку лісопромислового комплексу на 2004—2010 роки, що передбачає збільшення до 5% частки лісопромислового комплексу у загальному валовому продукті країни. Завдання важке, проте логіка зрозуміла — у світовій економічній системі існує цілий ряд країн, що не вирізняються значною лісистістю, але мають суттєві успіхи у виробництві меблів. Тоді чим ми гірші (лісистість Казахстану не перевищує 4%)?
Серед основних заходів, які стимулювали б розвиток меблевого виробництва в Україні, визначені такі:
1. Визнати меблеву промисловість у рамках України якщо не пріоритетною, то принаймні перспективною.
2. Забути про Китай і ретельно вивчити досвід Польщі, Естонії, Латвії, Литви.
3. Конкурувати з допомогою дизайну, використовуючи національні традиції, удосконаленого сервісу й обслуговування.
4. Інвестувати кошти у перспективні вітчизняні наукові дослідження і галузеву освіту.
5. Розвивати вітчизняне виробництво обладнання, фурнітури і матеріалів.
6. Захистити виробника всіма можливими засобами державного регулювання.
Здійснення цих заходів дасть можливість частково розв’язати соціально значущі проблеми державного масштабу.
3. Маркетинг план
Постійна мінливість ринкового середовища зумовила необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві. Стратегія – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для його досягнення.
Наше підприємство обрало стратегію масового маркетингу. Ми орієнтуємося на покупців різного віку, але з середнім достатком.
Формування ціни товару відбувається під впливом певних обмежень. З одного боку – ціна виробленого фірмою продукту має дати прибуток, тобто вона не повинна опускатися нижче певного допустимого рівня. З іншого боку, надмірно висока ціна може негативно вплинути на попит і товар ніхто не купуватиме а послуги не замовлятиме. З цього випливає що головними чинниками під впливом яких формується ціна компанії „Ваш комфорт” є:
- собівартість продукції;
- виняткові якості, відмінності, особливості, що приваблюють покупця (наприклад якість);
- ситуація на ринку, де аналогічний товар пропонується іншими фірмами – конкурентами.
Встановлення ціни регулюється загальноприйнятими методами :
1) Метод ”середні витрати плюс прибуток, є найпростішим і найбільш застосовуваним. Згідно цього методу ціна дорівнює сумі середніх витрат (собівартістю) та величиною прибутку величина якого встановлюється підприємством або обмежується державою як граничний рівень рентабельності продукції чи послуг.
2) Метод ціни на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового продукту користуються фірми, діяльність яких щодо одержання прибутку обмежується відповідним законодавчим актом, з іншого боку – багато фірм цільовим шляхом встановлюють певний відсоток прибутку на вкладений капітал.
3) Метод Встановлення ціни на засаді суб’єктивної цінності товару здійснюється з урахуванням потенційного (реально виявленого ) попиту.
4) Метод ціноутворення „за рівнем поточних цін” („за рівнем конкуренції”) полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів, в залежності від особливості продукції й типу ринку.
5) Встановлення ціни на підставі результатів закритих торгів є різновидом методу „за рівнем поточних цін” і застосовується з метою одержання замовлення на виготовлення певної продукції (торг за вигідний контракт)
6) Метод ціноутворення „за рівнем попиту” передбачає встановлення цін за допомогою пробного продажу товарів в різних сегментах ринку. При цьому враховуються умови продажу, супутні послуги. За використанням цього методу в різних місцях ринку на ті самі товари чи послуги ціни можуть бути різні.
7) Метод встановлення ціни із прийняттям на себе витрат на поставку означає, що підприємство частково чи повністю бере на себе витрати на доставку товару з метою стимулювання надходження замовлення від покупців (клієнтів). Цей спосіб має місце коли фотоательє залучає до роботи кур’єрів які проводять доставку замовлень та виготовлених робіт на роздрібні точки прийому замовлень на виконання фото робіт.
8) Застосування методу встановлення зональних цін полягає в тім що підприємство виокремлює кілька зон, у межах яких встановлюються єдині ціни залежно від рівня транспортних витрат. Це б мало місце при випадку коли б ми мали пункти прийому замовлень в інших містах чи в місцях де транспортне питання займало б суттєву частину витрат.
9) За встановлення цін зі знижками підприємство змінює свою вихідну ціну та встановлює певну знижку з неї ураховуючи закупівлю чи замовлення великої кількості товарів чи послуг. Для приваблення постійних клієнтів. Це дає змогу підприємству підтримувати більш стабільний рівень виробництва протягом року.
Наше підприємство ви вибрало метод ціноутворення „за рівнем поточних цін” але в різних ситуаціях ціна може гнучко коливатися в залежності від замовника. Я маю на увазі метод встановлення цін зі знижками для приваблення постійних клієнтів і оптових замовників.
Ринкова модель оптово-відпускної ціни (Цов) на окремі види продукції:
Цов = С + П + Аз + ПДВ
де, С – собівартість продукції;
П – запланований прибуток;
Аз – акцизний збір (на ті види товарів, що підлягають оподаткуванню);
ПДВ – податок на додану вартість (20 % від суми ЗП, відрахувань на соц. страх та запланованого прибутку).
Цов (кухонні меблі) = 2500 + 600 + 620 = 3720 грн.
Цов (меблі для гостьових кімнат) = 3400 + 750 + 830 = 4980 грн.
Цов (дитячі меблі) = 2900 + 700 + 720 = 4320 грн.
До складу роздрібної ціни, за якою продукція реалізуватиметься населенню, входить торгівельна надбавка (Тн):
Цр = Цов + Тн
Цр (кухонні меблі) = 3720 + 744 = 4464 грн.
Цр (меблі для гостьових кімнат)= 4980 + 996 = 5976 грн.
Цр (дитячі меблі) = 4320 + 864 = 5184 грн.
Буде доцільно використовувати рекламні заходи для поширення інформації про фірму, і підтримці позитивних емоцій у клієнта і громадськості.
Реклама це цілеспрямований інформативний вплив опосередкованого характеру на споживача для просування товару чи послуг на ринок збуту. Ми надаємо рекламу через ЗМІ, рекламні буклети, баннери, приймаємо учать у різних благодійних організаціях.
Вихідні дані для розрахунку передбачуваних обсягів виробництва компанії - кількість замовлень по окремим видах послуг та їх питома вага в загальному обсязі послуг: кухонні меблі – 40%, меблі для гостьових кімнат – 30%; дитячі меблі – 30%
4. Виробничий план
Всі матеріали та товари наше підприємство купує на ринку у оптових підприємств основними з яких є „Меблі України” та „Меблевий альянс” Вони в свою чергу беруть товари та матеріали безпосередньо у виробників товарів, тобто організація за прямими зв’язками, має ті переваги, що у цьому випадку можуть бути оперативно враховані спеціальні вимоги покупця до продукції, конкретні побажання щодо її складу, конструкції та оформлення. За прямими зв’язками поставляються передусім ті матеріально-технічні ресурси, які потрібні постійно і у великій кількості а також вироби та індивідуальне замовлення, складне устаткування.