Сукупне пропонування. Показники інфляції (стр. 2 из 2)
• дефлятор ВВП є поточно зваженим (індекс Пааше), а індекс
споживчих цін є базисно зваженим (індекс Ласпейреса).
Проте на практиці відмінність між цими двома індексами незначна, і вони обидва досить добре відображають тенденцію та швидкість зміни цін. В залежності від мети дослідження завжди можна підібрати той індекс, який найбільшою мірою відповідає поставленому завданню.
Індекс Фішера, як середнє геометричне значення індексів Пааше і Лайспереса, усуває їхню обмеженість:
. 
Існує три види інфляції:- помірна;
- галопуюча;
- гіперінфляція.
Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін: щорічний рівень інфляції вимірюється однозначним числом. Вона підхльостує економіку. При зростанні цін населення більше купує, так як далі покупки обійдуться ще дорожче. Це стимулює виробників підвищувати пропозицію, і ринок швидше насичується.
Для перехідної економіки поріг інфляції, що є допустимим, складає 20 30 %, для решти країн — 6 — 10 %.
Галопуюча інфляція — це інфляція, що вимірюється двозначним чи тризначним числом (50 або 300 % за рік).
Гіперінфляція — ціни зростають на тисячі, мільйони чи навіть мільярди відсотків на рік. Населення втрачає заощадження. Зникає стимул вкладати інвестиції у виробництво, оскільки інвестиції доход дадуть нескоро, а за цей термін втратиться їхня цінність. Це економічний і соціальний хаос.
Гіперінфляція в Україні мала місце в 1993 р.
Формальний критерій гіперінфляції був введений американським вченим Філіпом Кеганом: початком гіперінфляції вважається місяць, в якому зростання цін вперше перевищує 50 %, а кінцем — місяць, попередній тому, в якому зростання цін падає нижче цієї критичної точки і не досягає її знову хоча б протягом року.
Ситуація в економіці, коли одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва, називається стагфляція. Це поняття запроваджене в обіг на початку 70-х рр. ХХ ст. Явище стагфляції нині пояснюють головним чином інерційною природою інфляційних процесів.
Всі ці види інфляції існують тільки при відкритому її становищі – тобто при відносному вільному ринку. При «прихованій» інфляції зростання цін на товари і послуги може не спостерігатись, а знецінення грошей може виражатись в дефіциті пропозиції.
ІІІ Модель встановлення довгострокової рівноваги на товарних ринках за умов скорочення сукупного попиту (класичний та кейнсіанський підхід)
Довгострокова рівновага означає, що кількість товару яку покупці бажають придбати, дорівнює потенційним можливостям економіки. За цих умов будь-яке подальше збільшення сукупного попиту викликає лише зростання цін, а випуск реального ВВП залишається незмінним. Виключення може мати місце лише за умов економічного буму, коли підприємці вдаються до надмірного використання робочої сили, а безробіття сягає нижче природної норми.
Рівновага в економіці постійно порушується. Її порушення може викликатися змінами в сукупному попиті внаслідок зміни запланованих сукупних витрат або в сукупній пропозиції внаслідок зміни середніх витрат. Але вона постійно відновлюється ринком за іншого рівня ВВП і за інших цін.
Механізм відновлення економічної рівноваги, яка порушується падінням сукупного попиту. З метою аналізу механізму відновлення економічної рівноваги побудуємо графік короткострокової і довгострокової рівноваги (рис.3.2.).
Точка Т1, в якій перетинаються всі криві, є одночасно точкою короткострокової та довгострокової рівноваги, тобто в умовах повної зайнятості, коли О1, дорівнює потенційному ВВП. Ціна Ц1 – це початкова рівноважна ціна. Цим умовам відповідає і певний рівень зарплати, яка урівноважує ринок праці.
Далі припустимо, що сукупний попит суттєво зменшився. Незалежно від причин, які викликали падіння сукупного попиту, неминучим результатом цього буде незаплановане збільшення товарних запасів. Переконавшись у тому, що товари розпродуються повільніше, ніж виробляються, підприємства переглянуть свої плани. Їхня короткострокова реакція на скорочення сукупного попиту буде обумовлюватися тим, що зарплата (та інші ресурсові ціни) тимчасово не зміниться.
За цих умов підприємства відреагують на падіння сукупного попиту частково зменшенням реального ВВП до О2, частково зниженням товарних цін до Ц2. Графічно перелічені зміни в поведінці підприємств знайдуть своє відображення через зміщення кривої сукупного попиту вліво, в положення СПо2.
Коли економіка досягне точки Т2 в якій перетинаються криві СПо2 і СПр1, заплановані витрати і реальний ВВП знову будуть врівноважені на базі зниження цін до Ц2, а незаплановане накопичення товарних запасів припиниться. Точка Т2 – це новий стан короткострокової рівноваги в економіці, який буде зберігатися доти, поки крива сукупного попиту і короткострокова крива сукупної пропозиції не змінять свого розташування. Але в цій точці довгострокова рівновага буде порушена.
Перетин кривих СПо2 і СПр1 у точці Т2 відповідає умовам, коли зарплата ще не відреагувала на зниження товарних цін від Ц1 до Ц2. Звичайно, така ситуація не може продовжуватися надто довго. Поступово зарплата під впливом конкуренції на ринку праці почне зменшуватися до рівня, адекватного цінам Ц2. Припустимо, що після певного короткострокового відрізку часу зарплата зменшиться пропорційно зниженню товарних цін. Це викличе зменшення середніх витрат на виробництво товарів і адекватне збільшення сукупної пропозиції. Внаслідок цього на графіку короткострокова крива сукупної пропозиції зміститься вправо, тобто в положення СПр2. При незмінному сукупному попиті підприємства відреагують на зниження зарплати і середніх витрат новим зниженням товарних цін до Ц3 і збільшенням виробництва до О3, а економічна рівновага переміститься в точку Т3, яка знаходиться на перетині кривих СПо2 і СПр2. Точка Тз – це точка нової короткострокової рівноваги, але довгострокової рівноваги ще не забезпечено. Оскільки в процесі переміщення економіки в точку Т3 знову відбулося зниження товарних цін, то в черговий раз виникне диспропорція між ними і зарплатою. Тому, як і в попередній ситуації, коли зарплата відстає від товарних цін, в економіці буде виникати тенденція до зростання зарплати. В міру розгортання цього процесу короткострокова крива сукупної пропозиції буде зміщуватись вниз. Щоб не розтягувати надовго цей процес, перейдемо відразу до кінцевої ситуації, коли короткострокова крива сукупної пропозиції займе положення СПр3. У цьому положенні короткострокова крива сукупної пропозиції перетнеться з кривою сукупного попиту в точці Т4. Але в цій же точці крива сукупного попиту СПО2 перетинається із довгостроковою кривою сукупної пропозиції. Таким чином, всі три криві знову перетинаються в одній точці, тобто в точці Т4. Це означає, що економіка знову повернулася до стану подвійної рівноваги – короткострокової та довгострокової.
Список використаної літератури
1. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442с.
2. Кушнір В.С. Мікро- та макроекономіка: Навчальний посібник – К.: Видавництво «Фірма ІНКОС» Центр навчальної літератури, 2006. – 256с.
3. Мельникова В.І., Климова Н.І. Макроекономіка: Навчальний посібник – 2-ге видання, виправлене і доповнене. - К.: ВД «Професіонал», 2005. – 400с.