Управління результатами господарської діяльності підприємств (стр. 4 из 6)

5. Вибір форм і оптимізація структури джерел фінансування операційних необоротних активів. Оновлення і приріст операційних необоротних активів можуть фінансуватись за рахунок власного капіталу, довгострокового позикового капіталу (довгострокові банківські кредити, фінансовий лізинг і т.ін.) і за рахунок змішаного їх фінансування.

6 стадія - Завдання управління оборотними і необоротними активами підприємства.

Основне завдання управління необоротними активами полягає у забезпеченні своєчасного оновлення основних виробничих фондів та високої ефективності їх використання. Можливості оперативного управління необоротними активами незначні.

І, навпаки, політика управління оборотними активами відзначається значною маневреністю, можливістю активного впливу на їх розмір, склад, структуру, оборотність, ліквідність та прибутковість.

До основних завдань управління оборотними активами належать :

1.Забезпечення безперебійності виробничого процесу. Для реалізації цього завдання необхідно сформувати окремі види активів відповідно до обсягів господарської діяльності підприємства і тривалості його операційного та фінансового циклів.

2. Прискорення оборотності загальної суми оборотних активів. Це завдання управління оборотними активами реалізовується шляхом збільшення частки активів з високою оборотністю і зменшення частки активів, що обертаються повільно.

До активів з високою оборотністю можна віднести:

- запаси сировини і матеріалів, за якими не створюються страхові резерви;

- запаси готової продукції, що користується значним попитом;

- грошові кошти, які постійно перебувають у платіжному обороті.

Активи з низькою оборотністю відповідно включають:

- сезонні запаси сировини і матеріалів;

- запаси готової продукції зі зниженням попитом;

- довгострокову та короткострокову дебіторську заборгованість;

- усі форми поточних фінансових інвестицій строком більше шести місяців;

- неліквідні фінансові інструменти.

3. Забезпечення ліквідності оборотних активів, достатньої для підтримки платоспроможності підприємства за поточними фінансовими зобов’язаннями. Це управлінське завдання реалізується за допомогою постійного контролю за розміром оборотних активів у грошовій, абсолютно ліквідній формі, а також шляхом забезпечення відповідної частини високоліквідних активів у вигляді поточних фінансових інвестицій та інших активів, які за необхідності можуть швидко трансформуватися у грошові кошти.

4. Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів. Реалізувати це управлінське завдання можна шляхом своєчасного використання тимчасово вільних залишків грошових активів для формування ефективного портфеля поточних фінансових інвестицій, що можуть принести підприємству прямий дохід у формі процентів або дивідендів, розміщення коштів на депозит, відкриття контокорентних рахунків у банку.

5. Мінімізація ризиків і втрат, пов’язаних з формуванням і використанням оборотних активів. Всі види оборотних активів тією чи іншою мірою пов’язані з ризиком втрати. Так, грошовим активам в основному властивий ризик інфляційних втрат; поточним фінансовим інвестиціям–ризик втрати частини доходу у зв’язку з несприятливою кон’юнктурою фінансового ринку, а також ризик інфляційних втрат;

Крім того, необхідно враховувати ризики формування оборотних активів та їх можливі негативні наслідки:

- недостатність грошових коштів може призвести до перебоїв у виробничому процесі, невиконання зобов’язань, втрат можливого прибутку:

- недостатність виробничих запасів спричинює перебої у виробництві, зайві витрати, недоотримання реалізаційного доходу:

- наявність зайвих оборотних активів спричинює зайві витрати на фінансування, іммобілізацію фінансових ресурсів, недоотримання частини доходу і прибутку.

2.2 Аналіз фінансової звітності приватного підприємства «КОМТЕКС» та оцінка його рентабельності

Приватне підприємство « КОМТЕКС»

Юридична адреса :

Україна, м. Київ

Проспект Воз’єднання, 21

Приватне підприємство «КОМТЕКС» було створено 1985 року. За свою історію пройшло шлях від "кустарного" до сучасного добре оздобленого автоматизованого та комп'ютеризованого виробництва та перетворилося на спеціалізоване об'єднання по виробництву різноманітного одягу та шкіряних виробів. В 1995 р. на базі швейних майстерень було засноване швейне приватне підприємство «КОМТЕКС», орієнтоване на пошиття шкіряних виробів.

Структура підприємства передбачає централізацію експериментального, підготовчого, розкрійного виробництва та складу готової продукції. Пошиття виробів здійснюється у двох швейних цехах головного підприємства.

