РОЗДІЛ 1. Загальні показники оцінки економіки області
1.1 Сутність регіональної економіки
Регіональна економіка - це система суспільних відносин, яка історично склалась в межах областей держави, являє собою сукупність взаємопов'язаних папок і зв'язків, які забезпечують її стійкість та цілісність на макро- та мікрорівні.
Поняття регіональна економіка охоплює виробничі, фінансові, кредитні, суспільні відносини території конкретного регіону.
Стратегічною метою регіональної політики має бути істотне підвищення життєвого рівня населення регіонів на базі ефективного використання промислового та природно - ресурсного потенціалу.
Під регіоном розуміють економічний район, який виділяється спеціалізацією та структурою господарства, природно-ресурсним та демографічним потенціалами, соціально - економічними особливостями.
Без ефективної гнучкої регіональної політики неможливе економічне реформування.
Сутність науково - обгрунтованої ефективної регіональної соціально - економічної політики полягає у органічному поєднанні загально національної та територіальної моделей відтворювальних процесів на даній території.
Для ефективного розвитку виробництва у регіоні потрібно знайти організаційні форми для впровадження у виробництво ноу-хау, нових прогресивних методів виробництва, екологобезпечні ресурсозберігаючі технології.
1.2 Область в системі мезоекономічного району
Черкаська область розташована в центральній частині України у басейні течії Дніпра. Утворена 7 січня 1954 р. На півночі межує з Київською, на сході – з Полтавською, на півдні – з Кіровоградською, на заході – з Вінницькою областями. За площею (20,9 тис. км2) займає 18 – те місце серед областей України, що становить 3,4 % її території. [3, с. 549]
Основні дані про територію і кількість наявного населення на території всієї України та Черкаської області наведені в таблиці 1.1.
Кількість населення на 1 січня 2009 р. склала 1304,3 тис осіб. Міське населення становить 726,8 тис. осіб. (55,7 %) а сільське – 578,0 тис. осіб. (44,3 %). Щільність населення становить 66 осіб на 1 км2. Обласний центр – Черкаси.
Таблиця 1.1Територія і кількість наявного населення по регіонах на 1 січня 2009 р.
Територія, тис км2 | Кількість н-ня, тис | У тому числі | Відсоток міського н-ня | Щільність н-ня, осіб на 1 км2 | ||
міське | сільське | |||||
Україна | 603,7 | 45822,2 | 31444,9 | 14377,3 | 68,6 | 80 |
Черкаська область | 20,9 | 1304,3 | 726,8 | 578,0 | 55,7 | 66 |
Основні дані про адміністративно-територіальної структури України та Черкаської області в наведені в таблиці 1.2.
Територію України на 1 січня 2010 року за територіально-адміністративним складом можна поділити на 490 районів, 455 міст, у тому числі 178 державного, республіканського та обласного значення, 118 районів у містах, 886 селищ міського типу та 28597 сільських населених пунктів.
Таблиця 1.2Кількість адміністративно-територіальних одиниць Черкаської області, на 1 січня 2010 року. [4, с.28]
Райони | Міста | Райони у містах | Селища міського типу | Сільські населені пункти | ||
Всього | у т. ч. державного, республіканського та обласного значення | |||||
Україна | 490 | 455 | 178 | 118 | 886 | 28597 |
Черкаська область | 20 | 16 | 6 | 2 | 15 | 825 |
В Черкаській області нараховується 20 районних центрів (4,1 %), 16 міст (3,5 %), 2 райони у містах (1,7 %), 15 селищ міського типу (1,7 %) та 825 сільських населених пунктів (2,9 %).
Найбільшими містами Черкаської області є:Черкаси (290340 осіб), Умань (79497 осіб), Сміла (79497 осіб), Золотоноша (32132 осіб), Канів (29049 осіб), Корсунь-Шевченківський (25406 осіб), Шпола (22379 осіб), Тальне (17823 осіб).
У загальнодержавному поділі праці Черкащина виділяється виробництвом цукру, молочних і овочевих консервів, машин для харчової та легкої промисловості, хімічних волокон, шовкових тканин, мінеральних добрив, а також зерна, м’яса і молока. Визначальним при цьому є легка промисловість, машинобудівний та агропромисловий комплекси.
