У деяких країнах ЄС практикуються прямі дотації з державного бюджету фермам, розміщеним у несприятливих природних умовах господарювання. Одержані виплати повинні спрямовуватися на модернізацію виробництва. Значні субсидії держави виділяються на боротьбу з водною і вітровою ерозією. В США, наприклад, питома вага витрат держави на цей захід становить 86%. Крім того тут держава бере на себе витрати на боротьбу з карантинними сільськогосподарськими шкідниками.
Для підтримки високого рівня обсягу і ефективності виробництва за рахунок державного бюджету здійснюється фінансування фундаментальних і прикладних досліджень в аграрній сфері. Швидкому поширенню досягнень НТП допомагає система консультаційних пунктів, які частково фінансуються за рахунок державного бюджету. Для визначення рівня державної підтримки фермерських господарств розраховується спеціальний показник відношенням усіх цінових і поза цінових дотацій на виробництво і реалізацію продукції до її фермерської ціни. В багатьох країнах цей показник досягає, як правило, 20-40%, а в окремих – навіть до 70%. Як бачимо, масштаби державної підтримки доходів сільського господарства досить істотні. Стає зрозумілим, що ця галузь в Україні може бути ефективною і конкурентноспроможною на світовому ринку лише за умови, коли вона з галузі-донора, що підживлює інші галузі народного господарства, перетвориться на галузь, що спирається на належну державну підтримку. Стає також очевидним, що державна підтримка сільськогосподарського виробництва повинна мати гнучку структуру, змінюватися від стану галузі.
Насамкінець зазначимо, що в окремих розвинутих країнах, наприклад, у США, розроблені програми по зменшенню державної підтримки доходів фермерських господарств з тим, щоб у подальшому не допускати перевиробництва сільськогосподарської продукції. Враховуючи високий рівень розвитку сільського господарства в цих країнах, міцну економіку фермерських господарств та їх потужний матеріально технічний потенціал такі експерименти із зменшенням підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників мають право на існування. Проте для України така зміна аграрної політики є не лише неприйнятною, а була б шкідливою з огляду на слабку економіку аграрних підприємств, виснажений їх основний капітал і низький рівень виробництва сільськогосподарської продукції.
3.2Іноземне інвестування в АПК України та його проблеми, економічні зв’язки України
В Україні створено певні організаційно-правові передумови для залучення та ефективного використання іноземних інвестицій. Згідно з нині діючим законодавством, для всіх іноземних інвесторів на території України встановлено національний режим інвестиційної діяльності. Було сформовано 11 спеціальних (вільних) економічних зон і 9 територій пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в яких для інвесторів передбачалася низка пільг. Іноземним інвесторам були надані певні гарантії з боку держави, а саме: зарубіжні інвестиції не підлягають націоналізації; іноземним інвесторам гарантується безперешкодний переказ закордон прибутків; вони мають право на відшкодування збитків, у тому числі за упущену вигоду і моральну шкоду, які були їм завдані внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами чи посадовими особами обов'язків, передбачених законодавством щодо іноземних інвесторів; у разі припинення діяльності гарантується повернення інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій або товарній формі.
Серед зарубіжних фірм-інвесторів, що розпочали свою діяльність в Україні й досить активно інвестують в агропромисловий комплекс, чимало провідних іноземних компаній і навіть світових лідерів ("Каргілл" (США), "Сан Інтербру" (Бельгія), "Крафт Якобс Сушар" (Швейцарія) тощо). Це свідчить про існування зацікавленості в Україні з боку іноземних інвесторів, незважаючи на загальну несприятливу економічну ситуацію, нестабільність і непередбачуваність законодавства, надмірний податковий тиск, низький соціальний капітал (довіра, цінності та норми, що поділяють люди в будь-якій спільноті), а отже - неготовність або неспроможність більшості українських партнерів дотримуватись договірних зобов'язань тощо.
На сьогодні найбільш пріоритетними та одночасно прибутковими сферами для іноземного інвестування є:
- оновлення та модернізація на базі нових технологій підприємств переробної і харчової промисловості, а також тих, що займаються заготівлею та зберіганням зерна та іншої сільськогосподарської продукції;
- створення інфраструктури з реалізації продукції агропромислового комплексу;
- надання виробничих послуг сільськогосподарським та іншим агропромисловим формуванням.
Нині харчова промисловість є однією із найпривабливіших для іноземних інвесторів галузей, до якої залучено майже 15% загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну.
Станом на 1 липня 2008 року, починаючи з 1992 року, в агропромисловий комплекс України було залучено 2586,1 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (7,1% загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку).
З них вкладено 1756,4 млн. дол. США (4,8%) у 786 підприємств харчової та переробної промисловості та 829,7 млн. дол. США (2,2%) у 599 сільськогосподарських підприємств.
