Доцільним є пошук нових постачальників. Пошук потенційних постачальників слід здійснювати за допомогою використання таких методів: вивчення рекламних матеріалів, фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації, відвідування виставок та ярмарків, листування та особисті контакти з можливими постачальниками.
На другому етапі відбувається аналіз потенційних і дійсних постачальників. У процесі якого необхідно всебічно оцінюється їх діяльність. У зв'язку з цим у ПП „Еврика” розробляється „профіль потенційних постачальників” з використанням рекомендованих критеріїв (табл. 2.13).
Таблиця 2.13
Критерії оцінки потенційних постачальників ПП „Еврика”
| Критерії оцінки | Питома вага критерію | Індикатори оцінки |
| Аспектконкурентоспроможності | 0,25 | споживчі характеристики товару;рівень якості;питома вага нових товарів;наявність товарів-замінників. |
| Фінансовийаспект | 0,20 | рівень цін на товари;система знижок;форми розрахунків. |
| Сервісний аспект | 0,18 | обсяг поставки;оперативність доставки товарів замовникам;упаковка; гарантії якості товару, що постачається; ставлення до клієнтів;зобов'язання по відношенню до клієнтів. |
| Часовийаспект | 0,14 | час поставки;періодичність поставки. |
| Комунікаційнийаспект | 0,08 | повідомлення про труднощі, що виникли;швидкість реакції на запити замовників;потенційна можливість повернення замовлень. |
| Виробничий аспект | 0,07 | віддаленість постачальника;спеціалізація; технічна оснащеність складських приміщень;умови зберігання товарів;канал розподілу. |
| Імідж | 0,05 | рекомендації інших замовників;обов'язковість виконання договірних зобов'язань;фірмовий стиль;досвід ведення справ. |
Визначивши оцінку постачальника в балах, і взявши до уваги вагомість критеріїв, визначається підсумкова оцінка постачальника. Перевага надається тим постачальникам, які отримали найбільше середнє значення оцінки.
Слід врахувати, що при відборі потенційних постачальників обирається не менше двох-трьох, оскільки вони складуть базу для порівняння з основними постачальниками підприємства, а також сприятимуть зростанню конкуренції серед постачальників, підвищенню якості продукції, зниженню закупівельної ціни, покращенню умов поставок та оплати тощо.
Наступний етап у діяльності підприємства — укладання договорів і контрактів з постачальниками. Обравши постачальника, необхідно укласти з ним договір купівлі-продажу, договір поставки чи контракт. Договір купівлі-продажу поширюється лише на наявні товари, що є у продавця.
Основна мета постачання — задоволення потреб продажу ПП „Еврика” у товарах, запасних частинах, паливі, обладнанні в необхідній кількості, потрібної якості і з найменшими витратами часу, коштів і праці.
Для виконання цієї мети працівники ПП „Еврика” повинні:
- визначати реальну потребу підприємства в товарах та матеріалах і обсяги закупівлі;
- знаходити таких товаровласників, які пропонують найвигідніші умови продажу матеріальних ресурсів, і укладати з ними договори поставки чи контракти;
- звертатися до послуг транспорту загального користування або за допомогою відомчого чи приватного транспорту завозити товар на підприємство;
- аналізувати умови виконання планів матеріально-технічного постачання.
Отже, можна зробити висновок, що підприємству ПП „Еврика” слід приступити до формування такої системи руху товарів, яка забезпечить їх досягнення з мінімальними витратами. При цьому треба прийняти рішення стосовно того, як потрібно працювати із замовниками (обробка замовлень); де потрібно зберігати товарно-матеріальні запаси (складування); який запас завжди необхідний (товарно-матеріальні запаси); як треба відвантажувати товари (транспортування). Підприємство детально розглядає значення цих рішень з огляду на маркетинг.
Удосконалення організації договірних відносин ПП „Еврика” полягає у налагодженні виконання умов укладених договорів. Це в свою чергу забезпечується шляхом управління дебіторською та кредиторською заборгованістю підприємства.
Управління дебіторською заборгованістю передбачає передовсім знання факторів, що обумовлюють її обсяг, склад та структуру.
