Проблеми розвитку залізничного транспорту в Україні (стр. 7 из 9)
Ці витрати можуть бути розраховані на кожний вид продукції, виходячи з норм витрат і ціни одиниці ресурсу.
Отже, змінні витрати на одиницю продукції становлять:
Змінні витрати на весь обсяг виробництва:
б) перелік та обчислення суми постійних витрат у собівартості продукції:
(2.8)де ВПj - витрати j-ої статті постійних витрат у собівартості продукції.
Постійні - це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.
До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням операцій та управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.
Отже, постійні витрати на одиницю продукції дорівнюють:
Постійні витрати на весь обсяг продукції:
Загальна сума річних відрахувань на амортизацію (напівпостійні витрати) розраховується за формулою:
(2.9)де ОФп, ОФл - відповідно первісна та ліквідаційна вартість основних фондів;
Тн - нормативний строк служби основних фондів.
Виробнича собівартість продукції (С) визначається за формулою:
(2.10)Таким чином виробнича собівартість одиниці продукції дорівнює:
Виробнича собівартість всього обсягу виробництва:
2.4 На підставі одержаної калькуляції розрахуємо критичний обсяг продаж (Вкр) для умов діючого цеху:
(2.11)де Упост - сума умовно-постійних витрат на виробництво річного обсягу продукції, тис. грн.
Узмін - сума умовно-змінних витрат, що припадає на одиницю продукції (грн. /1т);
Ц - ціна одиниці продукції.
За підсумками розрахунків визначимо точку беззбитковості графічним методом (рис.2.1)
Рис.2.1 Визначення точки беззбитковості.
2.5 Розрахунок ефективності виробництва продукції та використання основних фондів
а) фактична рентабельність продукції, яка обчислюється за допомогою формули:
(2.12)де Ц - ціна даного виду продукції;
С - собівартість цієї продукції.
б) фактична сума прибутку на весь річний обсяг:
; (2.13)в) фактична ефективність капіталу (норма прибутку на капітал):
, (2.14)де ОФзаг - загальна вартість усіх груп основних виробничих фондів (табл.2.1).
Отже, наявність прибутку доказує ефективність даного виробництва та господарської діяльності підприємства, але вони також вказують на деякі проблеми з рентабельністю продукції, показник у 4,4% - достатньо занизький. Тобто достатньо високий прибуток підприємство отримує лише завдяки великим обсягам виробництва.
Все це вказує, що підвищити прибутковість та ефективність діяльності підприємства можна за рахунок нарощення виробництва, що призведе до зниження постійних витрат на одиницю продукції і призведе до зниження собівартості продукції, а отже і до підвищення її рентабельності.
Також знизити собівартість підприємство може за рахунок використання новітніх технологій, які передбачають зниження витрат сировини та енергоносіїв. Також знизити собівартість можна і за рахунок заміни дорогої імпортної сировини на вітчизняну більш дешеву, але тут необхідно велику увагу приділяти якості сировини, так як від неї залежить і якість готового виробу, а отже і попит на продукцію підприємства.
Розділ 3. Заходи по підвищенню ефективності виробництва
Для підвищення ефективності виробництва передбачені такі заходи:
а) розширення обсягу виробництва продукції внаслідок вводу в дію ще одного додаткового агрегату, техніко-економічні показники якого повністю співпадають з аналогічними показниками наявного устаткування.
б) удосконалення технології виробництва продукції, за рахунок чого досягається:
зменшення норми витрат:
сировини на 8%,;
основних матеріалів на 12%;
електроенергії на 7%.
застосування більш дешевих допоміжних матеріалів, ціна нижче фактичної на 4%.
удосконалення використання головного технологічного устаткування, що дозволяє підвищити коефіцієнт використання потужності до 0,9.
Впровадження намічених заходів потребує:
додаткових капіталовкладень на придбання головного технологічного устаткування (+
К), що дорівнює вартості додаткової одиниці устаткування;додаткових одноразових витрат на удосконалення технології;
додаткової чисельності основних виробничих робітників, що дорівнює чисельності основних виробничих робітників, необхідних для обслуговування додаткової одиниці устаткування на протязі доби (6 чоловік);
Внаслідок цього відбудуться зміни собівартості продукції:
зниження витрат на: сировину, основні матеріали, електроенергію;
підвищення витрат на заробітну плату головних виробничих робітників та на відрахування від заробітної плати у відповідні фонди;
підвищення витрат на амортизацію.
Всі ці зміни необхідно обчислити у вартісних показниках відповідно нового стану цеху і розширеного за рахунок впровадження додаткового виробничого агрегату.
На виробного-господарську діяльність підприємства впливає ринкове середовище. Тобто підприємство діє не відокремлено від інших суб'єктів ринку, а в тісному взаємозв'язку і залежності від держави (особливо в законодавчій сфері), постачальників, торгових посередників та кінцевих споживачів продукції, то необхідно врахувати наступні зміни:
постачальники підвищують ціни на:
сировину на 10%;
електроенергію на 95%;
воду на 65%;
підвищення рівня мінімальної заробітної плати вимушує підприємство підвищити заробітну плату всім категоріям працівників на 15%;
розширюється коло споживачів продукції, тому підприємство з великою долею ймовірності може розраховувати на те, що продукція, вироблена понад фактичного обсягу виробництва, буде реалізована.
Розрахунок ефективності запроектованих заходів потребує попереднього визначення потужності цеху, який проектується та обсяг виробництва продукції в ньому.
3.1 Проектна потужність цеху після впровадження додаткового устаткування визначається за формулою:
(3.1)де n - кількість фактично наявного головного устаткування, яка була в існуючому цеху, одиниць;
Пгод - паспортна продуктивність одиниці устаткування, т/год, м3/год, та інша;
Nзм - змін на добу;
Дт - днів на тиждень;
Тзм - тривалість зміни;
Кт - кількість тижнів;
Ттнп - технологічно-неминучі перерви, год;
Тпзр - планово-запобіжні ремонти, год.
Проектного обсягу виробництва продукції:
(3.2)де Кв. п - коефіцієнт використання потужності головного технологічного устаткування.
3.2 Проектні норми витрат сировини, основних матеріалів та електроенергії
(3.3)де Нфі - фактичні норми витрат і-ої статті, які були використані при розрахунках фактичної собівартості продукції;
Кз. ні - коефіцієнт зниження норми витрат і-ої статті, закладений у заходах по підвищенню ефективності виробництва.
Визначаємо проектні норми витрат сировини, основних матеріалів та електроенергії:
1)
2)
3)
3.3 Проектні закупівельні ціни на сировину, допоміжні матеріали, електроенергію та воду розраховуються за формулою
(3.4)де Цфі - фактична ціна і-го виду ресурсу;
Кз. ц. - коефіцієнт зниження ціни і-го ресурсу, закладений у заходах по підвищенню ефективності виробництва.
Розраховуємо проектні закупівельні ціни на сировину, допоміжні матеріали, електроенергію і воду:
1)
2)
3)
4)
Обсяг заробітної плати головних робітників цеху визначається як сума фонду заробітної плати в існуючому цеху (ФЗПф), підвищеної на певний відсоток у зв'язку із зростанням заробітної плати додаткової чисельності робітників (ФЗПдод), що виникла внаслідок впровадження додаткової одиниці головного устаткування (табл.3.1).