ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ КОЛЕДЖ
ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з предмету "Статистика"
2006 р.
Зміст
1. Характеристика програмно-методичних питань плану та засоби спостереження
2. Форми, види та способи спостереження
3. Що таке варіація? Показники варіації
4. Практичні завдання
Література
Статистичне спостереження являє собою науково організовану роботу із збирання масових первинних даних про кількісну сторону суспільного життя. Загальна задача будь-якого статистичного спостереження полягає в тому, щоб отримати початковий матеріал, на основі якого можна вивчати явище (процес), котре розглядається. Статистичне спостереження повинно задовольняти певним вимогам і щоб виконати ці вимоги потрібно дотримуватись спеціальних методичних принципів і правил проведення спостереження, які вирішують дві групи питань: програмно-методологічні та організаційні.
До програмно-методологічних питань належать такі:
а) встановлення мети та завдання статистичного спостереження;
б) визначення об’єкта та одиниць сукупності і спостереження;
в) розробка програми статистичного спостереження;
г) підготовка інструментарію спостереження;
д) додержання найважливіших принципів і правил проведення статистичного спостереження.
Програмно-методологічні питання статистичного спостереження:
Для чого? - - Мета спостереження
Що? - - Об’єкт спостереження
Складові? - - Одиниця сукупності
Джерело інформації? - - Одиниця спостереження
На які запитання дістати відповіді? - - Програма спостереження:
перелік ознак запитань;
розробка інструментарію;
визначення виду та способу обстеження.
Метою статистичного спостереження є збирання вірогідної (яка відповідає реальному стану) та повної (за обсягом і змістом) статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища і процеси. При цьому статистична інформація повинна бути своєчасною, порівняльною за часом та у просторі, доступною.
Завдання спостереження і задачі, які випливають із цього, визначаються виходячи з практичних та наукових проблем планування, організації та управління виробництвом, стану вивченості явища, що розглядається.
В залежності від мети та завдань визначають об’єкт спостереження, одиницю сукупності та одиницю спостереження.
Об’єктом спостереження називають сукупність одиниць явища, що розглядається, про які повинна бути зібрана статистична інформація. Для визначення меж об’єкта спостереження застосовують цензи - набір кількісних та якісних обмежувальних ознак.
Об’єкт спостереження складається з окремих одиниць - одиниць сукупності, від яких одержують початкову інформацію. Наприклад, одиницею сукупності під час перепису населення є кожна людини. Кожна одиниця сукупності може надати про себе інформацію, тому в ході обстеження відокремлюють також одиницю спостереження.
Одиниця спостереження - це елемент об’єкта спостереження, який несе відомості про ознаки одиниць сукупності. Так, одиницею спостереження при перепису населення є домогосподарство і кожний його член.
Найвідповідальнішим моментом статистичного спостереження є складання програми спостереження - переліку запитань, на які очікують отримати відповіді. Зміст та кількість запитань формують згідно з метою спостереження та реальними можливостями його проведення. До програми слід включити лише істотні ознаки, які мають найбільше практичне та наукове значення для об’єкта спостереження.
Зміст і кількість запитань програми, сформульованих чітко і зрозуміло для всіх, повинні бути такими, щоб уникнути зайвої інформації і пов’язаних з цим додаткових витрат праці і коштів. В той же час програма повинна враховувати все і її запитання (ознаки) мають становити систему взаємопов’язаних показників, заданих у логічній послідовності. При можливості в програму включають запитання, що взаємно контролюють показники.
До програми спостереження також включають розробку статистичного інструментарію - сукупності документів, в які будуть внесені відповіді на запитання програми. До інструментарію спостереження відносять два основних типа документів: статистичні формуляри та інструкції до їх заповнення.
Статистичний формуляр - це обліковий документ у вигляді бланку відповідної форми, де фіксуються відповіді на запитання програми спостереження. Використовують формуляри двох типів: індивідуальні та спискові. Формуляри супроводжуються інструкцією - переліком вказівок та роз’яснень, якими має керуватись обліковець чи реєстратор при заповненні бланків спостереження.
Основу організаційного забезпечення статистичного спостереження складає організаційний план - головний документ, в якому відображаються найважливіші питання організації та проведення намічених заходів. В організаційному плані вказують: органи спостереження: час, місце та строк спостереження; матеріально-технічне забезпечення відповідних робіт; порядок комплектування та навчання кадрів, необхідних для проведення спостереження; порядок проведення спостереження, прийому та здачі матеріалів; спосіб забезпечення точності результатів (система контролю та пробні обстеження тощо).