Приріст іноземного капіталу за 6 місяців 2008 року склав 472,1 млн. дол. США, що в 2,7 рази більше, ніж за аналогічний період 2007 року. При цьому інвестиційні вкладення у харчову промисловість досягли 195,3 млн. дол. США. Обсяг залучення іноземних інвестицій в сільське господарство з початку року збільшився на 276,7 млн. дол. США.
За обсягами прямих іноземних інвестицій в АПК тримають першість Київська (698 млн. дол. США), Запорізька (233,3 млн. дол. США), Харківська (174,4 млн. дол. США), Одеська (142,7 млн. дол. США), Миколаївська (113,8 млн. дол. США) та Донецька (102,1 млн. дол. США) області та м. Київ (202 млн. дол. США).
Основними інвесторами в агропромисловий комплекс України є країни:
- у сільське господарство:
Кіпр (338,5 млн. дол. США), США (47,4 млн. дол. США), Великобританія (130,4 млн. дол. США), Данія (43,1 млн. дол. США), Австрія (31,8 млн. дол. США), Німеччина (41,1 млн. дол. США), Франція (19,9 млн. дол. США), Російська Федерація (21,2 млн. дол. США) (рис. 2).
- у харчову промисловість:
Нідерланди (508,6 млн. дол. США), Кіпр (211,6 млн. дол. США), США (143,8 млн. дол. США), Великобританія (149,7 млн. дол. США), Швеція (226,8 млн. дол. США), Швейцарія (86,6 млн. дол. США), Німеччина (60,8 млн. дол. США), Франція (70,5 млн. дол. США), Росія (36,6 млн. дол. США).
Станом на 1 липня 2008 року в агропромисловий комплекс України було залучено 11357,63 млн. грн. інвестицій в основний капітал (13,9% загального обсягу інвестицій в економіку - 81561,3 млн. грн.).
З них 6300,95 млн. грн. вкладено в харчову та переробну промисловість і 5056,7 млн. грн. у сільське господарство (6,2%).
За І півріччя 2008 року підприємствами сільського господарства України освоєно інвестицій на 46,3% більше відповідного періоду 2007 року, у тому числі:
- рослинництво - 3504,2 млн. грн. (на 51,1%);
- тваринництво - 1316,7 млн. грн. (на 31,6%);
- змішане сільське господарство - 178,3 млн. грн. (на 90%);
- надання послуг у рослинництві і тваринництві, облаштування ландшафту, мисливство 57,2 млн. грн. (на 33,9%);
- рибальство, рибництво - 8,2 млн. гривень (на 45%), і на 30,9% більше, ніж у 1 кварталі 2008 року.
Варто зазначити про суттєве нарощення обсягів освоєних інвестицій у ІІ кварталі поточного року в галузі тваринництва та рибництва порівняно з попереднім кварталом 2008 року.
Якщо за І квартал 2008 року інвестиції в тваринництво склали 330,8 млн. грн. (67,5% до відповідного періоду 2007 року), у рибництво - 1,6 млн. грн. (42,1%), то протягом ІІ кварталу додатково освоєно відповідно 985,9 млн. грн., або 74,9%, та 6,6 млн. грн., або 80,5% від загальної суми за січень-червень.
Серед лідерів за зростанням обсягів освоєння інвестицій у сільське господарство порівняно з відповідним періодом минулого року вирізняються області:
Львівська (у 6 разів), Хмельницька (майже в 5 разів), Луганська (більше, ніж у 3 рази), Житомирська, Чернівецька (більш ніж у 2 рази), Сумська, Тернопільська, Полтавська, Запорізька (майже вдвічі) та м. Київ (більш ніж втричі).
Нижче показників відповідного періоду минулого року спрацювали Івано-Франківська (53,4%), Київська (76%), Черкаська (76,7%), Миколаївська (97,8%) області та м. Севастополь (88,2%).
Одночасно варто зауважити, що частка інвестицій в основний капітал у сільське господарство України в середньому по регіонах складає 6,2%.
Очолюють цей список Хмельницька, Черкаська, Тернопільська, Кіровоградська, Чернігівська, Сумська та Вінницька області, у яких цей показник значно вище середнього рівня і коливається у межах від 23,1 до 11,8% від загального обсягу освоєних інвестицій в регіоні.
На відміну від названих, значне відставання інвестування сільського господарства спостерігається у Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Закарпатській областях та м. Києві. Частка інвестицій у сільське господарство у цих регіонах коливається від 3,5 до 0,1%.
Нижче від середнього рівня по Україні частка інвестицій у сільське господарство спостерігається також в Чернівецькій (4%), Одеській (4,4%) та Львівській (5,5%) областях.
Стосовно інвестування виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів: за 6 місяців 2008 року за цим напрямком інвестицій в основний капітал освоєно на суму 6300,95 млн. грн., що становить 98,4% до відповідного періоду минулого року (без урахування виробництва тютюнових виробів - відповідно 6008,5 млн. грн. і 100%).