Ґрунтові та агро кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства та рекреації. Область має розгалужену мережу залізничних і автомобільних шляхів загальнодержавного значення. Через територію області проходить газопровід "Союз". [3, с. 550]
Транспортна система Черкаської області територіально поєднує такі види транспорту, як автомобільний, залізничний, річковий, повітряний, і трубопровідний. У внутрішніх й зовнішніх перевезеннях провідну роль відіграє автотранспорт, який складає близько 90,0 % загальної кількості перевезень вантажів, і залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниць у 2000 році становила 651 км з густотою 31,2 км на 1000 км2. Основні залізничні лінії проходять по напрямках Миронівна – ім. Т. Шевченка – Знам’янка (двоколійна, електрифікована змінним струмом), та Гребінка – Черкаси – Христинівка (одноколійна, на не електрифікована). [3, с. 555 - 556]
1.3 Розміщення галузей економіки
Черкаська область входить до Центрального економічного регіону України. До складу Центрального економічного району входять Київ і п'ять областей: Київська, Житомирська, Вінницька, Черкаська і Чернігівська.
Визначна риса району – його центральне положення в Україні, причому не лише географічне, а також -геополітичне. Центральний економічний район займає геометричний центр України, розміщений у басейні річок Дніпра та Південного Бугу. Через нього проходять залізниці між Києвом і портами Чорного та Азовського морів, Поділлям і Придніпров'ям. Центральний економічний район розташований у північній частині України у басейні Дніпра. На півночі межує з Білоруссю і Російською Федерацією, на сході – з Північно-Східним, на півдні – з Подільським, на заході – із Волинським економічними районами. У містах і селах міського типу сконцентровано понад 70% населення району, що трохи більше, ніж у цілому в Україні. Найбільшим містом району і всієї країни як за площею (825 км ), так і за чисельністю населення (понад 2,6 млн. чол.) є Київ.
РОЗДІЛ 2. Баланс галузевого виробництва
2.1 Виробництво промислової продукції
Промисловість як ланка господарства України визначає рівень її економічного розвитку, спеціалізацією економіки, масштаби участі в територіальному поділі праці й інтенсивності територіально-економічних зв’язків. Інтенсивно розвиваються галузі виробництва засобів виробництва і відносно них зменшується виробництво предметів споживання.
Виробництво промислової продукції у натуральному виразі показане, як правило, по валовому випуску, тобто разом з продукцією, використаною на промислово-виробничі потреби даного підприємства.
Індекси промислової продукції обчислюються на підставі даних підприємств про її вартість у порівняльних цінах. Індекс промислової продукції за тривалі періоди обчислюється ланцюговим методом, тобто шляхом перемноження між собою індексів до попереднього року за необхідний період. [4, с. 105]
Основні дані про показник промисловості, як індекс промислової продукції України та Черкаської області представлені в таблиці 2.1.
Протягом 2000 – 2009 рр. індекс промислової продукції на території України збільшився на 30,0 % (2000 = 100), що означає зростання цін на промислову продукції і одночасним збільшенням величини витрат на купівлю ресурсів.
Таблиця 2.1Індекс промислової продукції, відсотків [4, с. 109]
2000 = 100 | До попереднього року | |||||||
2006 | 2007 | 2008 | 2008 | 2009 | 2007 | 2008 | 2009 | |
Україна | 52 | 58 | 66 | 71 | 82 | 114 | 107 | 116 |
Черкаська область | 61 | 54 | 61 | 65 | 83 | 112 | 108 | 128 |
В Черкаській області індекс промислової продукції збільшився на 22,0 % (2000 = 100) протягом 2006 – 2009 рр., де в 2000 р. індекс промислової продукції дорівнював 61,0 %. В 2003 р. індекс промислової продукції Черкаської області зріс на 20,0 % до попереднього 2008 р. (108,0 %).
Основні дані про динаміку виробництва основних видів промислової продукції в Черкаській області наведені в таблиці 4.2.
За період 2000 – 2009 рр відбулося значне скорочення обсягів виробництва за основними видами промислової продукції області. Порівняно з 2000 роком зростання відбулося лише по таких видах продукції, які хімічні волокна та нитки, бавовняні тканини, верхній трикотаж, налагоджене виробництво пральних машин.
