Пріоритетність тієї чи іншої мети може змінюватись в залежності від дії макроекономічних факторів – економічної політики, екологічного становища, стану національної економіки, а також від факторів, які діють всередині підприємства.
Принцип оптимальності пов’язаний з альтернативністю і багатоваріантністю планів, які передбачають розробку декількох альтернативних варіантів досягнення однієї мети та вибір оптимального.
Механізм планування – це сукупність засобів, зо допомогою яких приймаються планові рішення та забезпечується їх реалізація. механізм планування розкриває внутрішню модель процесу вироблення мети і завдань функціонування підприємства та формування його фунекцій.
Розвиток виробництва зумовлює мету та основні завдання функціонування підприємства, які визначають функції планування і методи обгрунтування планових рішень.
У ринкові економіці підприємство сомостійно формує програму діяльності і визначає мету на певний період.
Формування мети – це процес прийняття планових рішень, який випереджує майбутні дії. Мета діяльності всіх структурих підрозділів підприємства повинна узгоджуватися і підпорядковуватися загальній меті.
При формуванні мети необхідно враховувати зовнішні обмеження і можливості, схильність до ризику. Внутрішні можливості і обмеження визначаються трудовими, технічними, матеріальними, фінансовими ресурсами; зовнішні – характером макросередовища.
Вибір і формування мети підприємства проводяться на основі детального аналізу та оцінки ринків, на яких працює або буде працювати підпроємство; внутрішніх чинників; закономірностей і тенденцій розвитку галузі. Аналіз передбачає оцінку позитивних моментів функціонування підприємства в даному ринковому середовищі, а також оцінку можливих негативних наслідків його діяльності.
Практично для аналізу та оцінки сильних і слабких сторін функціонування підприємства викорстовуєтьсяс SWOT-аналіз, сутність якого полягає у порівнянні сильних і слабких сторін діяльності підприємства з потенційними зовнішніми сприятливими обставинами та загрозами. SWOT – це абревіатурне спрощення англійських слів: S – strength – сила; W – wrakness – слабкість; O – opportunities – можливість; T– treats – загрози (обмеження).
Визначені мета і завдання повинні відповідати вимогам:
· функціональності – можливості трансформації загальної мети в завдання для нижчих рівнів;
· часового взаємозв’язку між метою довготермінового і короткотермінового характеру;
· можливості перегляду при зміні умов;
· концентрації ресурсів і зусиль;
· багатовекторності та системності.
Успішна реалізація мети в значній мірі залежить від організації процесу розв’язання завдань і планування проблем, функцій планування.
Функції планування – це види робіт, дій, процедур, які здійснюються в процесі формування плану, спрямовані на зміну стану підприємства.
У реальній практиці господарювання об’єкти і процеси планування характеризуються певною складністю, зменшення або здолання якої досягається шляхом виділення найважливіших зв’язків і залежностей, об’єднання їх в модулі за сферами діяльності та структурними підрозділами. Такий підхід дозволяє проводити окремі планові розрахунки, спрощує процес складання та реалізації планів, контроль за їх виконанням.
З допомогою процесу планування ініціюється ефективне використання наявного потенціалу підприємства – матеріального, – трудового, – інтелектуального.
Функції планування:
· зменшення складності об’єктів планування
· мотивація
· прогнозування
· забезпечення безпеки;
· оптимізація;
· координація та інтеграція;
· контроль;
· документування;
· інформування та пропаганда.
Якість планування визначається якістю прогнозування стану зовнішнього і внутрішнього середовища. Результативність цієї функції досягається шляхом проведення моніторингу всіх основних виробничих чинників.
У процесі планування необхідно враховувати фактор ризику, передбачити заходи його уникнення або зменшення.
Функція оптимальності планових рішень реалізується шляхом вибору за відповідними критеріями ефективного варіанту використання ресурсів, часу досягнення мети з ряду альтернативних рішень.
Процес планування об’єднує людей, координує їх діяльність, запобігає конфліктам, враховує інтеграцію всіх сфер діяльності підприємства.
Функція контролю в процесі планування здійснюється шляхом порівняння реальних результатів виробничо-господарської діяльності з плановими параметрами, аналізами роботи всіх підрозділів підприємства, з’ясування причин відхилень та регулювання виробництва.
Планування забезпечує документальне відображення ходу виробничо-господарської діяльності та інформування всіх учасників виробничого процесу про визначену мету, завдання та заходи з їх досягнення.
Пропагандистська функція процесу планування полягає в інформуванні громадськості про наміри підприємства, успішні управлінські та підприємницькі дії, допущені помилки.
Процес планування має свою технологію, яка передбачає послідовність виконуваних операцій та робіт з формування плану.
