Смекни!
smekni.com

Оцінка і аналіз майнового стану підприємства (стр. 3 из 6)

1.5 Основні показники оцінки майнового стану підприємства

До показників оцінки майнового стану можна віднести:

1. Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах:

(1.1)

де О в.ф – обігові виробничі фонди , тис.грн..

А о.– обігові активи тис.грн.

2. Частка основних засобів в активах


(1.2)

де О с.з. - основні засоби (по залишковій вартості) тис.грн.

А - загальна величина активів.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів

(1.3)

де Знос.о.з. – величина зносу основних засобів. тис.грн

Оз. перв – величина основних засобів по первісній вартості, тис.грн.

4. Коефіціент відновлення основних засобів

(1.4)

де ∆Оз.перв. – приріст первісної вартості основних засобів, тис.грн.

∆Оз.перв - тис.грн.

5. Частка оборотних виробничих фондів у загальних активах підприємства

(1.5)

де Ов.ф – обігові виробничі фонди, тис. грн.

А – загальні активи

6. Коефіцент мобільності активів

(1.6)

де Анеоб. – необігові активи, тис.грн.

Ао – обігові активи підприємства.

1.6 Відновлення основних фондів підприємства

Процес виробництва на підприємствах усіх форм власності передбачає наявність такого чинника виробництва, як основні фонди.

Основні фондице вартість матеріально-речовинних цінностей, що використовуються підприємствами у виробничій і невиробничій сферах діяльності тривалий час (більше року).

Відповідно до діючої типової класифікації основні фонди групуються залежно від їх функціонального призначення, галузевої належності, речовинно-натурального складу та ін.

Залежно від функціонального призначення основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі.

Виробничі основні фонди— це фонди, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. До них належать будівлі, споруди, силові машини й устаткування, передавальні пристрої, транспортні засоби, робоча худоба, багаторічні насадження, інші основні фонди, що діють у сфері матеріального виробництва.

Невиробничі основні фонди— це фонди, що не беруть безпосередньої або побічної участі в процесі виробництва та передбачені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, культури. До них належать споруди, будівлі, машини, обладнання, апарати та інші фонди, які використовуються у невиробничій сфері.

Обсяг основних фондів, що є в підприємства, відображається у звіті за їх первісною та залишковою вартістю.

У процесі функціонування основні фонди піддаються фізичному (матеріальному) і моральному (економічному) зносу.

Фізичний знос основних фондівце втрата ними первісної споживчої вартості; внаслідок цього вони поступово знецінюються та потребують заміни новими засобами праці того ж роду. Так, будівлі та споруди піддаються поступовому старінню, машини й обладнання — зносу в результаті їхнього виробничого використання, корозії металу тощо.

Вивчення ступеня фізичного зносу необхідно для визначення реальної вартості, правильного планування заміни старих машин та обладнання новими. Коефіцієнт фізичного зносу (Кф.з.) можна визначати за формулою 1.3. Фізичний знос частково відновлюється шляхом ремонту, реконструкції та модернізації основних фондів.

Моральний зносвиявляється у тому, що випущені раніше основні фонди за своєю конструкцією, продуктивністю, економічністю значно поступаються новим зразкам. Тому періодично виникає необхідність заміни застарілих основних фондів новими, більш економічними.

Відновлення зношуваних основних фондів і їх відтворення виконується за рахунок амортизаційних відрахувань, що формуються при амортизації цих фондів.

Амортизація поступове перенесення по частинах (у міру фізичного зносу) вартості основних фондів на вироблений за їх допомогою продукт (послуги). Амортизація здійснюється з метою накопичення фінансових ресурсів для фінансування наступного відновлення і відтворення основних фондів.

Амортизаційні відрахування грошове відображення розміру амортизації, відповідного ступеня зносу основних фондів. Вони включаються до собівартості продукції та компенсуються при її продажу у виручці, що надходить.

Амортизаційні відрахування підприємства проводять щоквартально, відповідно до встановлених єдиних норм і балансової (залишкової) вартості основних фондів за окремими групами або інвентарними об'єктами.