Головне підприємство у м. Києві спеціалізоване на виготовлення модних курток із синтетичних тканин та шкіри з утеплювачем для дорослих груп дітей. Потужність об’єднання 2000 тис.шт. виробів в рік. Режим роботи однозмінний.

У об'єднанні працює 300 чоловік, в тому числі службовці. Серед них художники -модельєри, конструктори, технологи, механіки та ін., які уважно стежать за напрямками моди, створюють сучасні, популярні серед покупців моделі одягу, вирішують питання запровадження науково - технічного прогресу.

Відомо, що технічний прогрес ніколи не зупиняється. Шлях вперед у теперішній час полягає через автоматизоване та комп’ютеризоване виробництво. Наявність інформації, яку можна швидко отримати у будь - якому підрозділі, що і є частиною управління ноу-хау, яке охвачує підготовку інформації для планування, контролю та реалізації готової продукції, дозволяє скоротити час на розробку та поставку продукції та значно підвищити продуктивність праці.

З 1996 року через тяжкого економічного стану в країні, відсутності оборотних коштів та низької купівельної спроможності вітчизняних споживачів, поряд з випуском продукції на внутрішній ринок підприємство мусить працювати з іноземними фірмами на умовах давальницької сировини. Робота на давальницькій сировині малорентабельна, але дозволяє:

1. Своєчасно здійснювати розрахунки з бюджетом, за енергоносії та опалення;

2. Забезпечити роботою та відповідно з/п колектив підприємства у кількості 250 чоловік;

3. Не тільки зберегти, а й значно підвищити кваліфікацію робітників та інженерно - технічних працівників підприємства;

4. Поліпшити якість виробляємої продукції, так як вимоги до якості у іноземних фірм дуже високі.

Кількість іноземних фірм, з якими працювало підприємство на давальницькій сировині з 10 у 1997 році зменшилося до 2 у 1999 році. Таким чином, підприємство зарекомендувало себе як підприємство високої культури виробництва, сучасної технології та якості продукції. Тому провідна німецька фірма «HUGOBOSS» збільшила кількість своїх замовлень з 8 тис. од. виробів до 80 тис. од. виробів у 2000 році.

З метою :

1. підвищення обсягів виробництва

2. підвищення обсягів продаж

3. розширення асортименту швейних виробів

4. покращення дизайну швейних виробів

Значна частина прибутку використовується на придбання нового обладнання, комп'ютерної техніки, запасних частин, збільшенню власних торгових площ, так як більше ніж 50% продукції реалізується у спеціалізованих магазинах та ринках України.

Тому, завдяки напруженій роботі правління, всього колективу в цілому, вдалося стабілізувати роботу підприємства, звести до мінімуму кількість простоїв підприємства за ініціативою адміністрації.

В результаті проведеного технічного переоснащення та накопиченому досвіду та професіоналізму працівників на підприємстві досягнуто високий рівень технології та якості готових виробів.

Внутрішній ринок займає 20% потужності підприємства, на якій воно виготовляє конкурентоспроможну продукцію наступного асортименту:

- Куртки чоловічі, жіночі

- Жакети

- Плащі

- Ремені

- Сумки

- Портмоне

- Гаманці

Реалізація на внутрішній ринок здійснюється через торгівельні організації Києва та України. Окрім випуску на внутрішній ринок підприємство працює на умовах роботи з давальницькою сировиною з відомими німецькими фірмами «Хуго Босс», «Штайльман», «Голлас», французькими «Артекс», «Ленер - Кордьє», голландською «Бернхаус». Експортний ринок займає 80% потужності підприємства. Завдяки незмінно високій якості продукції у підприємства склались довгі ділові відносини з багатьма європейськими партнерами.

Стан і основні джерела формування майна підприємства можна побачити у балансі станом на 31 грудня 2008 рік (Додаток №1), а також порівнявши показники фінансової стійкості за три роки (2008; 2009).

На основі балансу складеного на 31 грудня 2008р.(Додаток №1), проведемо експрес аналіз фінансового стану, який найчастіше проводиться для внутрішніх потреб з метою отримання операційної функції про фінансовий стан підприємства.

1. Коефіцієнт незалежності (автономії, платоспроможності) – характеризує ступінь незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

На звітний період стан підприємства є незалежним.

2. Коефіцієнт ділової активності (оборотності активів) – скільки оборотів робить майно підприємства протягом звітного періоду.

3. Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу (рентабельність власного капіталу) – показує, скільки чистого прибутку припадає на 1 грн середньорічного власного капіталу.