Таблиця 2.2Динаміка виробництва основних видів промислової продукції в області [3, с. 551]
Види продукції | 2000 | 2005 | 2009 | 2009 в % до | |
2005 | 2000 | ||||
Ковальсько-пресові машини, штук | 626 | 43 | 23 | 3,7 | 53,5 |
Мінеральні добрива, тис. тонн | 971,2 | 482,0 | 461,1 | 47,5 | 95,7 |
Хімічні волокна і нитки, тонн | 17023 | 14581 | 15710 | 92,3 | 107,7 |
Виплавка сталі, тис. тонн | 0,5 | 0,0 | 0,1 | 20,0 | - |
Металорізальні верстати, штук | 275 | 63 | - | - | - |
Бавовняні тканини, млн. м2 | 3,9 | 0,6 | 1,3 | 33,3 | 216,7 |
Шовкові тканини, млн. м2 | 98,5 | 10,2 | 1,4 | 1,4 | 13,7 |
Пральні машини, тис. штук | - | 2,0 | 4,7 | - | > у 2,3 р. |
Верхній трикотаж, тис. штук | 2128 | 351 | 583 | 27,4 | 166,1 |
Взуття, млн. пар | 819 | 48 | 34 | 4,1 | 70,8 |
Промисловість в області характеризується значним переважанням галузевої оборотної (97,0 %) порівняно з галузями видобувної промисловості (3,0 %). В останні роки відбувається зміни в галузевій структурі промисловості. Частка легкої промисловості скоротилася і складає 1,7 % (у 2000 – 12,0 %), машинобудування відповідно – 7,6 (26,0 %). Одночасно зросла питома вага деревообробної та целюлозно-паперової – на 6,1 % (2,2 %), електроенергетики – відповідно – 7,4 % (1,6 %), харчової промисловості – 41,5 % (34,0 %), хімічної та нафтохімічної – 26,7 % (12,0 %). Зазначимо, що ці тенденції не завжди відображали якісні зміни, а були обумовлені переважно різним рівнем спаду виробництва в галузях промисловості. Електроенергетика представлена Канівською, Кременчуцькою і низкою невеликих ГЕС (Корсунь-Шевченською, Стеблівською, Тернавською, Краснохутірською), а також Черкаською, Ватутінською, Уманською ТЕЦ. Основними споживачами електроенергії є хімічна промисловість, житлово-комунальне і сільське господарство, харчова промисловість. В області розвинений видобуток бурого вугіллі в містах Олександрія і Ватутіне та виробництво торфобуровугільних брикетів. Чорна металургія представлена окремими підприємствами в Черкасах, Смілі, Корсунь-Шевченківському, Звенигородці. Питома вага обсягу продукції галузі (без малих підприємств) у загальному обсязі продукції промисловості області становить 2,1 %. Машинобудування та металообробка в галузевій структурі області займає третє місце за обсягами продукції, що складає 7,6 %. Представлена вона Черкаським машинобудівним заводом, що виробляє устаткування для харчової промисловості, Смілянським. Корсунь-Шевченківським механічним та верстатобудівним заводам, Уманським і Монастирищенським ремонтно-механічним заводами, Кам’янським та Золотоношським машинобудівним заводами. В Черкасах та Смілі розміщені також заводи по ремонту вагонів та локомотивів. Хімічна та нафтохімічна промисловість займає друге місце в області за обсягом продукції (26,7 %) і кількості зайнятих та спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, штучних волокон, хімічних реактиви, фарби. Провідними підприємствами галузі є Черкаські об’єднання "Азот", "Аврора" та "Хімволокно". В Умані функціонує вітамінний завод. Номенклатура продукції промисловості будівельних матеріалів представлена виробництвом залізобетонних виробів, асфальтобетону, керамзитового графіту, щебеню по виробництву вогнетривів (Ватутіне), бентонітових глин та видобутку граніту. В загальному обсязі промислової продукції області її частика становить 1,4 %.На деревообробну і целюлозно-паперову промисловість припадає 6,1 % за обсягами продукції. Промисловість представлена Черкаським меблевим комбінатом, Полянською меблевою фабрикою. Деревообробні підприємства виробляють пиломатеріали, дерев’яну тару, меблі та інше. Черкащина має сприятливі умови для розвитку легкої промисловості. Тут виробляють шовкові тканини (Черкаський шовковий комбінат), трикотажні, валяльно-повстяні вироби, гігроскопічну вату (Черкаси), швейні вироби (Сміла, Золотоноша, Умань, Шпола), взуття (Умань, Черкаси). У легкій промисловості обсяг продукції (без малих підприємств) становить 1,7 %. Харчова промисловість на сучасному етапі займає провідне місце за питомою вагою у загальному обсязі випуску продукції (41,5 %). Галузями спеціалізації області є цукрова, м’ясна, маслосироробна, молочна, консервна промисловість. М’ясокомбінати зосереджені в Черкасах та Ватутіному, птахофабрики – в Смілі, Золотоноші, Умані, Катеринополі. Загалом працювало 17 підприємств та 547 виробництв м’ясної та 27 підприємств і 17 виробництв маслоробної і молочної промисловості. [3, с. 548 - 551]