Норми амортизаційних відрахувань (річні) встановлюються у відсотках відношенням річної суми амортизації до балансової вартості основних фондів. Вони відображають розмір щорічних амортизаційних відрахувань до амортизаційного фонду. За допомогою норм амортизації регулюється швидкість обігу основних фондів.

Експлуатація основних фондів призводить до їх зносу. Знос основних фондів знижує їх експлуатаційні можливості, призводить до вибуття, а відповідно, і до зниження забезпеченості ними процесу виробництва. Водночас, процес виробництва вкожний конкретний момент має бути забезпечений відповідною кількістю та якісними основними фондами. Це здійснюється за рахунок відтворення (відновлення) основних фондів, що зношуються та вибувають.

Відтворення основних фондів — це процес безперервного їх поновлення (відновлення).

Процес відтворення основних виробничих фондів, які беруть участь у господарському обігу, складається з таких стадій: участь у процесі виробництва — знос — нарахування амортизації — включення амортизації до собівартості продукції, послуг, тобто перенесення вартості на створюваний продукт — відшкодування зносу виручкою, яка надходить від продажу виробленого продукту — накопичення коштів (створення амортизаційного фонду) в сумі зносу для відновлення — відтворення основних фондів шляхом ремонту зношених або придбання нових основних засобів за рахунок створеного амортизаційного фонду.

В умовах ринкової економіки оновлення основних фондів як однієї зі складових матеріальної основи виробництва визначається,

передусім, необхідністю випуску більш якісної продукції, що диктується конкуренцією товаровиробників.


2. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА І АНАЛІЗ МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна оцінка фінансового стану підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лактум”. Статуний фонд товариства складає 690.80 тисяч гривень. Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності. Майно товариства складається з основних засобів та обігових коштів.

Власний капітал дорівнює 5176,7 тисяч грн. Власний капітал підприємства – це частка активів, що зостається за вирахуванням забов’язаннь. Резервний капітал складає 25,60 тис грн. Він утворюється в цілях забезпечення можливих у майбутньому тимчасових фінансових ускладнень. Величина резервного капіталу визначається установчими документами як максимальний процент від розміру статутного капіталу. В акціонерних товариствах резервний капітал повинен становити не менш ніж 25% розміру статутного капіталу. Утворюється він за рахунок щорічних відрахувань від прибутку у передбаченому установчими документами відсотка ( в акціонерних товариствах - не менш 5% чистого прибутку). Кошти резервного капіталу використовуються на додаткові витрати по промисловому та соціальному розвитку, на поповнення обігових засобів підприємства, покриття збитків, на виплату гарантованих дивідендів по привелігированим акціям ( на випадок недостачі прибутку ) та інші заходи, які враховані установчими документами. У нашому випадку резервний капітал складає всього 3,7% величини статутного фонду. Це може свідчити про недостатність прибутку, або про використання його на покриття збитків. Нерозподілений прибуток складає 365.00 тис. грн. на кінець періоду.

Для загальної оцінки майнового стану розрахуємо такі показники:

1. Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах:

=2200,8/2950.10=0,746

З цього розрахунку бачимо, що частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах складає майже 75 відсотків. Це доводить факт виробничої діяльності підприємства.

2. Частка основних засобів в активах

=2853.70/5855.20=0,487

Тобто вартість основних засобів складає 48,7 відсотка сукупної вартості активів.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів

=5542.70/8396.40=0,66

Коефіцієнт зносу склав 66 відсотків, що є великим показником і може негативно відображатись на діяльності підприємства. Вже дивлячись на характер зносу, можна проаналізувати який саме шлях в реорганізації основних фондів потрібен у даному випадку: ремонт обладнання, підтримку даного рівня, чи закупівлю нового.

4. Коефіцієнт відновлення основних засобів

=-891,6/8396.40=-0,106

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину від тих, що є на кінець звітного періоду складають нові основні засоби. З даного розрахунку можна зробити висновок, що підприємство не проводило заходів щодо відновлення основних фондів, а навпаки спостерігається зниження первісної вартості у порівнянні с попереднім періодом.