При організації спостереження обов’язково повинно бути вирішено питання, коли проводиться спостереження, що включає вибір часу та сезону спостереження, встановлення періоду та критичного часу спостереження.
Організаційні питання статистичного спостереження:
Хто проводить? - - Органи спостереження
Персонал
Де? - - Місце спостереження
Коли? - - Час спостереження
Період спостереження
За допомогою чого? - - Матеріально-технічне забезпечення
Як забезпечити Система контролю результатів
точність результатів? - - Пробне обстеження
Час спостереження (об’єктивний час) - це час, якому відповідають дані спостереження. Сезон (час року) для спостереження слід вибирати такий, в якому об’єкт, що вивчається, перебуває в звичайному для нього стані. Під періодом (суб’єктивним часом) проведення спостереження розуміють час від початку до закінчення збирання відомостей. Критичним часом спостереження називають дату за станом, на яку повідомляють дані зібраної інформації. При переписах населення встановлюють час початку та закінчення фактів, що вивчаються. Критичним моментом спостереження називають конкретно визначений час, до якого приурочені відомості (найчастіше - опівночі - момент закінчення однієї доби і початок іншої).
Значне місце в плані спостереження належить проведенню підготовчих робіт. Найбільш суттєвий етап підготовчої роботи - це складання списку облікових одиниць. Цей список (наприклад, торгівельних підприємств) потрібен як для перевірки повноти та своєчасності даних, які надійшли, так і для встановлення обсягу робіт і розрахунку необхідної кількості працівників для проведення статистичного спостереження. Важливе місце в системі підготовчих робіт має підбір і підготовка кадрів, а також інструктаж апарату обліково-економічних служб, залучених до збирання необхідної інформації.
З організаційної точки зору розрізняють три форми статистичного спостереження: звітність, спеціально-організоване статистичне спостереження та реєстри.
Статистична звітність є основною формою статистичного спостереження в Україні. Це така форма спостереження, коли кожний суб’єкт діяльності (підприємство, організація, установа) подає свої дані у статистичні органи. Дані подаються у вигляді звітів за звітній період. За принципом періодичності звітність поділяють на річну та поточну (квартальну, місячну).
Спеціально-організоване статистичне спостереження має на меті отримати відомості, які не охоплені звітністю (переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування).
Реєстр - перелік одиниць об’єкта спостереження із зазначенням ознак, який складається та оновлюється під час постійного обстежування. Наприклад, реєстром населення є поіменний перелік мешканців регіону, який регулярно переглядається і містить паспортні та податкові відомості про кожного мешканця.
Спостереження за часом реєстрації даних поділяються на поточне, періодичне та одноразове.
За ступенем охоплення одиниць спостереження буває суцільним та несу - цільним. Не суцільне обстеження в свою чергу поділяють на вибіркове, монографічне, основного масиву, анкетне, моніторинг.
Статистичне спостереження здійснюється в такі три способи: безпосередній облік фактів; документальний облік; опитування.
При безпосередньому обліку фактів відомості, що підлягають фіксації, певним чином підраховуються, виміряються, зважуються для одиниць об’єкта спостереження, наприклад: реєстрація товарних потоків, що перетинають кордон; облік готівкової грошової маси в банках тощо.
Документальне спостереження ґрунтується на використанні рівних документів (звітності, бухгалтерських документів, річних звітів та ін), чим визначаються показники на макро- та мікрорівні: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, розмір доходів, обсяги експорту та імпорту товарів та ін.
Опитування - такий спосіб спостереження, при якому відомості отримують усно або письмово зі слів опитуваних осіб. Опитування може бути експедиційним, кореспондентським та у формі самореєстрації.
За експедиційним способом реєстрація фактів здійснюється спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації (наприклад, під час перепису населення).
При кореспондентському способі спостереження потрібні відомості надають особи, які добровільно виявили бажання відповісти на поставленні в анкетах запитання. Кореспондентський спосіб застосовується, наприклад, для дослідження ринку товарів і послуг окремих регіонів, для обстеження процесу просування товарів в умовах ринку тощо.