Перелік основних факторів та характер їх впливу на дебіторську заборгованість ПП „Еврика” приведено у табл. 3.1.
Надання відстрочки покупцям товарів, що реалізує підприємство, є одним з активних інструментів його збутової політики, орієнтованої на зростання обсягу продажу.
Отже, обсяг виникнення дебіторської заборгованості покупців залежить від інтенсивності та ефективності використання цього фінансового інструмента, зростання обсягів реалізації ПП „Еврика”.
Таблиця 3.1
Фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості постачальників ПП „Еврика”
| Фактори | Характер впливу на дебіторську заборгованість |
| 1 | 2 |
| 1. Обсяги товарної пропозиції | Чим більші обсяги товарної пропозиції, тим виші можливості підприємства у формуванні умов постачання товарів, виходячи з своїх інтересів, і відповідно нижчі обсяги формування дебіторської заборгованості |
| 2. Залежність від окремих постачальників | Чим нижча залежність підприємства від окремого постачальника, тим вищі його можливості у зниженні обсягів авансових платежів та скороченні термінів поставки |
| 3. Ступінь монопольності становища підприємства на ринку | Чим більшу питому вагу в загальному обсязі реалізації має підприємство, тим більші його можливості у скороченні обсягів дебіторської заборгованості |
| 4. Імідж підприємства з точки зору платоспроможності та надійності як господарюючого партнера | Чим кращий імідж має підприємство, тим нижчі ризики невиконання ним своїх зобов’язань, а отже, кращі умови для поставки товарів без попередньої оплати |
| 5. Постійність господарських зв’язків з окремим постачальником | Постійні господарські зв’язки обумовлюють довіру до підприємства, а отже, обумовлюють зниження обсягів авансової оплати |
Основні фактори, що обумовлюють обсяги виникнення цього виду дебіторської заборгованості, наведені у табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості покупців ПП „Еврика”
| Фактори | Характер впливу на дебіторську заборгованість |
| 1 | 2 |
| 1. Обсяги товарообороту, що реалізуються на умовах відстрочки платні | Чим більші обсяги продажу товарів на умовах споживчого або комерційного кредиту, тим вищі обсяги формування дебіторської заборгованості |
| 2. Кон’юнктура споживчого ринку, труднощі із збутом окремих видів товарів | Зростання обсягів товарної пропозиції на певному сегменті споживчого ринку (по окремому виду чи групі товарів), погіршення кон’юнктури обумовлюють використання кредитних форм продажу товарів, і, відповідно, збільшують обсяги дебіторської заборгованості |
| 3. Поточна платоспроможність покупців-суб’єктів кредитування | Чим нижча поточна платоспроможність покупців, тим більш привабливим для них є отримання кредиту на покупку |
| 4. Привабливість умов надання кредиту покупцям | Чим більш привабливі для покупців умови отримання кредиту, тим більший обсяг дебіторської заборгованості має підприємство |
| 5. Суб’єкти надання кредиту, вимоги щодо них виставляються | Чим більше коло потенційних споживачів користується кредитом підприємства, тим більші обсяги виникнення дебіторської заборгованості. Чим вимогливіше підприємство ставиться до оцінки платоспроможності дебіторів, тим обсяг дебіторської заборгованості менший, а якість вища |
Таким чином, обсяги дебіторської заборгованості ПП „Еврика” формуються під впливом досить широкої системи факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.
Фактори впливу зовнішнього середовища пов’язані передовсім з кон’юнктурою споживчого ринку, ринку товарних та матеріальних ресурсів. Вони обумовлюють можливості використання комерційного та споживчого кредиту як інструменту реалізації економічних інтересів підприємства - стимулювання реалізації, формування конкурентоспроможного товарного асортименту тощо. Вплив цієї групи факторів вивчається на основі проведення моніторингу стану відповідних ринків, змін їх кон’юнктури.
Фактори внутрішнього середовища обумовлені дією кожної окремої політики, що проводить підприємство – асортиментної, цінової, маркетингової, матеріально-технічного постачання тощо. Характер та ступінь ефективності кожної політики, що проводиться, обумовлює їх вплив на обсяги дебіторської заборгованості підприємства [34, с. 162].