Етапи процесу планування:
· визначення мети планування;
· аналіз проблеми;
· пошук альтернатив;
· прогнозування;
· оцінка;
· прийняття планового рішення.
Визначення мети планування є вирішальним фактором при виборі форм і методів планування, критеріїв оцінки планових рішень та контролю за ходом їх реалізації.
При аналізі проблеми визначається вихідна позиція на момент складання плану і формується кінцева (бажана) ситуація.
На етапі пошуку альтернатив з переліку можливих шляхів вирішення проблемної ситуації вибирається найреальніший.
Після цього формується уявлення про розвиток планової ситуації, здійснюються відповідні розрахунки для вибору альтернативного сценарію, оформляється єдине планове рішення.
В процесі планування використовуються засоби, які дозволяють автоматизувати технологічний процес складання плану. Комплексне використання цих засобів дозволяє створити автоматизовану систему планових розрахунків (АСПР).
Розділ 2. Розрахунок основних планових показників
Перелік нормативів:
1. Вартість допоміжних матеріалів – 10% від вартості основних матеріалів за винятком відходів.
2. Баланс робочого часу – 1850 год./чол.
3. Чисельність допоміжних робітників – 35% від чисельності основних, у т. ч. зайнятих утриманням, експлуатацією та поточним ремонтом устаткування – 55% від загальної чисельності допоміжних робітників.
4. Чисельність керівного персоналу – 10% від чисельності робітників. Середня місяча заробітна плата – 600 грн.
5. Середня годинна тарифна ставка допоміжних робітників, зайнятих утриманням, експлуатацією та поточним ремонтом устаткування 2,2 грн., інших – 2,0 грн.
6. Премія основним робітникам – 20%, допоміжним – 10%, керівному персоналу – 30% від заробітної плати за тарифом.
7. Доплати й додаткова заробітна плата – 15% від заробітної плати за тарифом.
8. Відрахування на соціальні заходи – 37,5% від заробітної плати за тарифом та доплат.
9. Одноразові заохочення та винагороди – 1% від заробітної плати за тарифом, винагороди за підсумками роботи за рік не більше двох місячних окладів (тарифних ставок).
10. Ціна рушійної електроенергії – 22,1 коп., освітлювальної – 23,0 коп. за кВт-год. Видаток освітлювальної електроенергії – 1,5% від видатку рушійної електроенергії ( в кВт-год).
11. Норма амортизаційних відрахувань – 15% від вартості устаткування та 5% від вартості будівель. Вартість 1 м3 будівлі 950 грн.
12. Інші витрати – 8% від заробітної плати за тарифом.
13. Послуги допоміжних цехів:
а) у складі витрат на обслуговування виробництва – 55% від заробітної плати за тарифом;
б) у складі витрат на управління виробництвом – 30% від заробітної плати за тарифом.
14. Адміністративні витрати на збут – 9% від виробничої собівартості.
15. Норматив прибутку 30% від собівартості виробу.
16. Податок на прибуток – 25%, відрахування засновникам підприємства – 3% від суми оподаткованого прибутку. Відрахування до фонду розвитку виробництва не менше 30% від суми розподілювального прибутку, на соціальний розвиток колективу – 20% (за рішенням Загальних зборів).
Вихідні дані:
Об’єм будівлі – 12600 м3.
Характеристика станочного парку на підприємстві
| Найменування верстатів | Коефіцієнт виконання норм виробітку, % | Потужність електродвигунів, кВт | Ціна верстата, тис. грн. | Кількість верстатів |
| Токарний | 105 | 2,7 | 5650 | 23 |
| Фрезерний | 107 | 2,5 | 9750 | 12 |
| Свердлувальний | 110 | 0,4 | 16150 | 11 |
| Шліфувальний | 102 | 3,5 | 989 | 21 |
Об’єкти та обсяги підприємницької діяльності
| А | Б | В | Е | Ціна матеріалу, грн/т | Вартість відходів, % від вартості матеріалу | |
| Виробнича програма, шт. | 1110 | 1160 | 1330 | 1150 | ||
| Норма трудомісткості, нормо-год/виріб | 76,2 | 79,6 | 28,2 | 58,4 | ||
| Середня годинна тарифна ставка | 1,758 | 1,798 | 1,969 | 1,759 | ||
| Сталь вуглецева | 183 | 162 | 330 | 330 | 400 | 2,0 |
| Сталь легована | 188 | 135 | 78 | 132 | 475 | 2,5 |
| Сірий чавун | 114 | 202 | 28 | 145 | 360 | 4,0 |
2.1 План виробництва та матеріально-технічного забезпечення