Особливість розвитку ринку робочої сили в сучасних умовах полягає у суперечливій взаємодії процесів його регулювання та перегулювання. Суб'єктами регулювання є профспілки, об'єднання підприємців, держава. Умовою ефективного регулювання ринку робочої сили є організація оперативного вивчення й аналізу кон'юнктури попиту на робочу силу та пропозиції робочих місць з боку роботодавця, а також орієнтація сукупного робітника при виборі сфери зайнятості та місця роботи. Важливим інструментом тут є колективна тарифна угода, що визначає розмір заробітної плати, тривалість робочого часу, відпустки, порядок найму та звільнення, форми компенсування ризику, систему соціальних виплат тощо.
При оцінці вартості робочої сили враховують вартість виконаної роботи, витрати на оплачуваний (але не відпрацьований) робочий час, премії і разові виплати, розмір заробітної плати в натуральній формі, пільги, допомоги у натуральній та грошовій формах, витрати підприємців на оплату житла працюючих, їх соціальне забезпечення та ін.
За оцінками спеціалістів, в Україні за базовий рівень вартості робочої сили приймається безпосередньо вартість праці, в основі якої лежить рівень заробітної плати, що є недостатнім для оцінки робочої сили.
Заробітна плата - це грошовий вираз вартості і ціни товару “робоча сила” та результативності функціонування робочої сили.
Правильна організація заробітної плати є необхідною умовою ефективного стимулювання праці. В умовах ринкової економіки заробітна плата одночасно є перетвореною формою вартості робочої сили (або ціною товару “робоча сила”), формою розподілу за результатами праці та об’єктом конкуренції на ринку праці.
Подальше реформування заробітної плати має здійснюватися шляхом підвищення ціни робочої сили, встановлення єдиних регуляторів і рівноцінних умов відтворення робочої сили незалежно від форм власності; збільшення тарифної частини у заробітній платі; підвищення частки мінімальної заробітної плати у середній заробітній платі; удосконалення механізму державно-договірного регулювання заробітної плати.
Удосконалення організації заробітної плати має здійснюватися разом із проведенням загальної соціально-економічної (структурної, податкової, цінової) політики. Дійовість оплати праці визначається тим, наскільки повно вона виконує свої основні функції: відтворювальну, стимулюючу, регулюючу та соціальну.
Загалом сучасному ринок праці в Україні притаманне перевищення пропозиції робочої сили над попитом (виникнення безробіття), низька ціна робочої сили, її невідповідність реальній вартості (зубожіння населення), зниження зайнятості у сфері суспільного виробництва і зростання чисельності незайнятого населення та ін.
Всі ці явища є негативними чинниками в існуванні товару робочої сили, а також небажаними явищами для розвитку країни в цілому; для подолання цих явищ необхідно негайно вжити заходів з боку держави і законодавства. У сучасній Україні в перехідний період, коли здійснюються докорінні соціальні, економічні та політичні перетворення, відбувається зростання проблем зайнятості, відсутність вирішення яких веде до росту напруження на ринку праці, посилення труднощів з працевлаштуванням населення, особливо молоді та жінок, зниження ефективності використання робочої сили, зростання повного, часткового і прихованого безробіття тощо. Як наслідок зростає чисельність малозабезпеченого населення, посилюються процеси соціального розшарування та маргіналізації, втрачають упевненість у майбутньому поліпшенні власного добробуту уразливі групи людей, багатьом з них стають недоступними навіть середні доходи, освіта і достойний людини спосіб життя. За таких умов найбільш радикальним напрямком вирішення існуючих проблем є прийняття конкретних заходів щодо поліпшення ситуації із зайнятістю населення і скорішого повернення безробітних у сферу суспільно-корисної діяльності.
1. Базилевич В.Д. Економічна теорія, політекономія: Підручник - К.: “Знання-Прес”, 2004.
2. Башнянин Г.І. Загальна економічна теорія. Ч 1. - К.: “Ніла-Центр Ельга”, 2000
3. Гуць М. Оцінка стану ринку праці в умовах реформування економіки. // Україна: аспекти праці - 2005 - № 2.
4. Економіка підприємства: Підручник/За ред. Покропивного. - Вид.2-ге, перероблене і доповнене - К.: КНЕУ, 2005. - 528с.
5. Історія економічних вчень: Підручник. /За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко - К.: 2001.
6. Історія економічної теорії: Підручник / С.М. Злубко - К.: Знання, 2005 - 719с
7. Мочерний С.В. Основи економічних знань: Підручник - К.: Вид. центр “Академія”, 2000 - 304с.
8. Чернівецька Л. Ринок праці та заробітної плати. // Економіка. Фінанси. Право - 2001 - № 10.
9. Ядгаров Я.С. История экономических учений: Учебник. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2005 - 480с.
10. www.bookz.com. uа
11. Борисов Е. Экономическая теория, Москва: Юрист, 1997.
12. Долішній М.І., Злупко С.М., Злупко Т.С., Токарський Т.Б. Труд, потенціал, зайнятість і ринок праці, Львів, 1997.
13. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І., Основи економічних знань: навчальний посібник, Київ: Вища школа, 1998.
14. Куликов Г.Т. Оплата труда в Украине: проблемы и пути их решения в переходной период, Киев: Знание, 1996.
15. Міністерство праці та соціальної політики України, науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин: Рекомендації щодо визначення заробітної плати в залежності від особистого внеску працівника в кінцевий результат роботи підприємства, Київ: 1999.
16. Науковий економічний та суспільно-політичний журнал Україна: Аспекти праці
17. Нечай Т., Іларіонов В. Заробітна плата в період трансформації економіки. №8 - 1997 р.
18. Костишина Т. Еволюція форм заробітної плати в Україні у перехідний період. №8 - 1997 р.
19. Уманський О., Першукова Т. Вартість, ціна робочої сили та заробітна плата. №3 - 1999 р.